Вирок № 90559274, 22.07.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Дата ухвалення
22.07.2020
Номер справи
577/4985/19
Номер документу
90559274
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України

Справа № 577/4985/19

Провадження № 1-кп/577/122/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

при секретарі Кузнєцовій О.Л.

з участю прокурора Удод О.В.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника потерпілих Черпакової О.І.

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника Майстренка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200080000880 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Самбір Конотопського району Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2019 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи мопедом «ALPHA», державний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Бондаря в с. Соснівка Конотопського району в напрямку с. М.Самбір, яка має дві полоси для руху транспортних засобів. Під час руху в районі домогосподарств № 62 та № 64 вказаної вулиці ОСОБА_3 у порушення вимог п.п. 2.3 б, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі, внаслідок чого допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з мопедом «ALPHA», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що рухався в зустрічному напрямку з пасажиркою ОСОБА_2 . Внаслідок зіткнення транспортних засобів водій мопеда «ALPHA», д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 та його пасажир ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 406 від 02.10.2019 року у ОСОБА_1 на час лікування у відділенні мали місце садна лівої гомілки, садна правого та лівого колінних суглобів, садна правого стегна, рана шиї зліва, рана лівої гомілки, рана правої ступні. Згідно КТ обстеження – визначаються ознаки переломів лобної, решітчастої, клиновидної кісток з порушенням цілісності правого лобного, решітчастих синусів, гемо синус, двійного перелому нижньої щелепи зі зміщенням. На стаціонарному лікуванні знаходився КНМ КМР КЦРЛ 03 відділення з 19 серпня 2019 року по 20 серпня 2019 року з діагнозом: ЗЧМТ, забій головного мозку, закритий перелом лобної, клиновидної, решітчастої кісток. Двобічний перелом щелепи зі зміщенням, садна та крововиливи кінцівок. По ступеню важкості рани, садна, згідно Правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Перелом нижньої щелепи так як не є небезпечними для життя, але потягнув за собою тривалий розлад здоров`я, тому згідно Правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Переломи лобної, клиновидної, решітчастої кісток з порушенням цілісності правого лобного, решітчастих, клиновидних синусів в комплексі по небезпечності для життя згідно Правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 423 від 08.10.2019 року у ОСОБА_2 на час госпіталізації у відділення мали місце рана лівої гомілки. Згідно заключення рентгенолога: розрив лонного з`єднання (діастаз 70 мм) та ілеосакрального зчленування праворуч (діастаз 5-8 мм), поперечний перелом середньої третини тіла правої ключиці. Знаходиться на стаціонарному лікуванні у КНМ КМР КЦРЛ відділення 69 з 19 серпня 2019 року з діагнозом: множинні травми, травматичний розрив лонного і правого клубовокрижового з`єднання, закритий наружний перелом правої ключиці зі зміщенням. По ступеню важкості рана лівої гомілки – так як для загоєння її необхідно час більше 6 але менше 21 дня, що згідно Правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Розрив лонного з`єднання та ілеосакрального зчленування праворуч, поперчений перелом середньої третини тіла правої ключиці - не є небезпечними для життя, але потягнув за собою тривалий розлад здоров`я, тому згідно Правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Згідно з висновком судової авто-технічної експертизи № 19/119/9-1/330е від 13.09.2019 року, №19/119/9-1/408е від 22.10.2019 року ОСОБА_3 , керуючи мопедом «ALPHA» державний номер НОМЕР_1 , допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, і введених в дію з 01.01.2002 року, а саме: 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; 2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. 11.3 На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух або безпечно керувати ним. Допущені ОСОБА_3 порушення п.п. 2.3.б, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП і наслідками, що настали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, та пояснив, що 19.08.2019 року після роботи поїхав до батьків, потім зустрів друзів, випив 200 гр горілки, сів на мопед, поїхав додому. По дорозі відволікся від керування, допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з мопедом Альфа під керуванням ОСОБА_1 і пасажиркою ОСОБА_2 . Його мопед технічно справний. Після зіткнення втратив свідомість. З висновками авто-технічної та судово-медичної експертиз згоден, їх не оспорює. Внаслідок ДТП отримав також тілесні ушкодження, переніс декілька операцій, встановлена ІІІ гр. інвалідності. Цивільний позов фінансового управління визнає. Цивільний позов потерпілих в частині стягнення матеріальної шкоди визнає в повному обсязі, в частині стягнення моральної шкоди - частково.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що внаслідок ДТП втратив пам`ять про обставини події знає зі слів. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі. Двічі лежав у лікарні необхідне втручання по заміні зубів. При призначенні міри покарання обвинуваченому наполягає на позбавленні волі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 19.08.2019 року о 19 год. 30 хв. їхали на мопеді з ОСОБА_1 до бабусі. Їхали по своїй смузі руху, по дорозі шли люди: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , що їде інший мопед. Виглянула із-за спини, побачила, що він їде прямо на них. ОСОБА_6 намагався уникнути зіткнення, але йому не вдалося. Вона вилетіла з мопеда. Прийшовши до тями побачила, що ОСОБА_6 лежить, зверху на ньому мопед. Почала йому допомагати, потім на допомогу прийшли ОСОБА_4 і ОСОБА_7 лежала в лікарні. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі. Чотири місяці не могла рухатися, знаходилася в корсеті, заново вчилася ходити. При призначенні міри покарання обвинуваченому наполягає на позбавленні волі.

Свідок ОСОБА_8 , допитаний в судовому засіданні, пояснила, що ділянка, де трапилося ДТП, аварійно-небезпечна. Кожного року трапляються події. Вона живе в 50 м від цієї ділянки дороги. 19.08.2019 року о 19 год. 30 хв. перебувала на подвір`ї, почула гучний скрегіт. Коли прибігла то побачила лише наслідки. Самої події ДТП не бачила. ОСОБА_9 лежав майже посередині траси, зовнішніх пошкоджень не було, був без свідомості. ОСОБА_10 лежав на обочині, весь залитий кров`ю, також без свідомості. ОСОБА_11 сиділа біля ОСОБА_12 , нічого не говорила, була в шоковому стані. Коли вона прийшла, то там були ОСОБА_13 і ОСОБА_14 . Вона викликала швидку допомогу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що 19.08.2019 року близько 19 год. 30 хв. поверталися з ОСОБА_16 з роботи додому, зайшли до сина. Коли вийшли на вул. Бондаря, по дорозі їхав на мопеді ОСОБА_17 , позаду сиділа ОСОБА_18 . Вони їхали не швидко, порівнявшись з ними, привіталися і поїхали далі. ОСОБА_9 на мопеді появився на дорозі раптово, оскільки він їхав на дуже великій швидкості, з початку їхав рівно, а потім виїхав на середину дороги і зіткнувся з мопедом ОСОБА_19 . Інших транспортних засобів на дорозі не було. Женя вдарився обличчям об руль, а Юля перелетіла через Женю і впала на дорогу. ОСОБА_9 також впав на дорогу, а його мопед впав на ОСОБА_20 . Коли вони підійшли, то Юля була в свідомості, Женя був без свідомості, зразу вона навіть подумала, що він мертвий.

Свідок ОСОБА_16 , допитаний в судовому засіданні, пояснив, що 19.08.2019 року ввечері повертався із ОСОБА_15 з роботи. По вул. Бондаря їх обігнали ОСОБА_10 і ОСОБА_11 на мопеді. В цей час назустріч ОСОБА_21 на дорозі з`явився ОСОБА_9 , який їхав також на мопеді по своїй стороні, А потім різко виїхав на середину дороги і відбулося зіткнення з мопедом ОСОБА_22 .

Крім того, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується наступними доказами, які були надані суду стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні: а саме:

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 19.08.2019 року та фототаблицею до нього (а. 10-16 наданих матеріалів);

постановою про визнання та приєднання речових доказів від 20.08.2019 року (а. 17 наданих матеріалів);

ухвалами слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.08.2019 року про накладення арешту (а. 19,21 наданих матеріалів);

протоколом огляду місця події від 19.08.2019 року та фототаблицею до нього (а. 83-85 наданих матеріалів);

висновком експертизи технічного стану ТЗ № 19/119/9-1/319е від 09.09.2019 року (а. 42-48 наданих матеріалів);

висновком експертизи технічного стану ТЗ № 19/119/9-1/318е від 06.09.2019 року (а. 54-60 наданих матеріалів);

висновком транспортно-трасологічної експертизи № 19/119/9-1/320е від 10.09.2019 року (а. 66-74 наданих матеріалів);

висновком судово-медичної експертизи № 423 від 08.10.2019 року (а. 78-80 наданих матеріалів);

висновком судово-медичної експертизи № 406 від 02.10.2019 року (а. 90-93 наданих матеріалів);

висновком судово-медичної експертизи № 401 від 01.10.2019 року (а. 155 - 158 наданих матеріалів);

висновком судово-медичної експертизи № 402 від 02.10.2019 року (а. 159 - 161 наданих матеріалів);

протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_16 від 05.09.2019 року та схемою (а. 98-100 наданих матеріалів);

висновком автотехнічної експертизи № 19/119/9-1/330е від 13.09.2019 року (а. 106-110 наданих матеріалів);

протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_3 від 11.10.2019 року та схемою (а. 119-121 наданих матеріалів);

висновком автотехнічної експертизи № 19/119/9-1/408е від 22.10.2019 року (а. 128-132 наданих матеріалів);

довідкою КНКП КМР «Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка М.Давидова» № 3683 від 29.08.2019 року про перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння (а. 141 наданих матеріалів).

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись законом, суд дійшов висновку, що вони є достовірними, належними та допустимими, логічно узгодженими між собою та такими, які переконливо вказують на вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Судом забезпечено дотримання положень ст. 22 КПК України щодо створення умов для реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов`язків, змагальність як основу кримінального провадження.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, суду надано не було.

Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження та тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання вини, має на утриманні неповнолітню дитину, є інвалідом ІІІ групи, частково відшкодував потерпілим завдану шкоду.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При обранні виду та міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_3 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суспільну небезпечність вчиненого злочину, який хоча і вчинений з необережності, проте відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинений в стані алкогольного сп`яніння, спричинення потерпілим середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень, наслідки, що настали від злочину для потерпілих, такий злочин носить підвищену суспільну небезпеку, оскільки життя та здоров`я людини є найвищою цінністю і це право є невід`ємним, невідчужуваним, непорушним і захищається державою, позиції потерпілих та їх представника, які наполягають на реальному позбавленні волі, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 основне покарання у виді реального позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.2 ст. 286 КК України, що відповідає принципам індивідуалізації та справедливості.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Крім того, наслідки у вигляді спричинення потерпілим середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень не можуть бути компенсовані відшкодуванням шкоди у матеріальному виразі, а наявність у обвинуваченого на утриманні неповнолітньої дитини та визнання ОСОБА_3 своєї винуватості у скоєному, жодними чином не зменшують суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення та на думку суду у даному випадку не дають підстав для застосування положень ст. 75 КК України.

Крім того, суд враховує роз`яснення, наведене у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004, згідно якого окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

При цьому, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену Конотопським міськрайонним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України, відповідно до якої орган пробації, вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення нагляду та контролю з боку органу пробації та застосування соціально-виховних заходів що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В справі заявлені цивільні позови про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 майнової шкоди в сумі 12 000 грн. та моральної шкоди по 100 000 грн. та користь потерпілої ОСОБА_2 майнової шкоди в сумі 25 955 грн. та моральної шкоди по 100 000 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання матеріальної та моральної шкоди іншій особі.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 KK України, з підстав зазначених у мотивувальній частині вироку, вказує на заподіяння обвинуваченим матеріальної та моральної шкоди потерпілим.

Обвинувачений визнав позов в частині майнової шкоди повністю, при вирішенні цивільних позовів про стягнення моральної шкоди визнав частково.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позови підтримані цивільними позивачами про спричинення майнової шкоди, а саме: потерпілому ОСОБА_1 у розмірі 12 000 грн. матеріальної шкоди та 5 000 грн. витрат на правову допомогу; потерпілій ОСОБА_2 у розмірі 25 955 грн. матеріальної шкоди та 5 000 грн. витрат на правову допомогу, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, підтверджується у повному обсязі наданими позивачами і дослідженими судом копіями товарних чеків та квитанцій, тому завдана майнова шкода підлягає стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.

Також суд вважає ґрунтовними та переконливими доводи потерпілих - цивільних позивачів про те, що злочинними діями обвинуваченого їм було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, спричинених протиправними діями обвинуваченого, пережитим емоційним стресом, внаслідок чого було порушено звичайний спосіб їх життя.

Згідно роз`ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Протиправні дії обвинуваченого безумовно і беззаперечно прямо зумовили для позивачів моральну шкоду, що не може бути спростовано та не визнано самим обвинуваченим. Внаслідок ДТП потерпілім призвело до погіршення їх самопочуття, порушило звичний для них спосіб життя та доставляє масу страждань і хвилювань, суд вважає ці страждання інтенсивними та такими, що вимагають належного відшкодування, однак розмір заявленої моральної шкоди в сумі по 100 000 грн. кожному на думку суду є завищеним та належним чином не обґрунтованим. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільні позови потерпілих про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково.

Цивільний позов Фінансового управління Конотопської міської ради в Сумській області про стягнення з обвинуваченого витрат в розмірі 630 грн. 96 коп. на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст. 1206 ЦК України.

Процесуальні витрати, що складаються з вартості проведених транспортно-трасологічної експертизи та автотехнічної експертизи в сумі 6908,44 грн. (а. 13, 41, 65,105, 127 наданих матеріалів) підлягають стягненню з обвинуваченого у відповідності зі ст. 124 КПК України на користь держави.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 370, 371, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 2 роки.

Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_3 в порядку виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , іден. № НОМЕР_3 ) на користь Фінансового управління Конотопської міської ради Сумської області (код платежу «Інші надходження» 24060300, р.р. НОМЕР_4 , банк одержувача КУ (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ: 37784555, одержувач: Конотопське УК /м. Конотоп/, ЄДРПОУ: 37784555) 630 грн. 96 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , іден. № НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканець АДРЕСА_3 ) 12 000 грн. матеріальної шкоди, 5 000 грн. витрат на правову допомогу та 50 000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , іден. № НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканка АДРЕСА_3 ) 25 955 грн. матеріальної шкоди, 5 000 грн. витрат на правову допомогу та 50 000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , іден. № НОМЕР_3 ) на користь держави процесуальні витрати в розмірі 6908 грн. 44 коп.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Конотопського районного суду Сумської області від 21 серпня 2019 року, на мопед «ALPHA» державний номер НОМЕР_1 та мопед «ALPHA» державний номер НОМЕР_2 (а. 19, 21 наданих матеріалів) – скасувати.

Речові докази по справі: мопед «ALPHA» державний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на спеціальній стоянці Конотопського ВП ГУ НП в Сумській області (а.с. 17 наданих матеріалів) – повернути ОСОБА_3 ;

мопед «ALPHA» державний номер НОМЕР_2 , який знаходиться на спеціальній стоянці Конотопського ВП ГУ НП в Сумській області (а.с. 17 наданих матеріалів) – повернути ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного судуі протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суду копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Буток Т. А.

Попередній документ : 90559273
Наступний документ : 90559278