Рішення № 90556599, 09.07.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6311/20

пр. № 2/759/3714/20

09 липня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - Журибеди О.М.,

при секретарі - Мурга Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 у квітні 2020 року звернувся до суду з позовом до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням, яким просить визнати за ним та малолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право користування кімнатою АДРЕСА_1 та зареєструвати позивача та його неповнолітніх дітей у даній кімнаті. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 10.11.2009 року він разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 заселились до гуртожитку АДРЕСА_2 на підставі договору № 1008 оренди житлового приміщення ЖУ «Південне» дочірнього підприємства «ЕКОС» компанії «Київміськбуд» та направлення на поселення яке залишилось у коменданта на руках. В період шлюбу у нього народилась донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які за фактичним місцем проживання обслуговуються в місцевий дитячій лікарні АДРЕСА_3 . Зазначив, що з 2009 року по 2012 рік він з родиною проживав в гуртожитку згідно договорів оренди які переукладались кожного року та сплачував комунальні послуги за своє проживання. 09.08.2019 року між ним та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» було укладено договір № 280485031 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Вказав, що починаючи з 2012 року неодноразово звертався до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації з приводу надання згоди на реєстрацію його та його родини за фактичним місцем проживання. 30.08.2019 року його а згодом 10.02.2020 року його дітей було зареєстровано до гуртожитку. Зазначив, що за весь час його проживання в кімнаті АДРЕСА_1 ним було проведені ремонтні роботи, тобто він фактично є наймачем житлового приміщення, однак не може реалізувати своє право на приватизацію спірного житлового приміщення.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.04.2020 року провадження у справі відкрито та розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні з викликом сторін.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позов, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.11.2009 р. відповідно до Договору оренди між ДП "Екос"ХК Київміськбуд" Житлове управління "Південне" ДП "Екос" та Святошинським РУ ГУ МВС України в м.Києві, позивач ОСОБА_1 був поселений у кімнату АДРЕСА_1 .

Станом на 2008 р. - на момент підписання договору оренди гуртожиток по АДРЕСА_2 був закріплений на праві повного господарського відання ДП "Екос"ХК Київміськбуд"Житлове управління "Південне"ДП "Екос".

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1605 від 12.09.2012 р. "Про безоплатне прийняття відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж ПАТ "ХК "Київміськбуд" до комунальної власності територіальної громади міста Києва" та 15.11.2012 р. Розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації "Про закріплення житлового фонду, що переданий до сфери управління Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації", відповідно до додатку даного розпорядження будинок по АДРЕСА_2 закріплений на праві повного господарського відання за комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі міста Києва".

Відповідно до наданих суду квитанцій -рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші послуги в період з 2009 р. по 2020 р. дану оплату за житлове приміщення -кімнату АДРЕСА_1 , проводить позивач з розрахунку чотирьох осіб, його, дружини - ОСОБА_1 та неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 9 Житлового Кодексу Української РСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених Законом.

Враховуючи встановлені судом при розгляді справи, обставини справи та з врахуванням положень ст.33 Конституції України та Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", суд вважає вимоги позивача щодо визнання за ним права користування житловою кімнатою - АДРЕСА_1 обґрунтованими, та такими, що знайшли своє підтвердження вході судового розгляду.

Щодо вимог позивача про зобов`язання зареєструвати його та його неповнолітніх дітей у вказаній житловій кімнаті, суд вважає дані вимоги не обґрунтованими, оскільки позивач з малолітніми дітьми є зареєстрованими у гуртожитку, про що сам вказує.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлюється вичерпний перелік документів, які слід подавати для проведення реєстрації за обраним місцем проживання, не вбачається що даний перелік позивачем дотримано.

У відповідності до пункту 3 тимчасового Порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затвердженого постановою КМ України від 16.01.2003р. №35, місцем проживання фізичної особи є місце, де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його наймання, піднаймання, оренди або інших підставах, передбачених законодавством України.

Згідно ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що у позивача є правові підстави для визнання за ним право коритсування в кімнаті АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 9, 61,63 ЖК України, ст.. 33 Конституції України, ст.ст. 3,10, 11, 15, 60, 61, 212-215,217 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права користування житловим приміщенням -задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Бердичів, Житомирської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та його дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,право користування жилим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини заявлених вимог -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Журибеда