Ухвала суду № 90554857, 23.07.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

23.07.2020

№ 642/3580/20

№ 2/642/1215/20

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2020 року м. Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 до Харківського національного університету будівництва та архітектури про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам ЦПК України.

Згідно ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У відповідності до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичною особою до суду з позовною заявою майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 5 цього ж Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є не лише вимоги про скасування наказу про звільнення та про поновлення на роботі, а й стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який не входить до складу заробітної плати, а тому така позовна вимога повинна бути оплачена судовим збором.

При зверненні до суду з вимогою про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то це є спеціальний вид відповідальності роботодавця, спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу, а тому не входить до структури заробітної плати, у розумінні Закону України «Про оплату праці».

Таким чином пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому повинна бути оплачена судовим збором.

Зазначене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладений в Постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Згідно аналізу норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Згідно з ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір, ставка якого встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840 грн. 80 коп.)

Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, просить стягнути середній заробіток за період вимушеного прогулу з 19.12.2019 року по день винесення рішення, при цьому, позивач не вказує в позовній заяві ціну позову, та не надає обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, що позбавляє суд можливості зазначити точну суму судового збору у відповідності до ст. 185 ЦПК України.

У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Тому позовну заяву слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків:

-Уточнення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зазначення ціни позову, обґрунтованого розрахунку суми, що стягується,

-Сплати судового збору в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ціни позову.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 185 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного університету будівництва та архітектури про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Бородіна