Ухвала суду № 90546972, 22.07.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6938/19

Провадження № 2/712/142/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі – МОГИЛА І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог вказує, що з метою отримання банківських послуг, 15 лютого 2011 року відповідачем було підписано заяву б/н, відповідно до якої 15 лютого 2011 року остання отримала кредит в розмірі 21000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач належним чином не виконувала умови договору, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка станом на 02.05.2019 складає 80 243,88 грн.

Ухвалою від 12 серпня 2019 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній доказами.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 померла. З метою перевірки вказаної інформації, судом направлено запит до Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, у відповідь на який до суду направлено копію актового запису про смерть № 2234 від 12 серпня 2019 року. Відповідно до вказаного актового запису, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з чим ухвалою суду від 31 січня 2020 року провадження по справі зупинено, з урахуванням того, що вказані правовідносини допускають правонаступництво, а шестимісячний строк з дня смерті відповідача не сплив, з метою з`ясування спадкоємців, судом направлено запит до Першої Черкаської державної нотаріальної контори про надання витягу із спадкового реєстру.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2020 року відновлено провадження по даній справі.

У відповідності з інформаційною довідкою із Спадкового реєстру від 07 травня 2020 року із заявами про прийняття спадщини після смерті відповідача ОСОБА_2 спадкоємці не зверталися, інформація щодо спадкоємців відсутня.

Згідно зі ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміна кредитора у зобов`язанні, а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом вказаної статті у позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі.

Разом з тим, суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідача, який помер після звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення ст. 49 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.

Так нормами п.7 ч.1ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Разом з тим, спірні правовідносини щодо кредитних зобов`язань допускають правонаступництво. Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника.

Загальні правила пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається нормами ст. 1281 ЦК України

Однак, як вже зазначалося вище, з часу реєстрації смерті відповідача ОСОБА_2 , тобто з 09 серпня 2019 року до 07 травня 2020 року (дата надання інформації зі спадкового реєстру) із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, що позбавляє суд можливості залучити правонаступників особи, яка померла.

Більше того, закриття провадження у даній справі не позбавляє банк, як кредитора заявити вимоги до спадкоємців на підставі статей 1281,1282 ЦК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В оцінці поведінки та способу ведення справ банком судом враховується те, що він є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними у цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі з підстав, визначених п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а саме у зв`язку із відсутністю предмета спору.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст. 255, ст.ст.260, 261, 353, 354 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Провадження по справі за позовом АТ Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали суду складено 22 липня 2020 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ :