Рішення № 90551792, 20.07.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 185/9042/19

Провадження № 2/263/1094/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 липня 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

До Павлоградського міського суду Дніпропетровської області 26 вересня 2019 року надійшла позовна заява ПрАТ «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу у сумі 20 569,72 грн.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 24 лютого 2014 року між КС «Українська кредитна спілка», в особі голови правління Євтушенка Т.П., та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 6934 (далі – кредитний договір). На виконання умов указаного кредитного договору КС «Українська кредитна спілка» надано ОСОБА_1 грошові кошти у безготівковій формі у розмірі 10 000 грн. строком на 24 міс. з 26 лютого 2014 року по 26 лютого 2016 року зі сплатою процентів у розмірі 27,6 % річних. Перерахування указаних грошових коштів підтверджується платіжним дорученням від 26 лютого 2014 року № 15307 з відмітками банку про проведення платежу. 31 березня 2014 року між ПрАТ «Українська страхова компанія» та КС «Українська кредитна спілка» укладений договір добровільного страхування кредитів № 03 (далі – договір добровільного страхування). Відповідно до п. 1.2 указаного договору предметом такого є майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», що не суперечать закону, які пов`язані із матеріальними збитками та завдані внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до кредитних договорів. Згідно з п. 1.3 договору добровільного страхування кредитів позивач, як страховик, здійснює страхування кредитних ризиків за кредитними договорами, укладеними між позичальниками та КС «Українська кредитна спілка», згідно з реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені у межах договорів про співробітництво між КС «Українська кредитна спілка» та позивачем. Відповідно до додатку № 1 до договору добровільного страхування кредитів кредитний договір від 26 лютого 2014 року № 6934к, укладений між КС «Українська кредитна спілка», та ОСОБА_1 віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховані позивачем на загальну суму 20 575 грн. Пунктом 2.1.1 договору добровільного страхування кредитів визначено, що страховим випадком за цим договором відносно конкретного кредитного договору, внесеного до реєстру наданих кредитів, є факт збитків кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором по поверненню кредиту у строки та в порядку передбачені укладеним між ними кредитним договором, внаслідок будь-яких подій («З відповідальністю за усі ризики»). Відповідальність страховика за страховим випадком виникає у разі, якщо кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених кредитним договором протягом 10 днів після настання строку сплати третього платежу. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором від 26 лютого 2014 року № 6934к належним чином не виконував, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачував, що підтверджується наданою КС «Українська кредитна спілка», випискою з рахунку ОСОБА_1 КС «Українська кредитна спілка», неодноразово повідомляла ОСОБА_1 про наявність заборгованості. Керуючись п. 5.1 договору добровільного страхування КС «Українська кредитна спілка» направила ПрАТ «Українська страхова компанія» заяву від 04 вересня 2019 року № 3079 про виплату страхового відшкодування у сумі 22 569,72 грн. внаслідок невиконання відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором. Позивачем на підставі указаної заяви та доданих до неї документів складений страховий акт та 05 вересня 2019 року здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 20 569,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1045 з відміткою банку про проведення платежу. Відповідно до п. 5.7 договору добровільного страхування до ПрАТ «Українська страхова компанія», яке виплатило страхове відшкодування за цим договором, переходить у межах виплаченого страхового відшкодування право вимоги, яке КС «Українська кредитна спілка» має до позичальника за умовами кредитного договору. На виконання вимог п. 5.8 договору добровільного страхування після отримання страхового відшкодування КС «Українська кредитна спілка» надано ПрАТ «Українська страхова компанія» надано довідку від 05 вересня 2019 року про сплату страхової виплати за кредитним договором № 6934к. Таким чином, оскільки ПрАТ «Українська страхова компанія» виконало обов`язки, покладені на нього законом та договором добровільного страхування, до останнього перейшло право вимоги у порядку регресу на відшкодування матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування у розмірі 20 569,72 грн.

У зв`язку з чим, керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 525, 526, 560, 610, 612, 546, 979, 980, 993, 1191 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ПрАТ «Українська страхова компанія» у порядку регресу виплачене страхове відшкодування та судові витрати.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Рух справи.

Ухвалою Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2019 року указану цивільну справу направлено за підсудністю на розгляд до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 липня 2020 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Представник позивача – ОСОБА_2 – у позовній заяві просив суд розглянути справу без його участі та не заперечував проти заочного вирішення справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Заяви про розгляд справи за його відсутністю або відзив суду не надав, про причини неявки не повідомив, що, відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

24 лютого 2014 року між КС «Українська кредитна спілка», в особі голови правління Євтушенка Т.П., та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 6934.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець на підставі рішення кредитного комітету від 25 лютого 2014 року № 1017 надає позичальнику, а позичальник приймає у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі на умовах, встановлених цим договором, з дотримання вимоги повернення коштів та сплати процентів у визначені договором строки. У розмірі 10 000 грн. строком на 24 місяці з 26 лютого 2014 року по 26 лютого 2016 року включно зі сплатою процентів у розмірі 27,6 % річних.

Пунктом 3.2 кредитного договору визначено, що повернення кредиту позичальником здійснюється наступним шляхом: заборгованість за кредитом: тіло кредиту та відсотки за кредитом позичальник сплачує щомісячно згідно з додатком № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною, на рахунок кредитодавця.

З платіжного доручення від 26 лютого 2014 року № 15307 вбачається, що ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 10 000 грн.

31 березня 2014 року між ПрАТ «Українська страхова компанія» та КС «Українська кредитна спілка» укладений договір добровільного страхування кредитів № 03, предметом якого, відповідно до п. 1.2 договору, є майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», що не суперечать закону, які пов`язані із матеріальними збитками та завдані внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до кредитних договорів.

Згідно з п. 1.3 договору добровільного страхування кредитів позивач, як страховик, здійснює страхування кредитних ризиків за кредитними договорами, украденими між позичальниками та КС «Українська кредитна спілка», згідно з реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені у межах договорів про співробітництво між КС «Українська кредитна спілка» та позивачем.

Відповідно до додатку № 1 до договору добровільного страхування кредитів кредитний договір від 26 лютого 2014 року № 6934к, укладений між КС «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 , віднесений до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховані позивачем на загальну суму 20 575 грн.

Пунктом 2.1.1 договору добровільного страхування кредитів визначено, що страховим випадком за цим договором відносно конкретного кредитного договору, внесеного до реєстру наданих кредитів, є факт збитків кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором по поверненню кредиту у строки та в порядку передбачені укладеним між ними кредитним договором, внаслідок будь-яких подій («З відповідальністю за усі ризики»). Відповідальність страховика за страховим випадком виникає у разі, якщо кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених кредитним договором протягом 10 днів після настання строку сплати третього платежу.

З наданої КС «Українська кредитна спілка» виписки з рахунку ОСОБА_1 вбачається, що останній свої зобов`язання за кредитним договором від 26 лютого 2014 року № 6934к належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у сумі 24 454,72 грн.

04 вересня 2019 року КС «Українська кредитна спілка» звернулася до ПАТ «Українська страхова компанія» із заявою за № 3079 про виплату страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором кредиту від 26 лютого 2014 року № 6934к.

05 вересня 2020 року ПАТ «Українська страхова компанія» на підставі вищевказаної заяви складений страховий акт № 454кр, а також прийнято рішення про виплату на користь КС «Українська кредитна спілка» страхової виплати у розмірі 20 575 грн.

З платіжного доручення від 05 вересня 2019 року № 1045 вбачається, що на користь КС «Українська кредитна спілка» перераховані грошові кошти у розмірі 20 569,72 грн.

Оцінка доказів.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Представлені суду докази відповідають змісту статей 77-80 ЦПК України, щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідної достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

Мотиви суду.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 26 лютого 2014 року між КС «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір.

З розрахунку заборгованості за указаним кредитним договором вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 перед КС «Українська кредитна спілка» станом на 05 вересня 2019 року становила 24 454,72 грн. та складалася із: заборгованості за кредитом у розмірі 10 000 грн., процентів – 14 454,72 грн.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач у судові засідання не з`являвся, не заперечував фактів укладання кредитного договору, отримання кредитних коштів, не спростовував розрахунок та розмір заборгованості, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні кредитного зобов`язання, не спростовано настання страхового випадку.

Згідно зі ст. ст. 979, 980 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та; пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Частиною 1 статті 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом статті 27 Закону України «Про страхування» (далі - Закон) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 16 ч. 4 ст. 6 Закону страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту) є одним з видів добровільного страхування.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 27 Закону після проведення виплати страхувальнику - КС «Українська кредитна спілка» у ПАТ «Українська страхова компанія» виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Таким чином, до страховика (ПАТ «Українська страхова компанія»»), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц роз`яснено, що згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією

Таким чином, оскільки відповідач неналежним чином виконує зобов`язання за кредитним договором (не вніс жодного платежу), у зв`язку з чим виникла заборгованість, тобто виник страховий випадок, позивач виплатив страхове відшкодування страхувальнику, тому до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, відповідальної за відшкодування майнових збитків, на суму 20 569,72 грн., доказів добровільної сплати такої суми відповідачем позивачу суду не надано, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в порядку регресу за виплачене страхове відшкодування підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

При подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. і такий у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

На підставі ст. ст. 979, 980, 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 288, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 20 569,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» судовий збір у розмірі 1 921 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 23 липня 2020 року.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія», код ЄРДПОУ 20346864, адреса фактичного місцезнаходження: вул. Незалежності, 35, кв. 7, м. Святогірськ;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , відомості щодо адреси реєстрації відсутні, взято на облік яв внутрішньо-переміщену особу за адресою: вул. Семенішина, 31а, м. Маріуполь, Донецька область.

Суддя О.М.Музика