Ухвала суду № 90553448, 16.07.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.07.2020

Справа № 334/8223/15-ц

Провадження № 2/334/36/20

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

16 липня 2020 року

Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Гнатюк О.М., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває позов Приватного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

17 жовтня 2017 року дану цивільну справу передано для розгляду судді Гнатюку О.М., в зв`язку із закінченням повноважень судді Колесник С.Г., справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

20 лютого 2019 року представником за довіреністю ПАТ «Дельта Банк» Карпишиним Я.М. була подана заява про уточнення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів в якій просять в рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості у розмірі 15661674,98 звернути стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором №06/32/07-Склн від 20.08.2007 року з ОСОБА_1 , а саме: нежиле приміщення, ХХІІ підвалу та 1-го поверху літ. А-5, загальною площею 865,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Малишевою Л.Є., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 14.03.2006р. за реєстровим номером №873 та внесеного в Державний реєстр правочинів 14.03.2006р. за реєстраційним номером 1192016, зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 29.03.2006р. реєстраційний №5377302, шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни га рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Зазначені уточнення прийняті про що винесено ухвалу суду від 15 жовтня 2019 року.

08 липня 2020 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», про визнання правочину недійсним в якому просить визнати недійсним правочин щодо передачі на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги від 13.05.2020 №2245/К/1 від Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» то Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» будь-яких прав за Кредитним договором від 20.08.2007 №06/32/07-Склн та Іпотечним договором від 20.08.2007 №06/32/І01/07, що укладені між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк».

У зв`язку з надходженням зазначеної зустрічної позовної заяви до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про забезпечення зустрічного позову у цій справі шляхом заборони вчиняти ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» будь-які дії, направлені на звернення стягнення у позасудовому порядку у відповідності до розділу 4 Іпотечного договору від 14.03.2006 №06/05/101/06-Склн, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Кредитпромбанк» на предмет іпотеки (нежиле приміщення, ХХІІ підвалу та 1-го поверху літ. А-5, загальною площею 865,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Малишевою Л.Є. 14.03.2006 за реєстровим №873 та внесеного в Державний реєстр правочинів 14.03.2006 за реєстраційним №1192016, що зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 29.03.2006 реєстраційний №5377302) до вирішення в судовому порядку спору щодо наявності будь-яких прав Іпотекодержателя у ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».

В обґрунтування заяви про забезпечення зустрічного позову представник ОСОБА_1 адвокат Погрібна Світлана Олександрівна зазначила, що ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» став правонаступником ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» 13 травня 2020 року, та представники ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» почали активну діяльність, направлену на переоформлення прав власності об`єкта Іпотечного договору від 20.08.2007 №06/32/І01/07: нежилого приміщення, ХХІІ підвалу та 1-го поверху літ. А-5, загальною площею 865,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Малишевою Л.Є. 14.03.2006 за реєстровим №873 та внесеного в Державний реєстр правочинів 14.03.2006 за реєстраційним №1192016, що зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 29.03.2006 реєстраційний №5377302. Систематично представниками ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» здійснюються в агресивній формі дзвінки з вимогами надати об`єкт нерухомого майна на дослідження, для проведення оцінки і таке інше, оскільки у відповідності до п. 4.1., п. 4.2., п. 4.3., п.4.5. Іпотечного договору від 14.03.2006 №06/05/101/06-Склн, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Кредитпромбанк» Іпотекодержатель, яким себе вважає ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», має право реалізувати майно Іпотекодавця ( ОСОБА_1 ) самостійно шляхом укладення від свого імені договорів купівлі-продажу з третіми особами. Тобто виникла загроза продажу, переоформлення прав власності на предмет іпотеки підприємством - ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» щодо якого є спір за зустрічним позовом ОСОБА_1 стосовно наявності прав у ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», як Іпотекодержателя, та цей спір ще не вирішений в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Як визначено у ч. 2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

В постанові Верховного Суду по справі № 755/1357/18 від 13.03.2019 викладено правову позицію щодо вирішення судом питання про забезпечення позову з врахуванням інтересу не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Представник позивача за зустрічним позовом не обґрунтувала, у чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду у справі з огляду на те, що спірне нежиле приміщення було передано ВАТ «Кредитпромбанк» в іпотеку за згодою позивача за зустрічним позовом на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, а відтак позивач за зустрічним позовом усвідомлювала ризики невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, зокрема можливість примусової реалізації спірного нежитлового приміщення у разі невиконання позичальником умов кредитного договору.

За змістом статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача цього нерухомого майна, навіть якщо до його відома не була доведена інформація про обтяження цього майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у такому обсязі і на таких умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача за зустрічним позовом, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» вчиняти дії щодо позасудового звернення стягнення на нежиле приміщення, ХХІІ підвалу та 1-го поверху літ. А-5, загальною площею 865,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке є предметом іпотеки за договором іпотеки №06/32/І01/07, так як предметом спору у даній справі є договір по відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, укладені між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 , а не договір іпотеки .

Оцінивши надані суду докази, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у спосіб визначеним позивачем.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», про визнання правочину недійсним у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалу суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Гнатюк