Ухвала суду № 90546518, 23.07.2020, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/1510/20

номер провадження 1-кс/695/257/20

Номер рядка у звіті

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2020 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Степченко М.Ю.

за участю:

секретаря Розпутньої І.Г.

слідчого Білик М.А.

прокурора Бобко Т.Б.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника – адвоката Некоза М.М.

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Золотоніського ВП ГУНП у Черкаській області, погоджене з прокурором Золотоніської місцевої прокуратури відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаської області, громадянина України, українця, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом чи депутатом будь-якого рівня, ліквідатором чи постраждалим від аварії на ЧАЕС та учасником ООС (АТО) не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, –

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Золотоніського ВП ГУНП у Черкаській області Білик М.А. звернувся до суду з погодженим прокурором Золотоніської місцевої прокуратури Бобко Т.Б. клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження №12020250150000682 від 27.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 13 години, знаходячись в приміщенні літньої кухні, яка розташована на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно наніс два удари ножем в область спини ззаду, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітини з права з ушкодженням правої легені з пневмотораксом та пневмотораксним шоком ІІІ ступеню, та різану рану лівої надлопаточної області спини.

28 червня 2020 року о 20 год. 20 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

29 червня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду від 01.07.2020 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.07.2020 року, включно.

Двомісячний строк досудового слідства закінчується 29.08.2020 р.

Однак завершити досудове розслідування на даний час неможливо в зв`язку з виконанням експертами судово-психіатричної, шести судово-імунолігічних та 2-х судово-медичних експертиз, які призначені постановами слідчого від 15.06.2020.

Тобто у ході досудового розслідування необхідно отримати висновки призначених експертиз, дослідити та перевірити всі доводи сторони захисту.

Таким чином, у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:

-отримати висновок судово-психіатричної експертизи щодо стану осудності підозрюваного ОСОБА_1 , яка перебуває на виконанні Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради»;

-отримати висновки 6-ти судово-імунологічних та 2-х судово-медичних експертиз;

-з урахуванням отриманих висновків експертиз визначити остаточний порядок досудового розслідування та пред`явити кінцеву підозру ОСОБА_1 ;

-виконати вимоги ст. 290 КПК України;

-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Провести вказані експертизи у одномісячний строк не представилося можливим у зв`язку зі значною кількістю та тривалістю, без висновків зазначених експертиз неможливо завершити досудове розслідування та визначити статус підозрюваного ОСОБА_1 , як особи що вчинила суспільно небезпечне діяння та потребує примусових заходів медичного характеру.

На даний час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, тому існує ризик, що при обранні більш м`якого покарання підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, слідчий просив врахувати правову позицію Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81 закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Таким чином, підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст.194 КПК України, є достатні підстави вважати, що інший, більш м`який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції». Також досудове розслідування неможливо завершити до закінчення дії попередньої ухвали.

За вказаних обставин слідчий за погодженням з прокурором звернулась до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Некоз М.М. заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник просив обрати підзахисному запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу, в зв`язку з тим, що підозрюваний раніше проходив лікування від психічного захворювання, перебуває на обліку у лікаря психіатра.

Суд, заслухавши доводи слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, виходить з наступного.

Під час розгляду клопотання з`ясовано, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, тому існує ризик, що при обранні більш м`якого покарання підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також слідчий суддя зауважує те, щоОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення відносно свого неповнолітнього брата, тривалий час перебуває на «Д» обліку у лікаря психіатра, ніде не працює.

Розглядаючи дане клопотання слідчий суддя враховує і правову позицію Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81 закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Станом на час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу в розпорядженні органу досудового розслідування відсутній висновок судово-психіатричного експерта, яким би було встановлено чи виявляв і виявляє підозрюваний ОСОБА_1 ознаки психічного захворювання та чи позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії, керувати ними, під час вчинення суспільно небезпечних дій, які мали місце 27.06.2020 року, та в яких підозрюється останній.

Вказані обставини у своїй сукупності не дають підстав для вирішення питання про поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, та свідчать про неможливість запобігання визначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Таким чином, підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 відсутні, тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст.194 КПК України, є достатні підстави вважати, що інший, більш м`який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам, зважаючи на суспільний інтерес і більш м`яким запобіжним заходом неможливо забезпечити належну поведінку ОСОБА_1 та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому задовольняє вищезазначене клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України – строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи, що відповідно до ухвали слідчого судді від 01.07.2020 року, строк тримання під вартою підозрюваного закінчується 27.07.2020 року, строк досудового розслідування закінчується 29.08.2020 року, по кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій, тому клопотання слідчого підлягає до задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 192-194, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Золотоніського ВП ГУНП у Черкаській області Білик М.А., погоджене з прокурором Золотоніської місцевої прокуратури Бобко Т.Б. про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.08.2020 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти діб.

Слідчий суддя Золотоніського

міськрайонного суду М.Ю. Степченко