Ухвала суду № 90559374, 22.07.2020, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/947/20

Провадження № 2/584/483/20

УХВАЛА

22.07.2020 м. Путивль

Суддя Путивльського районного суду Сумської області Токарєв С.М., розглянувши заяву про самовідвід судді,

в с т а н о в и в:

17.07.2020 судді Путивльського районного суду Сумської області Токарєву С.М. у результаті автоматизованого розподілу надійшла для розгляду цивільна справа цивільна справа № 584/947/20 (пр. № 2/584/483/20) за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи Путивльської районної ради Сумської області «Путивльська центральна районна лікарня», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

До відкриття провадження у справі головуючим суддею Токарєвим С.М. заявлено самовідвід з тих підстав, що він, як слідчий суддя Путивльського районного суду Сумської області, брав участь під час досудового розслідування кримінального провадження № 12016200230000021 від 15 січня 2016 року за ст. 140 КК України відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що може викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді цієї цивільної справи.

Як вбачається зі змісту вказаної позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, яку їй було заподіяно медичними працівниками Путивльської ЦРЛ - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок неналежного виконання ними своїх професійних обов`язків. При цьому, позивач зазначає, що кримінальне провадження відносно лікарів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 № 12016200230000021 від 15 січня 2016 року за їх обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 140 КК України ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 10.07.2020 було закрито на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а її цивільний позов про стягнення з Путивльської ЦРЛ матеріальної та моральної шкоди – залишено без розгляду. Також позивач зазначила, що всі докази, якими вона обгрунтовує свої позовні вимоги, знаходяться в матеріалах вказаної кримінальної справи. Зокрема, позивач зазначає, що вина лікарів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у неналежному виконанні ними своїх професійних обов`язків підтверджується наявними в матеріалах кримінальної справи висновками експертів.

Під час досудового розслідування слідчим суддею Путивльського районного суду Сумської області було постановлено ухвали про надання тимчасового доступу до документів КЗ СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» (ухвала від 05.04.2016 по справі № 584/413/16-к, провадження № 1-кс/584/99/16), КЗ СОР «Сумська обласна дитяча клінічна лікарня» (ухвала від 11.04.2016 по справі № 584/430/16-к, провадження № 1-кс/584/103/16) та КЗ СОР «Обласний клінічний перинатальний центр» (ухвала від 12.09.2016 по справі № 584/1170/16-к, провадження № 1-кс/584/238/16).

В подальшому, у ході досудового розслідування на підставі зазначеної медичної документації слідчим було призначено відповідні судово-медичні експертизи, висновки яких містяться в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

З огляду на таке, в силу вимог ч. 1 ст. 76 КПК України, вказана обставина виключала участь судді Токарєва С.М. у цьому ж кримінальному провадженні в суді, під час розгляду якого підлягала встановленню вина або невинуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України («Неналежне виконання професійних обов`язків медичним або фармацевтичним працівником»), зважаючи на те, що суддею Токарєвим С.М., як слідчим суддею під час досудового розслідування розглядались відповідні клопотання слідчих, у ході розгляду яких слідчим суддею досліджувались надані слідчим матеріали кримінального провадження (докази по справі), якими обгрунтовувались внесені клопотання, та надавалась їм оцінка при ухваленні відповідних процесуальних рішень.

З огляду на таке, зазначена обставина може викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Токарєва С.М. при розгляді цієї цивільної справи, оскільки заявлені позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує доказами, які були здобуті під час досудового розслідування кримінального провадження, в якому брав участь суддя Токарєв С.М., як слідчий суддя Путивльського районного суду Сумської області, беручи до уваги те, що при розгляді вказаної цивільної справи по суті на підставі вищевказаних доказів головуючий суддя зобов`язаний надати відповідну правову оцінку діям лікарів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час надання ними медичної допомоги позивачеві ОСОБА_1 , а саме – за результатами розгляду вказаної справи підлягає встановленню та обставина, належним чи неналежним чином зазначені медичні працівники виконували свої професійні обов`язки під час надання медичної допомоги позивачеві.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до п.2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалено Резолюцією Економічної та соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви.

В силу вимог п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до положень ч.1 ст. 40 ЦПК питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень ч.9 ст. 40 ЦПК питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

У зв`язку з наведеним заявлений самовідвід підлягає задоволенню в силу вимог п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК України, яким визначено, що суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39-41, 258-261 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву про самовідвід судді Токарєва Сергія Миколайовича задовольнити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи Путивльської районної ради Сумської області «Путивльська центральна районна лікарня», треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (справа № 584/947/20, провадження № 2/584/483/20) спрямувати до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.М.Токарєв