Ухвала суду № 90545584, 23.07.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.07.2020 Справа № 554/5111/20

Єдиний унікальний номер 554/5111/20

Провадження №1-кс/554/10041/2020

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2020 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Бугрій В.М., при секретарі судового засідання Сорока Ю.Г., за участю прокурора Бурко О.О., підозрюваного ОСОБА_1 , адвоката Смородського О.Г. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання слідчого першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Маслова Дениса Борисовича, за матеріалами кримінального провадження № 42019220750000075 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, освіта вища, раніше не судимого, працюючого на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-

В С Т А Н О В И В:

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220750000075 від 08.04.2019 за ч. 3 ст. 368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., ОСОБА_2 ., ОСОБА_1 та ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів та з метою особистого забезпечення, з використанням наданого службового становища, 13.09.2019 біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 , затримали ОСОБА_4 та пред`явили останньому вимогу про необхідність надати їм неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 30000 гривень, яку їм повинна надати співмешканка ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , за непритягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Надалі, 13.09.2019 біля 19 год. 49 хв. за адресою: м. Харків, вул. Академіка Барабашова, 46, оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з використанням наданого службового становища, зустрілися з ОСОБА_5 , яка на вимогу ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надала їм неправомірну вигоду у сумі 30000 гривень, за не притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Крім того, 23.10.2019 біля 19 год. 30 хв. оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М. та ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з використанням наданого службового становища, біля гуртожитку Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 43-А, затримали ОСОБА_7 та пред`явили останньому вимогу про необхідність надати їм неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 15000 гривень, за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Надалі, 23.10.2019 біля 23 год. 15 хв. за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 83, навпроти Національного наукового центру “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” ОСОБА_7 , знявши готівку у банкоматі “Укрсиббанку” в автомобілі “Нива Шевроле” д.н.з. НОМЕР_1 на вимогу оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчука М.М., надав останньому неправомірну вигоду у сумі 15000 гривень за непритягнення його до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

В подальшому, оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., Єрданалян А.А., ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вирішили залучити раніше знайомого ОСОБА_8 , який достовірно знав, що вказані особи є працівниками поліції, до участі у вчиненні умисних злочинів, а саме отримання неправомірної вигоди від громадян за непритягнення останніх до відповідальності, на що останній надав згоду.

27.03.2020 біля 17 год. 50 хв. оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., ОСОБА_9 А.А., ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, напроти ресторану “Beer Lodge”, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Чкалова, 32, затримали ОСОБА_10 та пред`явили останньому вимогу про необхідність надати їм неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 22000 гривень, яку їм повинна надати дружина ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , за непритягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Надалі, 27.03.2020 біля 18 год. 50 хв., ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_6 біля будинку АДРЕСА_4 вул. Познанській у м. Харкові зустрівся з ОСОБА_11 , яка на його вимогу надала неправомірну вигоду у сумі 22000 гривень за непритягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

В подальшому, оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., Єрданалян А.А., Гриб О.Г. та ОСОБА_3 вирішили залучити оперуповноважених сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області Бойко О.А. та ОСОБА_12 до участі у вчиненні злочинів, а саме отримання неправомірної вигоди від громадян за непритягнення до відповідальності, на що останні надали згоду.

Після цього, 13.05.2020 біля 16 год. 10 хв. оперуповноважені відділу кримінальної поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області Біднарчук М.М., ОСОБА_13 О.А., ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з використанням наданого службового становища, біля зупинки громадського транспорту “Меморіал Слави” по Білгородському шосе у м. Харкові, затримали ОСОБА_14 та пред`явили останньому вимогу про необхідність надати їм неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 1000 доларів США та 6000 гривень, яку їм повинна надати мачуха ОСОБА_14 - ОСОБА_15 , за не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

Надалі, 13.05.2020 біля 19 год. 05 хв. ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, діючи умисно, за вказівкою оперуповноважених відділу кримінальної поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , ОСОБА_16 та ОСОБА_12 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_5 зустрівся з ОСОБА_15 , яка на його вимогу надала неправомірну вигоду у сумі 1000 доларів США та 6000 гривень, за не притягнення ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

08.07.2020 оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області Гриба О.Г., повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, повторно.

На сьогоднішній день органом досудового розслідування, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 368 КК України та санкція статті передбачає від 5 до 10 років позбавлення волі.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: письмовими доказами по кримінальному провадженню, протоколами допиту свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, матеріалами виконаних оперативним підрозділом доручень прокурора та слідчого, а також іншими зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до ст. 177 КПК України підстави застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовуються можливістю настання таких ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовується тяжкістю вчиненого злочину, покаранням за його вчинення, так злочин, вчинення якого йому інкримінується, є тяжким і за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна. Крім того, необхідно врахувати наближеність до кордонів з Російською Федерацією, зоною проведення ООС та наявністю неконтрольованих владою частин територій та державного кордону України;

- підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться та заплановане проведення низки слідчих дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити;

- особисто незаконно впливати на свідків, експертів у вказаному кримінальному провадженні, у тому числі через свої зв`язки у правоохоронних органах, з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань чи взагалі надання будь-яких показань, спонукання службових осіб поліції до знищення чи спотворення інформації, яка міститься в документах та речах, що перебувають у володінні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний будучи співробітником правоохоронного органу обізнаний про форми та методи роботи органів досудового розслідування.

З урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Тобто інші, більш м`які запобіжні заходи, неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 з наступних причин:

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення ним речей (доказів), які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінального покарання, незаконно впливати на свідків;

- особиста порука – на адресу слідчого управління та прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_1 , але навіть у тому разі, якщо у суді під час розгляду даного клопотання буду такі звернення, на думку слідства такий запобіжний захід не є достатнім для запобігання зазначеним ризикам;

- застава – слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу;

- домашній арешт – не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

Таким чином, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст. 177 КПК України, перевищує можливі позитивні характеристики підозрюваного.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від З0.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007).

Матеріали кримінального провадження, які додаються до даного клопотання підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення та обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його причетності до інкримінованого злочину потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Так настання кожного окремо, та усіх у сукупності ризиків можливе і з урахуванням змін до ст. 75 КК України щодо невідворотності призначення реального покарання особам, які вчинили кримінальне правопорушення з ознаками корупції. При цьому за вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі.

За викладених обставин у сукупності, сторона обвинувачення вважає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_1 є недостатніми.

Також, на підставі ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Відповідно до частини 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, на ряду з положеннями ст. ст. 182, 183 КПК України необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те що ОСОБА_1 вчинив тяжкий корупційний злочин, є працівником правоохоронного органу, особою, яка усвідомлювала протиправність своїх дій, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов`язків, враховуючи, що вчинене ним кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі – необхідність боротьби з корупцію, а також враховуючи майновий стан ОСОБА_1 при вирішенні питання розміру застави, вважав, що вона має складати не менше п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та у вказаному випадку визначити необхідність виконання ОСОБА_1 наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та адвокат проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши пояснення прокурора, адвоката та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

08.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

За вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, який є тяжким злочином, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: через усвідомлення втрати свободи, за скоєння ним тяжкого злочину підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків, кримінального правопорушення; може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того слідчий суддя бере до уваги те, що підозрюваний будучи співробітником правоохоронних органів обізнаний про форми та методи роботи слідчих органів а тому може перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров`я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого правопорушення, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров`я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками.

Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та має бути призначений у розмірі, що становить 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві Маслова Дениса Борисовича, за матеріалами кримінального провадження № 42019220750000075 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, освіта вища, раніше не судимого, працюючого на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 – задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою рахувати з 11 год. 40 хв. 23 липня 2020 року.

Строк дії ухвали – до 06 вересня 2020 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , визначених КПК України обов`язків.

Призначити заставу в розмірі 840 800 ( вісімсот сорок тисяч вісімсот) гривень, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 , звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA 398201720355289002000015950, В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи " Харківський слідчий ізолятор ".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи " Харківський слідчий ізолятор " у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя : В.М.Бугрій