Вирок № 90551220, 23.07.2020, Дворічанський районний суд Харківської області

Єдиний унікальний № 616/407/19

Провадження № 1-кп/618/5/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року

Дворічанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Фролова А.О., Кучеренко О.І.,

прокурорів Варвянського М.Ю., Шабалдаса О.С.

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Балабая С.С.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Дворічна кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, має на утриманні малолітню дитину доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

встановив:

21 квітня 2019 року близько 03 години 50 хвилин ОСОБА_1 знаходився в приміщенні ресторану «Сімейний очаг», що розташований за адресою: вул. Сонячна буд. 3 смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області.

Також у вказаному ресторані знаходився ОСОБА_2 , який 21 квітня 2019 року близько 03 години 55 хвилин залишив на столі, свій мобільний телефон марки «МЕІZU» моделі «М6», відійшов від вказаного столу та спілкувався з відвідувачами ресторану.

21 квітня 2019 року близько 04 години 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись у вказаному ресторані, дочекавшись поки з ресторану вийшли майже всі відвідувачі, проходячи повз столу на якому лежав телефон ОСОБА_2 діючи навмисно, із корисливих мотивів, та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон «МЕІZU» моделі «М6», що належить ОСОБА_2 .

Після викрадення, вказаним майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, а саме вимкнув вказаний мобільний телефон з метою приховати викрадене майно, для подальшої експлуатації.

Відповідно до висновку експерта № 6/1108СЕ-19 від 07 травня 2019 року вартість мобільного телефону марки «МEIZU» моделі «М6 2/16Гб» складає 1963,00 гривні.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1963,00 гривні.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не визнав та пояснив, що дійсно 21 квітня 2019 року близько 03 години 50 хвилин він знаходився в приміщенні ресторану «Сімейний очаг», що розташований за адресою: вул. Сонячна буд. 3 смт. Великий Бурлук Великобурлуцького району Харківської області.

Близько 04 години 00 хвилин, ОСОБА_1 побачив, що на одному зі столів ресторану без догляду лежить мобільний телефон МЕІZU М6, без будь-яких видимих пошкоджень. За цим столом в цей час нікого не було. ОСОБА_1 взяв даний телефон з метою його повернення власнику, коли той буде його шукати. Умислу на викрадення телефону у нього не було. Більш того, ОСОБА_1 у кафе «Сімейний очаг» встановлював систему відеоспостереження, а тому усвідомлював, що в разі викрадення телефону, його буде встановлено та притягнуто до відповідальності за такі протиправні дії.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що в ніч з 20 на 21 квітня 2019 року знаходився у ресторані «Сімейний очаг». Близько 03-55 год. 21 квітня 2019 року залишив на столі у приміщенні ресторану власний мобільний телефон, оскільки вийшов на вулицю поговорити з відвідувачами ресторану. Повернувся за телефоном приблизно через 15-20 хвилин, але телефона на тому місці, де ОСОБА_2 його залишив не було. Він звернувся до ОСОБА_4 набрати його номер телефону, що вона і зробила декілька разів, але телефон був вимкнений. Автовідповідач оператора повідомила «На даний момент немає радіозв`язку з телефоном Вашого абонента». ОСОБА_2 запитав у працівників ресторану чи не бачив хто-небудь його телефон, після чого вийшов на вулицю і також голосно запитав про свій телефон у відвідувачів ресторану, які вже розходилися. Будь-яких відомостей про свій телефон не отримав, і звернувся до поліції. Близько 11.00 - 12.00 год. йому зателефонували з поліції і повідомили, що знайшли його телефон, його забрав ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 також повідомив, що коли він залишив телефон у ресторані на столі, рівень зарядки був приблизно 50-60%, після повернення йому телефону - близько 40%. У чохлі телефону знаходився бейджик на якому вказано « ОСОБА_2 » та фото його обличчя.

Після повернення з вулиці, ОСОБА_2 мав намір забрати свій телефон на тому ж місці, де він його залишив, але телефону там не було.

В даний час телефон повернуто ОСОБА_2 , будь-яких претензій про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди до ОСОБА_1 не має.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона працювала барменом-офіціантом кафе «Сімейний очаг», в ніч з 20 на 21 квітня 2019 року була на роботі. В той вечір у кафе знаходилися ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

В той вечір до неї звертався ОСОБА_2 з проханням підзарядити його телефон, що вона і зробила, телефон простояв на зарядці близько 1 години, був увімкнений весь час.

Після цього, ОСОБА_2 його забрав, і близько 04-00 години ранку повідомив, що у нього вкрали телефон, який він залишив на столі у залі кафе. За проханням потерпілого, вона декілька разів набрала номер телефону, але він був вимкнений, і увімкнувся близько 12-00 години 21 квітня 2019 року. ОСОБА_4 не чула, щоб ОСОБА_1 у когось запитував хто втратив телефон.

Свідок ОСОБА_6 дала свідчення аналогічні свідченням ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що ввечері 20 квітня 2019 року знаходився у кафе «Сімейний очаг», обставини справи пам`ятає погано, оскільки був напідпитку. Він не пам`ятає, щоб за час його перебування у кафе, ОСОБА_1 у когось допитувався чи не втрачав хтось мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що навесні 2019 року, більш точну дату не пам`ятає знаходився у кафе «Сімейний очаг» зі своїм товаришем ОСОБА_1 . За сусіднім столом у кафе відпочивала компанія, серед якої був і його знайомий ОСОБА_8 із с. Сірий Яр Великобурлуцького району Харківської області, з яким вони разом працювали на Великобурлуцькому сирному заводі. Після того, як компанія пішла з кафе, хтось залишив на цьому столі мобільний телефон. ОСОБА_5 запропонував повернути цей телефон, але ОСОБА_1 сказав, що завтра буде встановлювати у цьому кафе інтернет та відеоспостереження і зможе віддати цей телефон. Хто конкретно з той компанії був власником цього телефону, ОСОБА_5 не знає. Телефон був увімкнений, чи заряджений чи ні, не пам`ятає, телефон не дзвонив.

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 намагались повернути телефон хлопцям, які також шукали телефон, серед яких був ОСОБА_9 і хлопець на ім`я ОСОБА_10 . Але вони пояснили, що знайдений ними телефон не їхній.

Працівникам кафе телефон не віддали, оскільки ОСОБА_5 не довіряє ним.

Чи був пошкоджений телефон чи скло на ньому - на це не звернули увагу.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він є приватним підприємцем, директором ТОВ «Вікторія», яке керує роботою кафе «Сімейний очаг». Навесні 2019 року, більш точної дати не пам`ятає, до нього звернувся ОСОБА_2 з приводу втрати ним телефону у кафе. Передивилися відеозапис з камер спостереження, побачили, що телефон забрав ОСОБА_1 . ОСОБА_11 зателефонував йому, і запитав чи поверне він цей телефон, на що ОСОБА_1 відповів, що поверне. Після цього, ОСОБА_11 дав ОСОБА_2 номер телефону ОСОБА_1 , щоб вони між собою змогли зв`язатися і домовитись щодо повернення телефону.

На підставі довіреності від свого брата ОСОБА_11 має право керувати роботою кафе «Сімейний очаг». За запитом працівників поліції видав відеозапис з камер відеоспостереження, про що вони склали відповідний протокол.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що в ніч з 20 на 21 квітня 2019 року від відмічав проводи до лав Збройних сил України в ресторані «Сімейний очаг». Коли він залишав цей заклад, то виявив, що він загубив телефон ОСОБА_13 6. Після цього до нього підійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , вони показали йому телефон, який знайшли, з їх слів, в приміщенні ресторану, але цей телефон був не його.

Вранці ОСОБА_12 зустрів свого товариша дитинства ОСОБА_2 , який розповів йому, що він також загубив свій телефон, і звернувся до органів поліції, що також порадив зробити і ОСОБА_12 .

Як з`ясувалося пізніше, загублений телефон ОСОБА_12 знайшов його товариш ОСОБА_14 і в той же день ввечері повернув його власнику.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона працює слідчим Великобурлуцького ВП Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області, проводила досудове розслідування по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України за фактом викрадення мобільного телефону у ОСОБА_2 .

Під час досудового розслідування проводила слідчі дії, зокрема, допитувала обвинуваченого, потерпілого, свідків, призначала експертизу тощо.

В ході допиту потерпілий пояснював, що у нього вкрали мобільний телефон у кафе «Сімейний очаг».

Після повернення потерпілому телефону, він сам надав телефон, коробку від нього та товарний чек працівникам поліції, після чого в той же день, телефон був оглянутий в присутності понятих, запакований і направлений на експертне дослідження. Захисне скло на телефоні було пошкоджено.

Крім вищевказаних доказів, вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, підтверджується наступними доказами:

-фактичними даними, встановленими із заяви потерпілого ОСОБА_2 від 21 квітня 2019 року, в якій він просить вжити заходів до невідомої особи, яка 21 квітня 2019 року близько 03-50 год. у ресторані «Сімейний очаг» викрала його мобільний телефон Мейзу М 6, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 (а.с. 201);

-фактичними даними, встановленими з протоколу огляду речей від 22 квітня 2019 року та фототаблицею до нього, в ході якого було оглянуто мобільний телефон Мейзу М. 6, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 (а.с. 203-206);

-фактичними даними, встановленими з висновку експерта № 6/1108СЕ-19 від 07 травня 2019 року про те, що ринкова вартість мобільного телефону Мейзу М 6, 2/16 Гб, без комплектних периферійних пристроїв, станом на 21 квітня 2019 року, складає 1963,00 гривні (а.с. 208-215);

-фактичними даними, встановленими з протоколу огляду речей від 30 квітня 2019 року, в ході якого було оглянуто диск DVD-R, на якому міститься фрагмент відеозапису із залу ресторану «Сімейний очаг» з 03-50 год. до 04-10 год. 21.04.2019 року, відеофайл об`ємом 302 МВ (а.с. 223-224);

-речовими доказами:

-мобільний телефон Мейзу М 6 (а.с. 202) переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 (а.с. 207);

-фрагмент відеозапису із залу ресторану «Сімейний очаг» з 03-50 год. до 04-10 год. 21.04.2019 року, відеофайл об`ємом 302 МВ, записано на диск DVD-R (а.с. 225-226).

Зазначені вище докази суд вважає належними і допустимими, отриманими в порядку, встановленому КПК України, на підставі яких встановлено наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження. Показання потерпілого та свідків у судовому засіданні були дані під присягою, вказані особи були попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивих свідчень.

Оцінюючі показання ОСОБА_1 , суд вважає їх не до кінця відвертими, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами, і розцінює їх як позицію захисту обвинуваченого.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Суд враховує судову практику та приймає до уваги правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20 березня 2018 року (справа № 464/3742/15-к) та від 18 липня 2019 року (справа № 761/31918/14-к), а саме, що заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала кому належить це майно, мала підстави вважати де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.

Якщо привласнення майна відбувається в адміністративних приміщеннях, пунктах здійснення розрахунково-касових операцій та інших громадських місцях з обмеженим простором, в таких випадках слід констатувати презумпцію «забутості» речі її власником: у подібних випадках особа, яка привласнює річ, має розуміти, що зовнішні умови, обстановка, розташування речі свідчать про те, що вона фактично не вийшла з володіння власника, а лише залишена чи забута ним.

На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що:

а) воно вибуло з володіння власника;

б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо;

в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим;

г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника;

д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки, тобто таємному викраденні чужого майна, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.

За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_1 є осудним, суд вважає, що він підлягає покаранню за вчинений ним злочин.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше несудимий, строкову військову службу не проходив на підставі пп. 2 п. 1 ст. 18 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з досягненням 25-річного віку переданий на військовий облік військовозобов`язаних, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, розлучений, має на утриманні малолітню дитину доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, задовільно характеризується за місцем проживання.

За таких обставин справи, відповідно до положень ст. 65 КК України, згідно якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в межах санкції частини статті, в редакції закону, що діяв на час вчинення кримінального правопорушення.

Суд вважає, що таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме цілям та меті покарання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази по справі:

-мобільний телефон Meizu М 6, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 - залишити йому у користування;

-фрагмент відеозапису з приміщення ресторану «Сімейний очаг» з 03-30 годин по 04-10 годин 21 квітня 2019 року, відеозапис записано на диск DVD-R, відеофайл об`ємом 302 МВ, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського НДЕКЦ процесуальні витрати у справі, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 6/1108СЕ-19 від 07 травня 2019 року, в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 40 (сорок) копійок, (Код доходів 24060300, п/рахунок 31116115020005, код отримувача (ЄРДПОУ) 37999680, МФО 899998, отримувач платежу: УК Слобідсь/мХар Слобідськи/ 24060300, банк: Казначейство України (ЕАП), стягувач Держава.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщострок апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Є.О. Бунін