Ухвала суду № 90550799, 23.07.2020, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

про призначення справи до судового розгляду

23 липня 2020 р.Справа № 414/1789/19

Провадження № 1-кп/414/58/2020

Кремінський районний суд в Луганській області в складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Білан Н.О.,

прокурора Лагунова Д.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників: Чернобая С.С , Постельги І.В

представників потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /Куклішина В.Г.,

представника цивільного відповідача Якимовича О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кремінна кримінальне провадження № 42019130000000045 від 21.05.2019 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 246 (в редакції від 02.11.2016 р.), ч. 3 ст. 365 КК України,

встановив:

у Кремінському районному суді Луганської області перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, якого підтримали представники потерпілих, просив призначити судовий розгляд у зазначеному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні із викликом свідків, згідно поданого списку. Щодо заявлених клопотань заперечив, вказавши на їх передчасність та необгрунтованість.

Захисник обвинуваченого – адвокат Постельга І.В., яку підтримали захисник – Чернобай С.С., обвинувачений та представник ОСОБА_4 , не заперечувала щодо призначення справи до судового розгляду по суті із викликом заявлених прокурором свідків, звернувши увагу, що цивільний позов пілягає поверненню цивільному позивачу, через невідповідність вимогам ЦПК України, та подала до суду письмові скарги та клопотання:

від 23.09.2019 р. (а.с. 13-18, Т. 2) про визнання протиправними дій начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Луганської області Цибулі О.М. від 07.06.2017 р. щодо об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 12015130240001290 від 16.06.2016 р та № 42017130000000189 від 02.06.2017 р. в одне провадження № 12015130240001290 та скасувати дану постанову про об`єднання та про визнання протиправними дій начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Луганської області Цибулі О.М. від 03.11.2017 р. щодо об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 12015130240001290 від 16.06.2016 р та № 42017130000000337 від 02.11.2017 р. в одне провадження № 12015130240001290 та скасувати дану постанову про об`єднання, мотивуючи недотриманням вимог ст. 110 КПК України щодо не мотивування таких об`єднань та не підтвердження достатніх підстав вважати, що всі розслідувані кримінальні правопорушення за ч. 3, 5 ст. 191, ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України вчинені безпосередньо ОСОБА_1 ;

від 23.09.2019 р. (а.с. 22-27, Т. 2) про витребування з Генеральної прокуратури України відомостей з електронної системи Єдиний реєстр досудових розслідувань по кримінальних провадженнях: № 12015130240001290 від 16.06.2015 р. та № 42019150000000045 від 21.05.2019 р. (виділене з № 12015130240001290), № 42017130000000337 від 02.11.2017 р. та № 42017130000000189 від 02.06.2017 р. (об`єднані з № 12015130240001290) стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 в розрізі повної інформації по розділам «основні відомості», «кримінальні правопорушення», «рух проваджень», картки додатки №№ 1, 2, 4, 5, картки та відомості про внесення змін та коригувань інформації до даних ЄРДР у к/п № 12015130240001290 від 16.06.2015 р., мотивуючи тим, що на досудовому слідстві нею було заявлено клопотання про доступ до повних даних ЄРДР у к/п № 12015130240001290 від 16.06.2015 р. та про надання копій процесуальних документів стосовно виділення та об`єднання кримінальних проваджень, які залишені без задоволення з підстав не належності до сторін у к/п № 12015130240001290. Зазначивши, що такі відмови будуть порушувати право на захист, гарантії рівності та змагальності сторін, право на справедливий суд;

від 23.09.2019 р. (а.с. 64, 65-67, Т. 2) про врахування заперечень на цивільний позов Державної екологічної інспекції у Луганській області, який просила залишити без розгляду, з підстав відсутності ознак протиправності дій службових осіб ДП «Кремінське ЛМГ»;

від 23.09.2019 р. (а.с. 68-69, Т. 2) клопотання про виклик спеціалістів та експертів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , мотивуючи тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виконувались експертизи, та до них наявні запитання, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як спеціалісти готували довідку перевірки окремих питань фінгосп діяльності ДП «Кремінське ЛМГ» та також до них є запитання;

від 23.09.2019 р. (а.с. 70, Т. 2) клопотання про виклик свідків захисту ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ;

від 23.09.2019 р. (а.с. 71, Т. 2) клопотання про надання права виступити з поясненнями після оголошення прокурором обвинувального акту;

від 23.09.2019 р. (а.с. 72-73, Т. 2) клопотання про виклик свідків обвинувачення ОСОБА_25 , який був слідчим прокуратури Луганської області, ОСОБА_3 , який як старший державний інспектор Державної екологічної інспекції Луганської області неодноразово здійснював перевірки ДП «Кремінське ЛМГ», надавав висновки щодо дотримання природоохоронного законодавства, приймав участь в обстеженні лісосік та ОСОБА_26 , на підставі рапорту якого було внесено відомості в ЄРДР за ч. 3 ст. 365 КК України;

від 23.09.2019 р. (а.с. 74-79, Т. 2) скаргу щодо визнання протиправними дій старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу прокуратури Луганської області Верича Д.В. щодо допиту ОСОБА_1 19.10.2016 р. в якості свідка у к/п № 12015130240001290 від 16.06.2015 р. з питань видачі лісорубних квитків у 2015-2016 рр. та визнання протиправними дій прокурора відділу прокуратури Луганської області Шабельського А.М. щодо допиту ОСОБА_1 24.01.2019 р. в якості свідка у к/п № 12015130240001290 від 16.06.2015 р. з питань проведення санітарних рубок на території об`єктів природно-заповідного фонду та отримання лімітів на спеціальне використання лісових ресурсів протягом 2015-2016 рр., мотивуючи тим, що ОСОБА_1 був допитаний у к/п № 12015130240001290 від 16.06.2015 р. як свідок 19.10.2016 р., до факту реєстрації фактичних даних про вчинення кримінального правопорушення та 24.01.2019 р., хоча уже були усі матеріали, на підставі яких прокурор 25.04.2019 р. повідомив про підозру;

та скаргу від 23.09.2019 р. (а.с. 84-85, Т. 2) на постанову слідчого СУ ГУНП в Луганській області Бабенка В.М. від 21.04.2016 р. про зміну кваліфікації з ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 3 ст. 191 КК України у к/п № 12015130240001290 від 16.06.2015 р. і постанову начальника слідчого відділу прокуратури Луганської області Путненко Н.В. від 11.04.2019 р. про зміну кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 246 КК України на ст. 246 КК України (у редакції до 02.11.2016 р.) у к/п № 12015130240001290 від 16.06.2015 р., як такі, що суперечать нормам КПК України.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, зробив такі висновки.

Кримінальне провадження підсудне Кремінському районному суду Луганської області, підстав для його закриття чи зупинення немає.

Обвинувальні акти складені у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.

Підстави для розгляду кримінального провадження в закритому судовому засіданні, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд у зазначеному кримінальному провадженні.

Щодо скарги від 23.09.2019 р. (а.с. 13-18, Т. 2), скарги від 23.09.2019 р. (а.с. 84-85, Т. 2) суд зазначає про те, що слідчі, прокурор у своїй процесуальній діяльності є самостійним та не допустимо втручання в їх роботу, при цьому вони уповноважені здійснювати інші повноваження, передбачені КПК України відповідно до ст. 36, 40 КПК України, зокрема вирішення питань щодо зміни кваліфікації, об`єднання кримінальних проваджень на підставі ст. 217 КПК України. Суд зазначає, що оцінка таким рішенням може бути надана у нарадчій кімнаті при прийнятті рішення по суті справи, а дослідження таких документів можливе лише під час розгляду справи по суті. Разом з тим, суд у підготовчому судовому засіданні, в межах повноважень, передбачених ст. 314-315 КПК України, не дає оцінку доказам та процесуальним діям, в ході яких останні отримані, а тому суд не знаходить підстав для їх задоволення.

Щодо клопотання від 23.09.2019 р. (а.с. 22-27, Т. 2) суд зазначає, що на розгляді знаходиться кримінальне провадження № 42019150000000045 від 21.05.2019 р., матеріали якого були відкриті у відповідності до ст. 290 КПК України, разом з тим, к/п № 12015130240001290 від 16.06.2015 р., 42017130000000337 від 02.11.2017 р. та № 42017130000000189 від 02.06.2017 р. (об`єднані з № 12015130240001290) є відмінними від розглядуваного, та щодо останніх обвинувальні акти суду не надходили, захисником не надано підтвердження повноважень на отримання таких відомостей із цих кримінальних проваджень, а відтак відсутні підстави для їх витребування. Що ж до витребування таких відомостей по даному кримінальному провадженні, суд зазначає про передчасність витребування таких, з огляду на стадію підготовчого судового розгляду, адже такі можуть бути надані із матеріалами справи під час судового розгляду та учасники провадження не будуть позбавлені можливості на заявлення такого клопотання в майбутньому.

Щодо клопотання від 23.09.2019 р. (а.с. 64, 65-67, Т. 2) про врахування заперечень на цивільний позов Державної екологічної інспекції у Луганській області, який просили залишити без розгляду, з підстав відсутності ознак протиправності дій службових осіб ДП «Кремінське ЛМГ», суд зазначає про те, що, за умови розгляду цивільних позовів у межах даного кримінального провадження, судом буде надано можливість висловитись усім учасникам провадження по таких, та їх пояснення будуть взяті до уваги із подальшою оцінкою судом у нарадчій кімнаті.

Щодо клопотання від 23.09.2019 р. (а.с. 68-69, Т. 2) про виклик спеціалістів та експертів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , мотивуючи тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виконувались експертизи, та до них наявні запитання, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як спеціалісти готували довідку перевірки окремих питань фінгоспдіяльності ДП «Кремінське ЛМГ» та також до них є запитання, суд зазначає про передчасність подачі такого клопотання з огляду на те, що документи, у яких останні зазначені, судом ще не досліджувалися, та суд не може встановити чи потрібні пояснення останніх до такого дослідження, разом з тим, після дослідження доказів, за виникнення необхідності отримання додаткових пояснень вказаних осіб, учасники провадження не будуть позбавлені права на заявлення клопотань про їх допит.

Щодо клопотання від 23.09.2019 р. (а.с. 70, Т. 2) про виклик свідків захисту ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , суд вважає за необхідне відмовити у такому з огляду на передчастіть такого, та те, що захисником не обґрунтовано необхідність їх виклику, не значено, що останні можуть вказати суду та свідками чого останні є. Разом з тим, сторона захисту не позбавлена права на заявлення таких клопотань під час розгляду справи по суті.

Щодо клопотання від 23.09.2019 р. (а.с. 71, Т. 2) про надання права виступити з поясненнями після оголошення прокурором обвинувального акту, суд зазначає про наявність такого права в порядку ст. 349 КПК України в межах вступної промови.

Щодо клопотання від 23.09.2019 р. (а.с. 72-73, Т. 2) про виклик свідків обвинувачення ОСОБА_25 , який був слідчим прокуратури Луганської області, ОСОБА_3 , який як старший державний інспектор Державної екологічної інспекції Луганської області неодноразово здійснював перевірки ДП «Кремінське ЛМГ», надавав висновки щодо дотримання природоохоронного законодавства, приймав участь в обстеженні лісосік та ОСОБА_26 , на підставі рапорту якого було внесено відомості в ЄРДР за ч. 3 ст. 365 КК України, суд зазначає про відмову у такому клопотанні з огляду на його передчасність, та те, що останні не допитувалися на досудовому слідстві та не відкриті учасникам справи, при цьому суд зазначає про право на заявлення стороною захисту такого клопотання при розгляді справи по суті.

Щодо клопотання (а.с. 74-79, Т. 2) про допит ОСОБА_1 у якості свідка, суд зазначає, що свідчення свідків сприймаються судом безпосередньо, а надані свідчення на досудовому слідстві судом не можуть братися до уваги. Разом з тим, будь-які свідчення ОСОБА_1 , надані на досудовому слідстві у якості свідка у даній справі, судом до уваги братися не можуть, а відтак не є доказом у даній справі. Однак, уповноважені особи при проведені досудового слідства не позбавлені права допиту свідків, при цьому зміні статусу на підозрюваного не тягне за собою неправомірність дій таких уповноважених посадових осіб. З огляду на що, вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Щодо заявленого цивільного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтями 175, 177 ЦПК України.

Разом з тим, позов подано в межах кримінального провадження Державною екологічною інспекцією у Луганській області до Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство" із зявленою ціною позову 20875974 грн., підписаний ОСОБА_27 в межах повноважень. При цьому, у позові викладені обставини справи, а суб`єктний склад визначається лише позивачем, і може бути змінений за його клопотаннями, при цьому обов`язок доказування своїх вимог покладено на позивача.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У справі «Bellet v. France» («Белле проти Франції», рішення від 04 грудня 1995 року), Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

У справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain («Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», рішення від 28 жовтня 1998 року) та у справі Miragall Escolano and others v. Spain («Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», рішення від 13 січня 2000 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253-В).

Таким чином, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Суд зазначає, що ненадання відповідних доказів та необґрунтованість позову повинно мати наслідком відмову у його задоволенні, а не повернення позовної заяви на стадії вирішення питання про прийняття до спільного розгляду у кримінальному провадженні.

З огляду на зазначене суд вбачає підстави для прийняти зазначеного цивільного позову, визнавши ДЕІ у Луганській області – цивільним позивачем, а ДП "Кремінське лісомисливське господарство" – цивільним відповідачем.

Щодо клопотання по виклик свідків, які є у реєстрі матеріалів справи, заявленого прокурором, то таке підлягає задоволенню та вказані свідки підлягаюь виклику у суд для заслуховування свідчень при розгляді справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 128, 291, 314-316, 336, 369-372 КПК України, суд

ухвалив:

призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 246 (в редакції від 02.11.2016 р.), ч. 3 ст. 365 КК України на 29 липня 2020 року на 15:00 год.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні одноособово суддею Панчуком М.В. за участю прокурора, обвинуваченого, захисників, представників потерпілих та представника цивільного відповідача, свідків згідно поданого прокурором списку.

В скарзі від 23.09.2019 р. (а.с. 13-18, Т. 2), скарзі від 23.09.2019 р. (а.с. 84-85, Т. 2), клопотанні від 23.09.2019 р. (а.с. 22-27, Т. 2), клопотанні від 23.09.2019 р. (а.с. 64, 65-67, Т. 2), клопотанні від 23.09.2019 р. (а.с. 68-69, Т. 2), клопотанні від 23.09.2019 р. (а.с. 70, Т. 2), клопотанні від 23.09.2019 р. (а.с. 72-73, Т. 2), клопотанні (а.с. 74-79, Т. 2) - відмовити.

Клопотання від 23.09.2019 р. (а.с. 64, 65-67, Т. 2) та клопотання від 23.09.2019 р. (а.с. 71, Т. 2) - задовольнити, роз`яснивши про взяття до уваги пояснень щодо поданого позову, після їх заслуховування та надання можливості виступити стороні захисту зі вступною промовою в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

Прийняти цивільний позов Державної екологічної інспекції у Луганській області про стягнення шкоди, завданої злочином, визнавши Державну екологічну інспекцію у Луганській області – цивільним позивачем, а Державне підприємство "Кремінське лісомисливське господарство" – цивільним відповідачем.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя М.В. Панчук