Рішення № 90551965, 03.07.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6967/20

Провадження № 2/234/2319/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Ястребов А.О..

справа № 234/6967/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.04.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що у період з 14.12.1982 року по 19.02.2020 року позивачка працював на різних посадах у ПрАТ «СКМЗ». 19.02.2020 р. позивачку було звільнено з ПрАТ «СКМЗ» відповідно до наказу №40 від 19.02.2020 р. за п.1 ст. 40, у зв`язку зі скороченням численності та штату працівників. При звільненні відповідач не провів з позивачем розрахунок по заробітній платі за грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року на загальну суму 7102,33 грн. У зв`язку із невиплатою заробітної плати при звільнені позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні починаючи з 20.02.2020 року і до постановлення рішення суду. Крім того, позивач зазначає, що через невиплату йому заробленої зарплати у законний строк, а це єдине джерело грошових коштів, на які він має жити, він зазнав фізичних страждань (від голоду) та емоційних переживань, що призвело до завдання йому моральної шкоди. Він був обмежений у підтримці своїх життєвих потреб, йому не вистачало грошей на їжу, оплату комунальних платежів та інші потреби. Він був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, позичати гроші. Моральну шкоду оцінює в 3000 грн. Просить суд стягнути з ПрАТ «СКМЗ» заборгованість по заробітній платі у сумі 7102,33 грн.; а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення, моральну шкоду в сумі 3000 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Позивачка та представник позивачки у судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, а також надав письмові пояснення, в яких зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати в розмірі 7102,33 грн. не спростовуються, оскільки на даний час зазначена сума позивачу не виплачена, що підтверджується довідкою № 318 від 09.06.2020 р.

Позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки визнають частково, оскільки позивач просить стягнути середньоденний заробіток виходячи з середньоденної заробітної плати в розмірі 213,76 грн., однак згідно довідки № 318 сума 213,76 грн. визначена як нарахована без утримання податків. Як зазначено в довідці № 318 середньоденна заробітна плата (за виключенням податків) ОСОБА_1 становить 172,08 грн, отже для розрахунку суми компенсації згідно ст. 117 КЗпП ця сума 172,08 грн. має бути помножена на кількість робочих днів за період з 20.02.2020 р. по 03.07.2020 р. В зазначений перод робочі дні встановлено наступним чином: ОСОБА_1 звільнена 20.02.2020 року . отже при розрахунку середньоденного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у лютому 2020 році становить 2 робочих днів. На березень 2020 року згідно Листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 року «про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік», кількість робочих днів складає 21 робочий день. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою. Запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екоголгічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, якою установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин та заборонено, зокрема, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортном у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні. Від так підприємством запроваджено особливий режим роботи: для певних категорій працівників введеан дистанційна робота, інші згнаходяться на простої (продовжено дію наказів про простої № № 428,426,436,438,440,462. Окрім того, до початку введенання карантину (12.03.2020) кількість робочих днів становить- 6. На квітень 2020 року згідно Листа установлено 21 робочий день, проте згідно Постанови КМУ № 239 від 25.03.2020 року карантин продовжено до 24.04.2020 року, а Постановою № 291 від 22.04.2020 року- до 11.05.2020 року. На травень Наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані неробочі дні встановлені на 04.05.2020-08.05.2020 року, а також з 12.05.2020-15.05.2020 року. Відповідно до наказу № 2 від 18.03.2020 року, станом на 12.06.2020 року кількість робочих днів в червні 2020 року становить- 3.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що згідно наказу № 126 від 14.12.1982 р., ОСОБА_1 було прийнятий на роботу на ПрАТ «СКМЗ» на посаду кладовщиком до механозборного цеху, що підтверджується копією трудової книжки. (а.с. 10)

Згідно наказу № 40 від 19.10.2020 року, ОСОБА_1 було звільнено на підставі п.1 ст. 40, у зв`язку зі скороченням численності та штату працівників (а.с. 14)

На підтвердження не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду довідку про заборгованість по заробітній платі № 146 станом на 11.03.2020 року, з якої вбачається, що відповідачем на день звільнення не була виплачена заробітна плата за грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року в розмірі 7102,33 грн. (після утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів) (а.с. 15)

З довідки про заборгованість по заробітній платі № 318 станом на 09.06.2020 р., яка надана відповідачем, суд вбачає, що ПрАТ «СКМЗ» має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року в розмірі 7102,33 грн. (а.с. 38)

Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «СКМЗ» має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 7102 грн. 33 коп., що не заперечується відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 7102 грн. 33 коп. підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 20 лютого 2020 року по день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.

Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі - Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1-5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином, враховуючи, що власник повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.

Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату позивачу, її середньоденна заробітна плата за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців (грудень 2019 –січень 2020 року) складає 172,08 грн. після утримання податків і зборів.

При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, судом визначено кількість робочих днів з 20.02.2020 (дата звільнення) до 03.07.2020, що складає 37 днів.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 20.02.2020 року по 03.07.2020 року, в сумі- 7451,06 грн. (201,38 грн. х 37 днів).

Розрахунок кількості днів, за які необхідно стягувати середній заробіток було вирахувано наступним чином.

ОСОБА_1 було звільнено 19.02.2020 року, тобто при розрахунку середньоденного заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі на лютий 2020 року, згідно наказу № 391 від 26.11.2019 року, відповідно до якого на ПрАТ «СКМЗ» було оголошено 24- годинний робочий тиждень з 8-ми годинним робочим днем (додаткові вихідні дні - четвер, п`ятниця). У зв`язку з чим у лютому 2020 року було нараховано 2 робочих днів.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно нарахування середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні під час запровадження Кабінетом Міністрів України карантину (Постанова КМУ № 211 від 11.03.2020 року зі змінами), бо відповідачем не надано Сертифікат торгово-промислової палати.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України" визначено, що однією із форс-мажорних обставин - введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Тобто, Сертифікат торгово-промислової палати - це лише один з документів, яким можна підтвердити настання форс-мажорних обставин.

Так, відповідно до письмових пояснень ПрАТ «СКМЗ» на травень Наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові неоплачувані неробочі дні встановлені на 04.05.2020-08.05.2020 року, а також з 12.05.2020-15.05.2020 року. Згідно ст. 73 КЗпП, 01.05.2020 -святковий день, отже станом на 13.05.2020 року робочі дні -відсутні, а тому нарахування середнього заробітку за цей період не здійснюється. Відповідно наказу № 2 від 18.03.2020 року, починаючи з 18.05.2020 року по 18.07.2020 року на підприємстві встановлено 2 денний робочий тиждень, таким чином станом на 31.05.2020 року кількість робочих днів в травні 2020 року становить -4. У червні 2020 року кількість робочих днів становить 4. Станом на 01.07.2020 року кількість робочих днів в червні 2020 року становить-10.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 20.02.2020 року по 03.07.2020 року, в сумі 10496,88 грн. (172,08 грн. х 61 дн. (робочі дні починаючи з 20.02.2020 року до 03.07.2020 року).

Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн. 00 коп. позивач зазначив, що в результаті протиправних дій відповідача щодо нього він зазнав душевних страждань, так як не виплата йому заробітної плати суттєвим чином вплинула на його життя, що потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя .

Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 неправомірними діями відповідача завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди, суд виходить із характеру правопорушення і його наслідків для ОСОБА_1 , тривалість її страждань і переживань, беззаперечної зміни укладу її життя, оцінивши усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із морально-правових імперативів справедливості, розумності й добросовісності, суд приходить до висновку, що з ПрАТ «СКМЗ» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява була подана досуду 28.04.2020 року, предмет позову - вимоги майнового характеру.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 7102,33 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що судом ці вимоги задоволені частково, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80 грн., а також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн. за вимоги про стягнення суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що підтверджено наданою позивачем квітанцією (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 – 265, ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233 КЗпП України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 17-43 заборгованість по заробітній платі у сумі 7102 грн. 33 коп. (сім тисяч сто дві гривен тридцять три копійок.) без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 10496 грн. 88 коп. (десять тисяч чотириста дев`яносто шысть гривен высымдесят высым копійок), без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімост сорок гривен вісімдесят копійок).

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя:

Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя: