Рішення № 90558228, 23.07.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6391/19

пр.№ 2/464/120/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2020 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

секретар судового засідання Мерза Д.С.

справа № 464/6391/19

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач П`ята Львівська державна нотаріальна контора

відповідач Львівська міська рада

вимоги: продовження строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини

представники учасників справи:

позивача - ОСОБА_2

відповідача Львівської міської ради Синьовський Б.В.

Стислий виклад позицій сторін

Позивач у листопаді 2019 року звернувся до суду із позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить визнати, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропущений ним з поважних причин та визначити йому додатковий строк один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_3 . Мотивує позовні вимоги тим, що постійно проживав разом з матір`ю до її смерті, однак у зв`язку із юридичною неграмотністю та роз`ясненням Сихівської райдержадміністрації про фактичний вступ та управління майном заяву про прийняття спадщини у визначений законом строк не подав. З наведених міркувань уважає строк для прийняття спадщини пропущеним з поважних причин.

Відповідач П`ята Львівська державна нотаріальна контора скористався правом, наданим ч.3 ст.211 ЦПК України, та просить розглядати справу без участі їх представника.

У судовому засіданні 30 червня 2020 року позивач та його представник позов підтримали та просять задоволити, а представник відповідача Львівської міської ради - проти такого заперечив за відсутності поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 18 лютого 2020 року постановлено ухвалу про витребування доказів - копію спадкової справи ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 із П`ятої Львівської державної нотаріальної контори.

Ухвалою суду від 31 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, постановлено викликати та допитати в якості свідків під час судового розгляду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою суду 03 червня 2020 року, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, до участі у справі за клопотанням представника позивача залучено співвідповідача Львівську міську раду.

У зв`язку із неявкою 15 липня 2020 року у судове засідання осіб, які беруть участь, у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_3 21 жовтня 2013 року складено посвідчений державним нотаріусом Шостої львівської державної нотаріальної контори Гузелою Н.М. заповіт (зареєстровано в реєстрі за № 2-4520), згідно з яким все своє майно заповіла, у тому числі належну їй на праві власності частини квартири АДРЕСА_1 , своєму синові - позивачу ОСОБА_1

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 рік, місце проживання на момент смерті та реєстрація за адресою: АДРЕСА_2 .

По спливу 18 місяців після відкриття спадщини - 15 листопада 2019 року позивач звернувся до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини - частини згаданої квартири по смерті матері, яка згідно із свідоцтвом право власності належала їй на праві власності.

Відповідно до інформаційної довідки з Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 15 листопада 2019 року після смерті померлої ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини ніхто, крім позивача, не звертався, інші спадкові справи не заводились. Актуальність цієї інформації до даного часу не спростовано. Інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини, чи вважаються такими, що прийняли таку, судом не встановлено.

Згідно із паспортними даними зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_3 .

Листом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори від 22 листопада 2019 року за № 3698/02-14/5 повідомлено позивачу про пропуск строку для подачі заяви на прийняття спадщини, так як не вважається таким, що прийняв спадщину.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи П`ятої Львівської державної нотаріальної контори за № 695/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 та не заперечуються сторонами.

Застосовані норми права до спірних правовідносин

Оскільки позивачем заявлено вимоги про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, то між сторонам виникли спадкові правовідносини, врегульовані ЦК України.

Так, у відповідності до ст.ст.1216, 1217, 1218, 1220, 1222 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст.ст.1268, 1269 ЦК України).

За вимогами ч.1 ст.1270 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини .

Як убачається із ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини .

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).

Мотиви та висновки суду

За змістом ч.3 ст.1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила даної частини статті про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Отже, доказуванню підлягають наявність чи відсутність поважних причин, які б перешкодили позивачу подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк після відкриття спадщини по смерті матері.

При розгляді справи у суді позивач ствердив, що йому було достовірно було відомо про смерть матері ІНФОРМАЦІЯ_1 , адже тривалий час проживав з нею по АДРЕСА_2 та доглядав, що і підтвердили у суді свідки: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , сусіди за указаною адресою.

З огляду на те, що позивач був обізнаний про смерть матері ОСОБА_3 , суду не надано з його боку належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин щодо пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Юридична неграмотність/неосвіченість позивача сама по собі не свідчить про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для звернення у встановлений законом строк до нотаріальної контори. У цій частині суд погоджується із твердженнями представника відповідача Львівської міської ради.

Виходячи із положень ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України, за якими суд розглядає справи за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів учасниками справи або витребуваних судом доказів, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, на підставі встановлених обставин суд дійшов висновку, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений без поважних причин, а тому позивачу слід відмовити в задоволенні позову.

За цими підставами суд залишає без задоволення позов саме до належного відповідача Львівської міської ради, адже за ч.1 ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Також суд відзначає, що у теорії цивільного процесу відповідачем є особа, яка, на думку позивача, порушує, невизнає або оспорює його права, свободи чи інтереси. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено законом «Про нотаріат», у ст.1 якого встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності.

За Законом України «Про нотаріат» на державні нотаріальні контори покладено функції, що стосуються нотаріальних дій з оформлення спадщини.

Отже заявлення вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за відсутності порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і з цього приводу позивачем не порушується питання про захист права з цих підстав, не свідчить, що П`ята Львівська державна нотаріальна контора є належним відповідачем, який порушив права позивача у спадкових відносинах та повинен відповідати за позовом, що є самостійною підставою для відмови у позові в цій частині.

Між тим, відмова у задоволенні вказаних вимог не позбавляє позивача права пред`явлення до суду позову про захист свого порушеного права в інший спосіб (встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності).

Судові витрати

У порядку ст.141 ЦПК України судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.258, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні позову.

Cудові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

відповідач П`ята Львівська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02899447, м.Львів, вул.Чупринки Т. генерала, 69

відповідач Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, м.Львів, пл.Ринок, 1

Повне судове рішення складено 23 липня 2020 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.В.Тімченко