Ухвала суду № 90553169, 20.07.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2-п/331/29/2020

Справа № 331/4980/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Світлицької В.М.,

при секретарі – Здановській К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2020 року по цивільній справі № 331/4980/19,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2020 року позов КП «Водоканал» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Водоканал» заборгованість за спожиту воду і послуги водовідведення за період з 01.07.2011 року по 31.08.2019 року у сумі 47 331,74 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду від 14 квітня 2020 року, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив переглянути справу за позовом КП «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за центральне водопостачання і водовідведення.

Заява про перегляд заочного рішення обґрунтована наступним.

Про вказане рішення суду він не був повідомлений, кришка його поштового ящику зірвана, а тому хто завгодно міг взяти кореспонденцію. Про наявність справи не здогадувався, не отримував копії позову, копії ухвали про призначення, у зв`язку з карантином поштар особисто не вручав повідомлення про надходження поштової кореспонденції. Про наявність оскаржуваного рішення дізнався з випадково у загальному доступі Судової Влади лише 22.06.2020 р. та того ж дня подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Таким чином, зміг довідатися про позовні вимоги, їх обґрунтування та докази КП «Водоканал» лише 26.06.2020 р. Вважає рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2020 р. таким, що підлягає перегляду.

В судовому засіданні заявник вимоги, викладені в заяві підтримав, просив їх задовольнити. В своїх поясненнях зазначив, що не отримував кореспонденцію, зі змістом заочного рішення суду ознайомився лише 26.06.2020 р.

Представник позивача проти задоволення вимог, викладених в заяві, заперечує, вважає заочне рішення законним та обґрунтованим.

Суд, вислухавши доводи заявника, взявши до уваги думку представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до такого.

Згідно частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність лише однієї з підстав, зазначених у наведеній нормі цивільного процесуального законодавства, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 11.02.2020 року особисто отримав судову повістку про виклик до суду на 12.03.2020 року.

Крім того, копія заочного рішення від 14 квітня 2020 року надсилалась відповідачу за адресою його реєстрації, однак конверт було повернуто 27.04.2020 р. з відміткою поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки ОСОБА_1 відповідно до положень ЦПК України, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем реєстрації, та ним доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, суду не надано.

На підставі викладеного, суд не вбачає законних підстав для скасування заочного рішення по цій справі.

Керуючись статтями 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2020 року по цивільній справі № 331/4980/19 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Проте, у відповідності до частини четвертої статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: В.М. Світлицька