Рішення № 90546048, 22.07.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1080/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Кучиної Н.Г.,

при секретарі судового засідання - Добровчан К.Ю.,

з участю:

представника позивача Панчелюги К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Рівне цивільну справу № 569/1080/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду знаходиться цивільна справа № 569/1080/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.01.2020 ВП №60816939, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В., адресованої для виконання Головному управлінню статистики в Рівненській області, їй стало відомо, що приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис №9856 від 28.09.2019 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ХОВ «Фінансова Компанія «Поліс» заборгованості в розмірі 39590,33 грн.

Ні вказаного виконавчого напису, ні постанови про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала.

Як вбачається з постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.01.2020 ВП №60816939, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В., з неї стягується заборгованість на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Поліс».

Вона категорично заперечує, що взагалі укладала будь- які договори із ТОВ «Фінансова Компанія «Поліс».

Окрім цього, у зазначеній постанові вказано, що загальна сума боргу становить 19915,15 грн., водночас зазначено і іншу суму заборгованості 39590,33 грн., відповідно до кредитного договору від 20.05.2013.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, однак, як вбачається з постанови приватного виконавця кредитний договір за яким стягується заборгованість укладено від 20.05.2013, а виконавчий напис вчинено 28.09.2019, тобто через 6 років з часу укладення договору.

Просить визнати виконавчий напис №9856 від 28.09.2019, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс» заборгованості в розмірі 39590,33 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позові.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс»в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Відзиву не надіслали.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимир в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що перебувають в матеріалах цивільної справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що 28 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис №9856 від 28.09.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ХОВ «Фінансова Компанія «Поліс» заборгованості в розмірі 39590,33 грн.

06 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським Олегом Володимировичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60816939 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ХОВ «Фінансова Компанія «Поліс» заборгованості в розмірі 39590,33 грн. відповідно до кредитного договору від 20.05.2013 року на підставі виконавчого напису №9858, виданого 28.09.2019 року Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.01.2020 ВП №60816939, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В., адресованої для виконання Головному управлінню статистики в Рівненській області приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. звернено стягнення на доходи боржника, ОСОБА_1 .

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 цього ж Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З оглянутого в судовому засіданні виконавчого напису від 28.09.2019 року вбачається, що задоволено вимоги ТзОВ "Фінансова компанія "Поліс" за кредитним договором № R53113426236B , який укладено 20 травня 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії кредитного договору закінчився 20 травня 2016 року.

За таких обставин право вимоги у банку виникло 21 травня 2016 року, відповідно, виконавчий напис про стягнення заборгованості за цією вимогою міг бути вчинений не пізніше 21 травня 2019 року, однак спірний виконавчий напис вчинено 28 вересня 2019 року, тобто з пропуском трирічного строку, що не було враховано приватним нотаріусом при прийнятті виконавчого напису.

Відповідно до рішенням Першого сенату Конституційного Суду України від 01 липня 2020 року у справі № 3-239/2019(5444/19) Конституційний Суд України вважає, що положення частини першої статті 88 Закону, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між юридичними особами - не більше одного року, є чіткими, зрозумілими та однозначними, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування, тому застосування оспорюваних положень Закону особами (органами), діяльність яких ґрунтується на принципі верховенства права, жодним чином не призводить до протиправного позбавлення права власності.

Отже, суд враховує, що, за наданих суду доказів, з дня виникнення права вимоги до позивача за кредитним договором № 001-04081-231213 від 23.12.2013 минуло більше трьох років.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затвердженийНаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно п. 3.2 Глави 16 цього Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Також відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису по кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Таким чином, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

З позову вбачається, що позивач категорично заперечує, що взагалі укладала які-небудь договори із ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», однак стороною відповідача не було надано суду протилежного.

Такі обставини, на переконання суду, свідчать про очевидну спірність суми стягнутої заборгованості.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відомості щодо безспірності заборгованості по кредитному договору № R53113426236B від 20.05.2013 року відсутні, доказів протилежного суду не надано та судом не здобуто, то суд вважає, що у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» , Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та поза межами трьохрічного строку, суд приходить до висновку, що виконавчий напис нотаріуса потрібно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 4, 7,12,13,43,258-259, 263-265,268,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис №9856 від 28.09.2019, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс» заборгованості в розмірі 39590,33 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Рівненський міський суд в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Г. Кучина