Рішення № 90564096, 21.07.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/3156/20

Провадження №2/428/1616/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

представника відповідача Шуваєвої Т.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про зобов`язання нарахувати і виплатити не отримані за життя страхові виплати в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шляхтіна Анастасія Сергіївна в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про зобов`язання нарахувати і виплатити не отримані за життя страхові виплати в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 перебував на обліку у Первомайському відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області та отримував щомісячні страхові виплати.

Зазначене відділення не перемістилось на територію, яка підконтрольна органам влади України. Потерпілий ОСОБА_3 13.11.2014 року особисто звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування для продовження страхових виплат, які отримував до 31.05.2016 року.

Для продовження виплати належних йому страхових виплат з наданням довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 не звертався.

06.02.2020 року державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Пономаренко О.О. було винесено постанову про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю не отриманих страхових сум щомісячних виплат на ім`я померлого.

Ненадання особі, яка не є внутрішньо переміщеною, про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, та не звернення цієї особи до робочих органів відповідача з заявою про нарахування виплат, не є підставою для невиплати страхових виплат, оскільки таке право може бути обмежене лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій або всій території України.

Оскільки ОСОБА_3 за життя права на отримання страхових виплат не втратив, то вказані суми увійшли до складу спадщини.

Просила суд зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримані за життя страхові виплати за період з 01.06.2016 року по 30.11.2018 року з урахуванням корегуючого коефіцієнту та вирішити питання про судові витрати.

Відповідач Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що на момент смерті ОСОБА_3 щомісячні страхові виплати за період з 01.06.2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 йому нараховані не були, а відтак в розумінні ст. 1227 ЦК України не можуть входити до складу спадщини. Потерпілий ОСОБА_3 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в м. Первомайськ Луганської області, в якому знаходиться особова справа про страхові виплати. Місто Первомайськ Луганської області знаходиться на території, яка тимчасово непідконтрольна органам влади України, зазначене відділення на підконтрольну територію не перемістилось. 01.06.2016 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Попаснянському районі Луганської області винесло постанову №1217/4164/4164/534 «Про припинення щомісячної страхової виплати» і припинило нарахування страхових виплат ОСОБА_3 . Потерпілий за період з 01.06.2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 за продовженням страхових виплат до робочих органів Фонду не звертався та зазначену постанову не оскаржив. ОСОБА_2 , як спадкоємець, не має права на те, що за життя спадкодавцю не нараховувалось.

Позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Шляхтіна А.С. в судове засідання не з`явились, представник позивача просила розглянути справу без її участі.

В судовому засіданні представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області Шуваєва Т.І. заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в м. Первомайськ Луганської області.

Згідно з постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Попаснянському районі Луганської області від 01.06.2016 року №1217/4164/4164/534 ОСОБА_3 було припинено нарахування виплат щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку.

Згідно з довідкою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 20.07.2020 року № 2629/02-1 в зв`язку з припиненням нарахування щомісячних страхових виплат потерпілому ОСОБА_3 , останньому за його зверненням було надано роз`яснення, які дії необхідно вчинити для отримання страхових виплат. Після отримання роз`яснень ОСОБА_3 до робочих органів Фонду із відповідною заявою не звертався.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.01.2019 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 13.06.1956 року міськ.ЗАЦС м.Золоте Попаснянського району Ворошиловградської області.

06.02.2020 року державний нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки потерпілому ОСОБА_3 страхові виплати з 01.06.2016 року не нараховувались і не виплачувались, про що виніс відповідну постанову №520/02-31.

Слід відзначити, що відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

Проте, існують такі спадкові права, які можуть переходити у порядку спадкування, але їхній перехід може бути обмежений на підставі прямої вказівки закону.

Так у відповідності до статті 1227 ЦК України, згідно з якою суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя (виплати нараховані, але не отримані спадкодавцем), передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Системний аналіз положень статей 1219 ЦК України та статті 1227 ЦК України, при застосуванні до встановлених у цій справі обставин, дає підстави для висновку, що потрібно розрізняти: право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, каліцтвом як об`єкт цивільних прав), яке нерозривно пов`язане із особою і яке, відповідно не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, яка мала таке право; та право на суми відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, нараховані за життя спадкодавцю, тобто належали йому, але не отриманні ним за життя, які передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).

Отже, право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом не входить до складу спадщини. Право на нараховані за життя суми відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, а не отримані спадкодавцем входять до складу спадщини за умови, що на час відкриття спадщини відсутні члені сім`ї спадкодавця.

При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.

Суд враховує, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто майже через півтора роки від дати прийняття Фондом рішення про припинення виплати щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, а отже, позивач як спадкоємець не має права на те, що за життя спадкодавця йому не нараховано і спадкодавець дій відповідача із ненарахування вказаних страхових виплат не оскаржував.

Оскільки право на призначення та виплату щомісячної страхової суми у випадку трудового каліцтва згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить, тому вимоги спадкоємця ОСОБА_2 про стягнення нарахованих, але не виплачених страхових виплат у порядку спадкування за законом є безпідставними.

Таким чином, аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованих, але не одержаних страхових виплат.

Аналогічний висновок був зроблений судом у постанові від 14.04.2020 року по справі №431/6232/18-ц за подібними правовідносинами.

Враховуючи те, що батьку позивача була припинена виплата страхових виплат та ним за життя не вчинено дій спрямованих на відновлення виплати, в результаті чого ОСОБА_3 у період з 01.06.2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 страхові виплати не нараховувалися, позивач ОСОБА_2 , враховуючи положення ст. 1227 ЦК України, не набув права на ці виплати як спадкове майно.

Щодо позовних вимог зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримані за життя страхові виплати за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 30.11.2018 року з урахуванням корегуючого коефіцієнту, суд відзначає, що нарахування страхових виплат після смерті застрахованої особи Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» взагалі не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються, оскільки йому відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 24.07.2020 року.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: адвокат Шляхтіна Анастасія Сергіївна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Гвардійський, буд. 30; код ЄДРПОУ 41313100.

Представник відповідача: Шуваєва Тетяна Іванівна , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; паспорт НОМЕР_5 .

Суддя Ж.І. Кордюкова