Постанова № 90544510, 23.07.2020, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/813/20

Номер провадження 3/292/879/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2020 року смт.Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Рябенької Т.С., секретаря судового засідання Володіної В.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , адвокатів Божок Л.В., Атаманенка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Пулини справу, яка надійшла з Пулинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зі слів непрацюючого, несудимого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався за ч.1 ст.173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №251348 від 06.06.2020 року, який надійшов до суду з Пулинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУ НП в Житомирській області 09.06.2020 року, вбачається, що 06.06.2020 року близько 11 години ОСОБА_3 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 насильство в сім"ї, а саме: умисні дії економічного та психологічного характеру, що полягали у позбавленні можливості ОСОБА_2 проживати у власному будинку та висловлюванні образ в її сторону. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2020 року дана справа передана судді Рябенькій Т.С. 22.06.2020 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного правопорушення не визнав та пояснив, що 06 червня 2020 року до його будинку прийшла колишня дружина ОСОБА_2 разом зі своєю матір"ю. Ключі від будинку були у вхідних дверях, він їм не забороняв заходити до будинку. Зайшовши в будинок, ОСОБА_2 та її мати відразу ж вийшли та повідомили, що він вкрав їхні речі і викликали працівників поліції. Він пішов на город, залишивши їх на подвір"ї, а коли повернувся, працівники поліції складали відносно нього протокол, який він відмовився підписувати та закрився в будинку. Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 в судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_3 у зв"язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що в будинку по АДРЕСА_1 є її кімната, зачинена на ключ, в якій знаходяться її особисті речі. 06 червня 2020 року вона разом з матір"ю прийшли до вказаного будинку та побачили, що двері в її кімнату вибиті, а замок зламаний. У відповідь на її зауваження ОСОБА_3 почав кричати та ображати їх, після чого пішов на город. Вона викликала працівників поліції, в присутності яких ОСОБА_3 також не впускав її до будинку. Тоді працівники поліції склали відносно ОСОБА_3 адміністративний протокол. На пропозицію поліцейських підписати протокол, ОСОБА_3 відмовився. Після цього дружина ОСОБА_3 забрала останнього та вони закрилися в будинку, не впускаючи нікого всередину. Почекавши більше 1 години, вони роз"їхалися.

Вислухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку. У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП наступає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров"ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, що тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.251 КУпАП). Ці дані встановлюються поясненням особи, що притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що, являючись депутатом селищної ради, була запрошена секретарем Пулинської селищної ради в якості свідка для підтвердження того, що ОСОБА_3 чинить своїй колишній дружині ОСОБА_2 перешкоди у доступі до будинку. При ній ОСОБА_3 протягом години не впускав в будинок свою колишню дружину ОСОБА_2 . При цьому вів себе неадекватно та висловлював образи на адресу останньої та на її адресу. За місцем проживання сім"я ОСОБА_3 характеризується позитивно. В кімнаті був зірваний замок. Працівники поліції склали протокол відносно ОСОБА_3 та вона його підписала.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка інспектор СРПП Пулинського ВП Новоград-Волинського ВП ГУ НП в Житомирській області Бондарєва В.В. повідомила, що 06 червня 2020 року близько 11 години надійшов виклик від ОСОБА_2 про те, що її колишній чоловік ОСОБА_3 не впускає її до будинку. При виїзді на місце пригоди було виявлено, що ОСОБА_3 не давав своїй колишній дружині ОСОБА_2 зайти в будинок. При цьому ОСОБА_3 , ображаючи колишню дружину, повідомив, що не впустить її в будинок, так як в ньому її речей немає. На підтвердження свого права на вхід до будинку ОСОБА_2 надала їй копію свого паспорта з відміткою про реєстрацію, копію свідоцтва про розлучення, копію договору купівлі-продажу та витяг з державного реєстру. Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що був запрошений в якості свідка та підтвердив, що ОСОБА_3 не впускав свою колишню дружину ОСОБА_2 до будинку та ображав її. Допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що 06 червня 2020 року вона була на вулиці, їй зателефонував чоловік та повідомив, що приїхала його колишня дружина. Прийшовши додому, вона побачила ОСОБА_2 та її маму, яка почала ображати її. В цей час вона пішла до чоловіка на город. Згодом приїхала ОСОБА_5 та працівники поліції. В подальшому останні запропонували її чоловіку підписати якісь документи, на що він відмовився та вони пішли до будинку, де закрилися. Працівники поліції та інші ще деякий час постояли на вулиці, після чого поїхали. Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що являється матір"ю ОСОБА_2 06 червня 2020 року близько 11 години вона разом з дочкою приїхали до будинку. На прохання дочки вирішити питання щодо подальшої долі будинку ОСОБА_3 почав кричати, що в будинок її не впустить, так як в ньому нічого належного їй немає. Зайшовши врешті-решт до будинку, вони побачили, що замок в кімнаті дочки зламаний та двері вибиті, тому дочка викликала працівників поліції, які склали відносно ОСОБА_3 протокол. В цей час ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_9 закрилися в будинку та нікого не впускали. Почекавши деякий час, вони поїхали додому. Під час шлюбу дочка повідомляла про те, що чоловік наносить їй побої. З 1 червня 2020 року ОСОБА_2 з дитиною проживає в її будинку в с.В"язовець. До цього проживала в найманій квартирі, оскільки колишній чоловік не впускав її до будинку. Згідно акту про непроживання особи за місцем реєстрації від 23.07.2020 року після розірвання шлюбу з 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 фактично не проживають, виїхали. Відповідно до ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Частинами 2 та 6 ст.29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні паспорта потерпілої ОСОБА_2 остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, факт непроживання ОСОБА_2 за місцем її реєстрації не може бути підставою для обмеження її права на житло. Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_3 в частині неображання та неперешкоджання ОСОБА_2 пройти та проживати у будинку, надані в суді, оскільки такі пояснення спростовані в судовому засіданні та розцінюються судом як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності. Таким чином, суд приходить до висновку, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, та які підтверджують

вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, тому є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. Обставин, що пом"якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_3 , судом не встановлено. При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення та приходить до висновку про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу. Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.40-1, ч.1 ст.173-2, 251, 252, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд- П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень в прибуток держави. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.С.Рябенька