Рішення № 90556593, 09.07.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12800/18

пр. № 2/759/361/20

09 липня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - Журибеди О.М.,

при секретарі - Мурга Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідан ь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2167, 3-я особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП,

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 у серпні 2018 року звернувся до суду з позовом до Військової частини А2167, 3-я особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, яким просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду завдану в результаті ДТП в розмірі 197322,00 грн., витрати за юридичні послуги в розмірі 15000,00 грн., судовий збір в сумі 1973,22 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 22.03.2018 року близько 10 год. 40 хв. сталося дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Урал», н\з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Фольцваген», д\н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 17.04.2018 року, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобові «Фольцваген», д\н НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 було завдано механічних пошкоджень. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в АТ «СК «АХА Страхування» згідно полісу № НОМЕР_3 , що діяв на момент ДТП. Відповідно до звіту складеного спеціалістом ФОП ОСОБА_3 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Фольцваген», д\н НОМЕР_2 в результаті ДТП становить 375322,00 грн. Зазначив, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 не була застрахована в зв`язку з чим, позивач звернувся до МТСБУ, яка виплатила позивачу відповідно до положень ст. 9 Закону ліміт відповідальності в сумі 100000,00 грн. Вказав, що оскільки транспортний засіб позивача був фізично знищений позивач скористався своїм правом та реалізував пошкоджений автомобіль третій особі в сумі 80000,00 грн. Крім того, зазначив, що водій ОСОБА_2 під час ДТП перебував у трудових (службових) відносинах з відповідачем, а тому відповідач повинен відшкодувати йому матеріальні збитки завдані внаслідок ДТП. В зв`язку з викладеним просить суд стягнути з відповідача матеріальні збитки в розмірі 195322,00 грн., матеріальних збитків, що становить різниця між завданими збитками за мінусом виплаченого страхового відшкодування в розмірі 100000,00 грн.

Внаслідок цього ДТП позивачу також заподіяно і моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням власності - автомобіля, та неможливості протягом тривалого часу користуватися автомобілем за його призначенням, порушенням нормальних життєвих зв`язків. Розмір відшкодування моральної шкоди визначає у 10 000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач в судове засіданні не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду відзив яким просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що наданий позивачем рахунок не є належним та допустимим доказом.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.03.2018 року близько 10 год. 40 хв. сталося дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Урал», н\з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Фольцваген», д\н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 17.04.2018 року, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 10-11).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу складеного 22.03.2018 року суб`єктом оціночної діяльності « ОСОБА_3 », вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_2 становить 375322,00 грн. (а.с. 12-29).

Цивільно-правова відповідність водія автомобіля марки «Фольцваген», д/н НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в АТ «СК «АХА Страхування» відповідно до полісу № НОМЕР_3 (а.с. 9).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 не була застрахована, в зв`язку з чим, позивач звернувся з заявою до МТСБУ про виплату страхового відшкодування (а.с. 32).

Як вбачається, з листа від 05.06.2018 року № 3.1-05/17760 МТСБУ відповідно до п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачу було виплачено відшкодування шкоди в розмірі 100000,00 грн. (а.с. 30).

Враховуючи, що відновлення транспортного засобу «Фольцваген», д/н НОМЕР_2 , було не доцільно, позивач реалізував пошкоджений транспортний засіб третім особам за суму 80000,00 грн., що підтверджується договором-купівлі-продажу транспортного засобу № 7594/18/00265 (а.с. 36).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи на момент ДТП водій автомобіля марки «Урал», н\з НОМЕР_1 ОСОБА_2 перебував у службових відносинах з відповідачем Військовою частиною А2167.

З огляду на викладене, розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем становить 195322,00 грн., яка складається з: 375322,00 грн. варість матеріального збитку - (100000,00 грн. виплата відшкодування МТСБУ + 80000,00 грн. вартість реалізованого пошкодженого транспортного засобу).

Також стягненню підлягають документально підтверджені витрати на правничу допомогу відповідно до договору про надання правничої допомоги від 20.06.2018 року та квитанції № 394009 від 14.08.2018 року в розмірі 15000,00 грн. (а.с. 39, 41).

Крім того, з відповідача підлягає стягненню витрати за оцінку матеріального збитку в розмірі 2000,00 грн., відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 35 від 19.06.2018 року (а.с. 41).

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідно до положень ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанова суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у завданні шкоди доведена належним чином та відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України доведенню не підлягає.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, серед іншого, транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди», шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Що стосується вимог стосовно стягнення з відповідача моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Внаслідок ДТП, позивачу спричинені значні моральні страждання, які носять триваючий характер, а тому суд дійшов висновку, що позивач зазнав істотних негативних змін в особистому житті, переніс страждання пов`язані з пошкодження транспортного засобу.

Враховуючи ступінь спричиненої позивачу шкоди, внаслідок ДТП, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості приходить до висновку про правомірність заявленої позивачем суми відшкодування в якості моральної шкоди, зокрема, у розмірі 10000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст. 141 ЦПК України також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 2678,02 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 76, 81, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини А2167, 3-я особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП - задовольнити.

Стягнути з Військової частини А2167 ( 09100, Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 54, код ЄДРПОУ 08267926) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) суму матеріального збитку завданого в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 195322, грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., витрати за правничу допомогу в сумі 15000,00 грн., витрати за послуги експерта в сумі 2000,00 грн. та сплачений судовий збір в сумі 2678,02 грн., а всього стягнути 255000 ( двісті двадцять п`ять тисяч) грн. 02 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Журибеда