Ухвала суду № 905479, 31.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2007 рокум. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого:Харченка В.В.

Суддів:

Гончар Л.Я.

Васильченко Н.В. Кравченко О.О.Чалого С.Я.

при секретарі : Безпалому Д.В.

з участю представника Луцької обєднаної державної податкової інспекції Тарана Олександра Павловича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Луцької обєднаної держаної податкової інспекції на рішення Господарського суду Волинської області від 22 грудня 2004 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Атланта Сервіс” до Державної податкової інспекції у Луцькому районі Волинської області (правонаступник Луцька обєднана державна податкова інспекція) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Атланта Сервіс» звернулося до суду з позовом Державної податкової інспекції у Луцькому районі Волинської області (правонаступник Луцька обєднана державна податкова інспекція) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 18 травня 2004року №0000172600/0, №0000182600/0, №0000192600/0. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що порушення податкового законодавства з боку позивача допущено не було, тому відповідачем необґрунтовано прийняті спірні податкові рішення.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22 грудня 2004 року у справі № 05/25-2 в результаті процесуального правонаступництва змінено відповідача ДПІ у Луцькому районі, відповідачем Луцькою ОДПІ; задоволено позовні вимоги ТзОВ “Атланта Сервіс” смт. Торчин: визнано недійсним податкові повідомлення рішення від 18.05.04р. №0000172600/0, №0000182600/0, №0000192600/0.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2005 року залишено без змін Рішення Господарського суду Волинської області від 22 грудня 2004 року у справі № 05/25-2, а апеляційну скаргу Луцької ОДПІ, м. Луцьк без задоволення.

У поданій касаційній скарзі Луцька ОДПІ, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просила скасувати Рішення Господарського суду Волинської області від 22 грудня 2004 року та прийняти нове, яким відмовити в позові ТзОВ “Атланта Сервіс”.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, пколегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Луцькому районі проведена планова перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТзОВ “Атлана Сервіс”, смт. Торчин за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р., за результатами перевірки складено акт № 21/23-31654883 від 18.05.2004 р.

На підставі акту перевірки ДПІ у Луцькому районі прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000172600/0 від 18.05.2004 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на пруток підприємств і організацій в сумі 748080,00 грн., в т.ч. 62 400,00 грн. основний борг, 12480,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№ 0000182600/0 від 18.05.2004 р. , яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 64984,50 грн., в т.ч. 43323,00 грн. основний платіж, 21661,50 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№ 0000192600/0 від 18.05.2004 р., яким виявлено завищення сум бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі: за травень 2003 р. 53340,00 грн., червень 2003 р. 1000 000,00 грн., липень 2003 р. 36677,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, пп. 5.1.1 п. 5.1, пп.. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 та п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп.. 7.4.1 та пп.. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, пп.. 7.4.1 та пп.. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Судами першої та апеляційної інстанцій, правомірно зазначено, що позивачем з дотриманням вимог Закону України “Про податок на додану вартість” віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 43323,00 грн., у відповідача відсутні підстави зменшення відшкодування ПДВ з бюджету на загальну суму 190017,00 грн.

Доводи відповідача про те, що перехід права власності на предмет договору купівлі-продажу укладеного між ТзОВ "Атланта Сервіс" та ТзОВ "АП-Резонанс" від 11.04.03р. - незавершену будівництвом будівлю корпусу - модуля літ. „К-2" вартістю 1786890,00грн. в т.ч. ПДВ в сумі 297815,00грн., не відбувся, оскільки не здійснено кінцевого розрахунк, а тому відсутнє право віднесення суми перерахованих коштів до валових витрат й як наслідок цього відсутнє право на податковий кредит по податку на додану вартість судова колегія вважає безпідставними, з огляду на таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АП-Резонанс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атланта Сервіс" укладено договір купівлі - продажу незавершеного будівництво об'єкта нерухомого майна від 11.04.03р.

Відповідно до умов договору ТзОВ "АП-Резонанс" зобов'язовується продати, а ТзОВ "Атланта Сервіс" зобов'язується купити з дотриманням умов цього договору належну Продавцю на праві власності незавершену будівництвом будівлю - модуля літ. „К-2", що розташована за адресою : м.Львів, вул.Садова,2-А, вартістю 1786890,00грн., в т.ч. ПДВ в сумі 297815,00грн.

Відповідно до умов договору датою відчуження будівлі є дата переходу права власності на неї від продавця до покупця.

Право власності на будівлю переходить до покупця з дати перерахування на поточний рахунок продавця платежу, передбаченого п. 4.3.5 цього Договору, що водночас є датою завершення виконання покупцем зобов'язань по сплаті суми вартості продажу(придбання) будівлі Будівлі.

На виконання умов договору від 11.04.2003р. ТзОВ „Атланта Сервіс" у квітні-серпні 2003р. перерахувало ТзОВ „АП-Резонанс" кошти на загальну суму 1400040 грн., в т.ч. ПДВ - 233340,00 грн.

ТзОВ „АП-Резонанс" виписано на зазначену суму податкові накладні : №156 від 11.04.2003р. на суму 320040,00 грн., №407 від 05.06.2003р. на суму 550000,00 грн., №409 від 11.06.2003р. на суму 50000,00 грн., №587 від 07.07.2003р. на суму 200000,00 грн., № 588 від 23.07.2003р. на суму 30000,00 грн. , №758 від 11.08.2003р. на суму 250000,00грн. Суми ПДВ, зазначені у вказаних накладних, належним чином були включені ТзОВ „АП-Резонанс" до податкових зобов'язань та своєчасно відображені у відповідних деклараціях по ПДВ, що підтверджено документами зустрічних перевірок ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 30.04.2004р.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах , здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону „до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією , веденням виробництва, продажем продукції , робіт, послуг ..."

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 ст. 11 Закону № 287/97-ВР передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата , яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій , що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг)., а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів , а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником результатів робіт (послуг) .

При цьому, як правильно було зазначено судами, перерахування коштів за договором від 11.04.2003р. на користь ТзОВ „АП-Резонанс" підтверджуються матеріалами справи, а тому позивачем правомірно включено 208000,00 грн. коштів до валових витрат за IV квартал 2003року. Як вбачається із Закону № 283/97-ВР відсутність факту передачі права власності на товар (у нашому випадку на об'єкт незавершеного будівництва ) не є правовою умовою для не віднесення суми перерахованих коштів ТзОВ „Атланта Сервіс" до складу валових витрат .

Судова колегія зазначає, що помилковим є висновок відповідача щодо встановлення порушення ТзОВ „Атланта Сервіс" пп. 7.4.1 та пп. 7.4.4 , п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2003 рік на загальну суму 43323,00 грн. та зменшено відшкодування податку на додану вартість з бюджету на загальну суму 190017 грн.

Згідно пп. 7.4.1 , п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість " № 168/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) „датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в сплату товарів (робіт; послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використання кредитних дебетових карток або комерційних чеків ; або дата отримання податкової накладної , що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт; послуг)".

Згідно пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 даного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку , що не підтверджені податковими накладними .

Відповідно до пп. 7.2.4 , 7.2 ст. 7 Закону № 108/97-ВР зареєстровані платники податку мають право нараховувати покупцю ПДВ , складати та видавати йому податкову накладну .

Враховуючи викладене , суди дійшли вірного висновку , що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 43323,00 грн., в т.ч. по періодах: за липень на суму 1656,33 грн.; за серпень на суму 41666,67грн.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 22 грудня 2004року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: