Ухвала суду № 90556290, 30.06.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25048/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

17 червня 2020 року Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні№ 12019100080008322 від 29.11.2019.

У судове засідання слідчий/прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.

Власник майна у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання..

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що В провадженні Головного слідчого управлінням Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2019 року за № 12019100080008322 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Встановлено, що 28 листопада 2019 року близько 14 год. 55 хв. невстановлені особи, перебуваючи на території паркувального майданчика торгівельного центру « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, 1 -а, незаконно заволоділи автомобілем марки «ToyotaRav 4» д.н.з. НОМЕР_1 ,VIN- код НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 .

Після чого, з метою конспірації, номерний знак на викраденому автомобілі «ToyotaRav 4» VIN- код НОМЕР_2 , замінили на номерний знак НОМЕР_3 .

Внаслідок злочинних невстановлених досудовим розслідуванням осіб, що виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, потерпілій ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 25000 американських доларів, що відповідно до інформації НБУ, станом на 28 листопада 2019 року в перерахунку на національну валюту, становить 599500 гривень, що є великою матеріальною шкодою.

Крім того, 27 січня 2020 року, в нічний час, 27 січня 2020 року, невстановлені особи, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , незаконно заволоділи автомобілем марки «ToyotaRav 4»д.н.з. НОМЕР_4 ,VIN- код НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_5 .

Після чого, з метою конспірації, номерний знак на викраденому автомобілі «ToyotaRav 4» VIN- код JTMDJREV80D171725був замінений на номерний знак НОМЕР_6 .

Внаслідок злочинних дій, невстановлених досудовим розслідуванням осіб, що виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, потерпілому ОСОБА_5 заподіяно матеріальну шкоду в розмірі15000000 гривень, що є великою матеріальною шкодою.

Крім того, 12 лютого 2020 року близько 19 год. 15 хв. невстановлені особи, перебуваючи на території паркувального майданчика супермаркету «Novus», що розташований за адресою: м. Києві, вул. Велика Кільцева, 12, незаконно заволоділи автомобілем «ToyotaVenza» д.н.з. НОМЕР_7 , VIN- код НОМЕР_2 , власником якого є потерпілий ОСОБА_6 .

Крім того, 24 березня 2020 року близько 23 год. невстановлені особи, перебуваючи біля буд. АДРЕСА_2 , незаконно заволоділи автомобілем «Toyota Land Cruizer Prado» д.н.з. НОМЕР_8 , VIN- код НОМЕР_9 , власником якого є потерпілий ОСОБА_7 .

Крім того, 14 квітня 2020 року, в нічний час, невстановлені особи перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , незаконно заволоділи автомобілем «ToyotaAvalon» д.н.з. НОМЕР_10 , VIN- код НОМЕР_11 , власником якого є потерпілий ОСОБА_8 .

15.06.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було проведено обшук в автомобілі «Toyota Rav 4» VIN- код НОМЕР_12 державний номерний знак НОМЕР_13 власником якого, відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу є ОСОБА_9 . Під час обшук вказаний автомобіль вилучено для проведення ряду експертиз.

15 червня 2020 Авто у зв`язку із його відповідністю ст. 98 КПК України, у зв`язку із тим, що воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, у зв`язку із наявними підставами вважати, що вилучене майно містить відомості, щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та може бути використане, як доказ у суді необхідно накласти арешт на зазначене майно із забороною володіння, розпоряджання та користування вказаним майном.

Сторона обвинувачення, стверджує, що з метою забезпечення збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані речі.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна, шляхом накладення на нього арешту, до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення та одночасно слідчий суддя враховує, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника, що являється достатньою підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а тому приходить до висновку про задоволення клопотання.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 100, 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 15.06.2020, а саме: автомобіль «Toyota Rav 4» VIN- код НОМЕР_12 державний номерний знак НОМЕР_13 власником якого, відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу є ОСОБА_9 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1