Ухвала суду № 90554953, 22.07.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3282/20

Провадження № 1-кс/629/691/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., за участю секретаря судових засідань Авраменко О.С., прокурора Дьолога В.В., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Чуненко В.Б., розглянувши клопотання старшого слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Лактінової Г.О. по кримінальному провадженню за №12020220380000385 від 26.03.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки станції Придорожня, Канівського району Краснодарського Краю, Російська Федерація, громадянки України, розлученої, маючої на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (зі слів будинок непридатний для проживання), зі слів фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.2 КК України, -

встановив:

Старший слідчий Лозівського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції Лактіонова Г.О. 22.07.2020 року звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської місцевої прокуратури Дьологом В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.2 КК України.

Підставами для застосування запобіжного заходу слідчий вказує, що 25.03.2020 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, разом з невстановленою в ході досудового слідства особою, прийшла до раніше їй незнайомої ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , і представившись соціальним працівником, під вигаданим приводом необхідності перевірки лічильників води газу та світла, безперешкодно, з дозволу потерпілої ОСОБА_3 , зайшли до квартири останньої. Далі ОСОБА_1 разом з невстановленою в ході досудового слідства особою, продовжуючи свій злочинний намір, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, повідомили ОСОБА_3 неправдиву інформацію стосовно виводу з обігу грошових котів старого зразку та обмін їх на грошові кошти нового зразку, після чого запропонували ОСОБА_3 допомогу в обміні грошей, яка полягала в перерахунку грошей потерпілої, поміщення їх до паперового пакунку з зазначенням суми, та подальшого супроводження потерпілої із вказаним пакунком до відділення банку, для здійснення обміну грошей, які знаходилися в пакунку. Після чого ОСОБА_3 , сприймаючи слова ОСОБА_1 та невстановленої особи достовірними та правдивими, віддала їм належні їй гроші в сумі 10000 грн. ОСОБА_1 , реалізуючи злочинні наміри групи, перерахувавши в присутності потерпілої грошові кошти, непомітно для потерпілої ОСОБА_3 здійснила обмін грошей на сувенірні купюри номіналом 500 грн., які поклала до пакунку та передала потерпілій. З місця вчинення кримінального правопорушення зникли, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 10000 грн.

01.04.2020 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, разом з невстановленою в ході досудового слідства особою, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_4 , зустріли раніше їм незнайому ОСОБА_4 , де в ході розмови з останньою, продовжуючи свій злочинний намір, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, повторно, повідомили ОСОБА_4 неправдиву інформацію стосовно виводу з обігу грошових котів старого зразку та обмін їх на грошові кошти нового зразку, після чого запропонували ОСОБА_4 допомогу в обміні грошей, яка полягала в перерахунку грошей потерпілої, поміщення їх до паперового пакунку з зазначенням суми, та подальшого супроводження потерпілої зі вказаним пакунком до відділення банку, для здійснення обміну грошей, які знаходилися в пакунку. Далі, ОСОБА_4 сприймаючи слова ОСОБА_1 та невстановленої особи достовірними та правдивими, запросила їх до приміщення належної їй квартири АДРЕСА_5 , де віддала їм належні їй гроші в сумі 14000 грн. ОСОБА_1 , реалізуючи злочинні наміри групи, перерахувавши в присутності потерпілої грошові кошти, непомітно для потерпілої ОСОБА_4 здійснила обмін грошей на сувенірні купюри номіналом 500 грн., які поклала до пакунку та передала потерпілій. З місця вчинення кримінального правопорушення зникли, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 14000 грн.

В цей же день, 01.04.2020 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, разом з невстановленою в ході досудового слідства особою, прийшла до раніше їй незнайомої ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , і представившись соціальним працівником, під вигаданим приводом необхідності перевірки лічильників води газу та світла, безперешкодно, з дозволу потерпілої ОСОБА_5 , зайшли до квартири останньої. Далі, ОСОБА_1 разом з невстановленою в ході досудового слідства особою, продовжуючи свій злочинний намір, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, повторно, повідомили ОСОБА_5 неправдиву інформацію стосовно виводу з обігу грошових котів старого зразку та обмін їх на грошові кошти нового зразку, після чого запропонували останній допомогу в обміні грошей, яка полягала в перерахунку грошей потерпілої, поміщення їх до паперового пакунку з зазначенням суми, та подальшого супроводження потерпілої зі вказаним пакунком до відділення банку, для здійснення обміну грошей, які знаходилися в пакунку. Після чого ОСОБА_5 , сприймаючи слова ОСОБА_1 та невстановленої особи достовірними та правдивими, віддала їм належні їй гроші в сумі 10000 грн. ОСОБА_1 , реалізуючи злочинні наміри групи, перерахувавши в присутності потерпілої грошові кошти, непомітно для потерпілої ОСОБА_5 здійснила обмін грошей на сувенірні купюри номіналом 500 грн., які поклала до пакунку та передала потерпілій. З місця вчинення кримінального правопорушення зникли, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 10000 грн.

07.04.2020 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, разом з невстановленою в ході досудового слідства особою, прийшла до раніше їй незнайомої ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 , і представившись соціальним працівником, під вигаданим приводом необхідності перевірки лічильників води газу та світла, безперешкодно, з дозволу потерпілої ОСОБА_6 , зайшли до квартири останньої. Далі, ОСОБА_1 разом з невстановленою в ході досудового слідства особою, продовжуючи свій злочинний намір, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, повторно, повідомили ОСОБА_6 неправдиву інформацію стосовно виводу з обігу грошових котів старого зразку та обмін їх на грошові кошти нового зразку, після чого запропонували останній допомогу в обміні грошей, яка полягала в перерахунку грошей потерпілої, поміщення їх до паперового пакунку з зазначенням суми, та подальшого супроводження потерпілої зі вказаним пакунком до відділення банку, для здійснення обміну грошей, які знаходилися в пакунку. Далі ОСОБА_6 сприймаючи слова ОСОБА_1 та невстановленої особи достовірними та правдивими, віддала їм належні їй гроші в сумі 18400 грн. ОСОБА_1 , реалізуючи злочинні наміри групи, перерахувавши в присутності потерпілої грошові кошти, непомітно для потерпілої ОСОБА_6 здійснила обмін грошей на сувенірні купюри номіналом 500 грн., які поклала до пакунку та передала потерпілій. З місця вчинення кримінального правопорушення зникли, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 18400 грн.

Дані кримінальні правопорушення внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань 26.03.2020 року за №12020220380000385 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, 02.04.2020 року за №12020220380000428 за ч.2 ст.190 КК України, 02.04.2020 року за №12020220380000431 за ч.2 ст.190 КК України та 09.04.2020 року за №12020220380000473 за ч.2 ст.190 КК України.

Вказані кримінальні правопорушення постановою прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Дьолог В.В. від 22.07.2020 року були об`єднані в одне за №12020220380000385 від 26.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

За даними фактами 22.07.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.2 КК України.

Підозрювана ОСОБА_1 зазначила, що дійсно вчинила інкриміновані їй злочини, у вчиненому розкаюється, просила застосувати до неї запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а інший – домашній арешт.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім того суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши думку підозрюваної, яка заперечувала проти обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, її захисника, який наполягав на застосуванні до її підзахисної іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з можливістю відшкодувати заподіяну потерпілим шкоду, а також внаслідок не доведення прокурором існуючих ризиків, вислухавши думку прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання слідчого та обранні підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки остання вчинила нетяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, в провадженні СВ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження №12020230090000314 від 27.05.2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, де останній було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативним – заставою, яку остання внесла в розмірі 105100 грн., за місцем реєстрації, яке визначив суд не проживає, чим порушила взяті на себе зобов`язання, розлучена, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи встановлені існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України: вірогідність переховування підозрюваної від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків та потерпілих, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винною у кримінальних правопорушеннях, відсутність постійного місця проживання, місця роботи, а також враховуючи, що підозрювана не має офіційних джерел існування і заощаджень, та наявністю в провадженні СВ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області відносно останньої іншого кримінального провадження, вважаю, що застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вимоги ст.182 ч.4,5 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи і доводи, які наводяться підозрюваною та захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваної і виконанні процесуальних рішень у справі.

При цьому, суд враховує, що підозрювана не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Керуючись ст.ст.177,182,183,369-372,395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Лактіонової Г.О., задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12020220380000385 від 26.03.2020 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, до 19.09.2020 року.

Визначити суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, 5) носити електронний засіб контролю.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19 вересня 2020 року.

В задоволенні клопотання підозрюваної ОСОБА_1 та захисника Чуненко В.Б. про зміну запобіжного заходу, відмовити.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваній ОСОБА_1 та захиснику Чуненко В.Б.

Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору, для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя О.А.Ткаченко