Постанова № 90544073, 22.07.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/4076/20

н/п 2-а/0274/77/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2020 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судових засідань - Рудич М.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В с т а н о в и в :

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАМ № 2668748 від 11.06.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором Управління патрульної поліції в м.Київ старшим лейтенантом поліції Ніколаюк П.О. за порушення вимог ч. 2 ст. 140 КУпАП, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що постановою інспектора поліції Ніколаюк П.О. серії ЕАМ № 2668748 в справі про адміністративне правопорушення від 11.06.2020 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається, що водій керував автобусом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Кодра без узгодження з уповноваженим органом Національної поліції схеми маршруту руху та розкладу руху, чим порушив п.32.1. ПДР України, порушення питань, які потребують узгодження з Державтоінспекцією.

Із даною постановою він не згоден, вважає , що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, доказів на підтвердження правомірності свого рішення суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

01.06.2020 року інспектором поліції Ніколаюк П.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 2668748, якою позивача ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Із даної постанови вбачається, що 11.06.2020 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN LT 35 D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в с. березівка по вул. Нова, 1, керував автобусом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Кодра без узгодження з уповноваженим органом Національної поліції схеми маршруту руху та розкладу руху, чим порушив п.32.1. ПДР України, порушення питань, які потребують узгодження з Державтоінспекцією, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 140 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 КУпАП порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 32.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) з уповноваженими підрозділами Національної поліції узгоджуються: а) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій; б) умови та порядок руху колон у складі більш як п`яти механічних транспортних засобів; в) порядок буксирування двох і більше транспортних засобів. З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

Аналіз наведених вище правових норм, дає підстави для висновку, що у випадку, коли законодавчими актами передбачено відповідний порядок узгодження з органами Національної поліції окремої діяльності, зокрема, здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування, особа, яка не здійснила таке погодження, притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП.

У п. 2.12 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 травня 2010 року № 278, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 408/17703, передбачено, що паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень (в частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) згідно з підпунктом 33 пункту 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341, погоджується відповідним підрозділом Державтоінспекції: міського маршруту - підрозділом Державтоінспекції міста; приміського та міжміського маршруту - підрозділом Державтоінспекції області за місцезнаходженням перевізника.

За змістом п. 1 даного Положення Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що нормами чинного законодавства не передбачено погодження з підрозділами Національної поліції схеми руху про здійснення спеціальних регулярних перевезень.

Аналізуючи наведене вище, слід дійти висновку, що рішення відповідача в особі інспектора поліції Ніколаюка П.О. про порушення позивачем ОСОБА_1 вимог ч. 2 ст. 140 КУпАП є необґрунтованим.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з наведеного, саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

У ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідач відзив та будь-яких заперечень на позов чи доказів на спростування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог до суду не подавав, доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, в суді не спростовані, доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення суду не надано.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. відповідачем суду не надано, тому справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді суми, сплаченого ним судового збору при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 205, 242 - 246, 286 КАС України, суд-

В и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАМ № 2668748 від 11.06.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 2 ст. 140 КУпАП, винесену інспектором Управління патрульної поліції в м.Києві старшим лейтенантом поліції Ніколаюк П.О.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції в м.Києві (ЄДРПОУ: 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Вдовиченко