Рішення № 90550807, 22.07.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/1131/20

Провадження № 2/415/773/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Калмикової Ю.О.,

за участі секретаря - Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом до Лисичанської міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помела її мати ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлій на праві власності. Позивач звернулась до Лисичанської державної нотаріальної контори, де була заведена спадкова справа, на підставі її заяви про прийняття спадщини.

16.01.2020 позивач звернулась до Лисичанської державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний будинок, та 16 січні 2020 року державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори Домарєвою Л.В. винесено постанову про відмову вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що згідно Інформаційної довідки із Спадкового реєстру № 56131069 були виявлені заповіти, де заповідачем є ОСОБА_2 , які зберігаються, у справах Луганського обласного державного нотаріального архіву та Донецького обласного державного нотаріального архіву. Інших ідентифікуючих даних не зазначено. Направити запит щодо надання ідентифікуючих даних заповідачів до Луганського обласного державного нотаріального архіву та Донецького обласного державного нотаріального архіву станом на сьогоднішній день не уявляється можливим, оскільки міста Луганськ та Донецьк є тимчасово окупованою територією. Отже, повне коло спадкоємців встановити не уявляється можливим.

Вказаною постановою державним нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

На підставі вищезазначеного просить визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

19.02.2019 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/1131/20 було відкрито провадження у цій цивільній справі (а.с.23).

03.04.2020 року відповідачем надано заяву про визнання позову, просив справу розглядати за його відсутності (а.с.29).

03.04.2020 року позивачем надано письмове клопотання, в якому просила справу розглядати без її участі, позов підтримала (а.с.31).

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а саме: є необхідність отримання інформації з Луганського обласного нотаріального архіву про наявність заведеної спадкової справи у м.Луганськ, який є непідконтрольною територією Українській владі, щодо отримання необхідної інформацію щодо кола спадкоємців, які подавали заяви про прийняття, або відмову від спадщини.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, надала до суду письмове клопотання, в якому просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала просила задовольнити.

Представник відповідача Лисичанської міської ради Луганської області - Калашник Д.А. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності їх представника, позов визнав, не заперечував проти ухвалення рішення щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи. У зв`язку з розглядом подання без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні фактичні обставини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.04.1962 року, виданого Октябрською селищною радою Єльського району Целиноградської області, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено актовий запис № 32. Батьком записаний ОСОБА_4 , матір`ю - ОСОБА_2 (а.с.9).

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 10.02.1990 року, виданого Лисичанським відділом РАГС Ворошиловградської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 уклали шлюб 10.02.1990 року, про що складено актовий запис № 80. Прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_1 (а.с.10).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 15.03.2019р., виданого Лисичанським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис № 379 (а.с.11).

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок по АДРЕСА_1 , власником будинку є ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанському міському округу 02.08.1996 року, реєстр №7162 (а.с.12-15).

Згідно з домовою книгою для прописки громадян, проживаючих у буд. АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_7 з 11.04.1995 року, ОСОБА_2 з 01.04.1997 року, знято з реєстрації 11.04.2019 року, ОСОБА_4 з 23.03.1999 року, знято з реєстрації 10.02.2016 року (а.с.16-17).

Згідно з договором купівлі продажу від 02.08.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Фесенко Р.А., зареєстрованого у реєстрі під №7162, ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_2 купила житловий будинок з дворовими побудовами, який знаходиться у АДРЕСА_1 . Згідно з реєстраційного напису вказаний будинок зареєстрований Лисичанським районим бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 в реєстрі №1785 від 06.08.1996р. (а.с.18).

Згідно з висновком про вартість майна та експертне дослідження, наданого ФОП ОСОБА_9 від 03.02.2020 року, ринкова вартість будинку за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 03 лютого 2020 року складає 67 900,00 грн. (а.с.19).

Згідно з постановою державного нотаріусу Лисичанської державної нотаріальної контори Домарєвої Л.В. про відмову вчинення нотаріальної дії від 16.01.2020 р. вих. №17/02-31 від 16.01.2020 року відмовлено ОСОБА_1 , в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв`язку з неможливістю отримати необхідну інформацію для вчинення нотаріальної дії (а.с.20).

Мотивувальна частина

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року, підписана від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; тощо.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно з Листом ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у позивача ОСОБА_1 існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим її право має бути захищене судом, шляхом визнання за нею право власності на спадкове майно, яке складається з будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, окрім цього визнанні відповідачем, за таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст. ст. 321, 328, 392, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 право власності на спадкове майно, яке складається з будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Відповідач: Лисичанська міська рада Луганської області, місцезнаходження за адресою: вул. ім. М.Грушевського, буд. 7, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100, Україна, код ЄДРПОУ 26522196.

СУДДЯ Ю. О. КАЛМИКОВА