Ухвала суду № 90548285, 22.07.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/17952/18

Провадження №1-кп/523/452/20

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

22 липня 2020 року

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Шурупова В.В.

за участю: секретаря судового засідання – Смокіної Н.І.

прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 – Жупанської Т.М.,

захисника – Клименко А.А.

підсудного – ОСОБА_1

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальних проваджень №№12018160490005356, 12019160490000778, 12018160490005282, 12018160490005595, внесених до ЄРДР 28.11.2018 року, 02.03.2019 року, 23.11.2018, 14.12.2018 року, відповідно, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, українця за національністю, з середньо-спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, зі слів – перебуває у цивільному шлюбі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, у тому числі:

- 21.06.2018 року Суворовським районним судом м.Одеси за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 цього ж Кодексу звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Суворовського районного суду м.Одеси знаходяться означені матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та останньою за часом ухвалою суду від 28.05.2020 року вказаному підсудному продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 26.07.2020 року.

Прокурором Жупанською Т.М. до початку судового засідання подано письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підсудного ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що судовий розгляд не завершений, строк тримання підсудного під вартою спливає, а ризики, передбачені ст.177 КПК України (зокрема, переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого та свідків), не відпали.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора Жупанську Т.М., вислухавши позицію захисника Клименка А.А. та підсудного ОСОБА_1 , які заперечували проти задоволення клопотання прокурора і просили змінити останньому запобіжний захід на домашній арешт, дослідивши наявні в розпорядженні суду матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.

Частинами 2, 3 ст.331 КПК України регламентовано, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, а суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців, незалежно від наявності клопотань.

Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.

З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Пунктом 5 ч.2 ст.183 цього ж Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

За обвинувальним актом, ОСОБА_1 висунуте обвинувачення у скоєнні нетяжкого кримінального правопорушення, закінченого та незакінченого замаху на вчинення нетяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно; закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно; незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за сукупністю яких визначена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до п`яти років.

Як слідує з обвинувального акту та встановлено під час судового провадження, незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 , зі слів, - перебуває у цивільному шлюбі, забезпечений місцем реєстрації та місцем проживання в м.Одесі, але останній офіційно неодружений і непрацевлаштований, супільно-корисною працею на час затримання не займався, обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, закінченого та незакінченого замаху на вчинення середньої тяжкості кримінальних правопорушень, згідно довідки УІТ є раніше неодноразово судимою особою за аналогічні майнові кримінальні правопорушення, а інкриміновані йому діяння мали місце в період іспитового строку за попереднім вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 21.06.2018 року, що у випадку доведеності його провини в конкретному випадку тягне призначення покарання з урахуванням положень ст.71 КК України, яке належить відбувати реально.

Наведені обставини у своєї сукупності обумовлюють недостатню міцність соціальних зв`язків підсудного ОСОБА_1 в місці його реєстрації та проживання, його схильність до протиправної поведінки, що у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини останнього у цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком до п`яти років, частково підтверджують актуальність раніше встановлених в суді й передбачених ст.177 КПК України ризиків, а також об`єктивно доводять існування ризиків можливого ухилення обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання підсудним процесуальних обов`язків та запобігти означеним ризикам.

Проте, судом не може бути прийнятим до уваги наведений прокурором Жупанською Т.М. у розглядуваному клопотанні ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, оскільки в ході судового провадження за відсутню заперечень всіх учасників провадження, судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів сторін та допиту свідків і потерпілих, обмежитись лише допитом підсудного та дослідженням характеризуючих матеріалів, а підсудним до того ж в сьогоднішньому судовому засіданні надано визнавальні докази, але зазначені обставини істотно не впливають на остаточні висновки суду з вирішення по суті клопотань прокурора.

Між тим, доводи сторони захисту щодо зміни підсудному ОСОБА_1 запобіжного заходу на домашній арешт, суд вважає їх необ`єктивними й необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, запропонований стороною захисту запобіжний захід є неспівмірним з інкримінованими вказаному підсудному обставинами і тяжкістю висунутого йому обвинувачення, їх наслідками та стороною захисту не наведено переконливих підстав застосування такого м`якого запобіжного заходу до підсудного, що обумовить гарантії його явки до суду та належну процесуальну поведінку.

Крім того, слід зауважити на тому, що за ухвалою від 26.06.2019 року підсудному ОСОБА_1 вже визначено альтернативний триманню під вартою більш м`який запобіжний захід – заставу, з огляду на що та зважаючи на особисті дані підсудного, який є неодноразово судимою особою та обвинувачується у скоєнні цілого ряду протиправних діянь, суд вважає, що у даному випадку суспільний інтерес, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом права до поваги зазначеної особи на його свободу.

Отже, дотримуючись справедливого балансу між інтересами суспільства і правами підсудного ОСОБА_1 на особисту свободу, зважаючи на об`єктивну неможливість закінчити судовий розгляд кримінального провадження до спливу попередньо встановленого строку тримання підсудного під вартою, а також беручи до уваги досить тривалий термін перебування підсудного під вартою, суд доходить висновку про задоволення клопотання прокурора Жупанської Т.М., з визнанням доводів сторони захисту такими, що не спростовують ризиків, викладених в означеному клопотанні прокурора.

Втім, виходячи з того, що за ухвалою від 26.06.2019 року, при застосуванні до підсудного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якості альтернативного запобіжного заходу, визначено розмір застави у відповідному розмірі, встановленому ч.5 ст.182 КПК України, а тому, в разі внесення вказаним підсудним або заставодавцем наведеного в означеній ухвалі розміру застави, внаслідок чого підсудний має бути звільненим з-під варти, на останнього мають бути покладені відповідні обов`язки за ч.7 ст.42, ч.5 ст.194 цього ж Кодексу.

Керуючись ст.ст.23, 26, 171, 177-178, 182-183, 331, 369-372, Главою 18 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 Жупанської Т.М. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підсудному ОСОБА_1 , обвинуваченому у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, – задовольнити.

Продовжити на час подальшого судового розгляду підсудному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 20.09.2020 року.

У разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою суду від 26.06.2019 року (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень), покласти на підсудного ОСОБА_1 наступні обов`язки: повідомити прокурора, суд про своє місце проживання та прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися з міста Одеси без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками в даному провадженні.

Додатково роз`яснити підсудному ОСОБА_1 , що згідно зі ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з метою забезпечення виконання підсудним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків, а застава може бути внесена як самим підсудним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після чого підсудний звільняється з-під варти.

В силу ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, також роз`яснити підсудному ОСОБА_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора чи суду без поважних причин або не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.194 цього Кодексу.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та покладених на підсудного обов`язків у разі внесення застави, закінчується 20.09.2020 року.

Копію ухвали направити для виконання до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», а також надати іншим заінтересованим особам.

На підставі Рішення Конституційного суду України №4-рп-2019 від 13.06.2019 року, ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

С у д д я: В.В.Шурупов