Рішення № 90537253, 22.07.2020, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/497/19

Провадження № 2/935/57/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2020 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Янчук В.В.

з секретарем судових засідань - Кумечко С.М.,

за участі сторін:

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача - ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Житомиробленерго» в особі Коростишівського РЕМ до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 червня 2020 року у цивільній справі позовом Акціонерного товариства «Житомиробленерго» в особі Коростишівського РЕМ до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН - у задоволенні позовних вимог АТ«Житомиробленерго» в особі Коростишівського РЕМ - відмовлено.

До проведення судових дебатів у справі представником відповідача адвокатом Сищуком В.В. заявлено клопотання, в порядку ч. 8 ст.141 ЦПК України, про подання до суду впродовж встановленого законом строку, після постановлення судового рішення, доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

03 липня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про надання доказів щодо розміру судових витрат. В обґрунтування клопотання вказав, що у відповідності до ст.ст. 133-141 ЦПК України розмір судових витрат відповідача складає: витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи - 8792 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14000 грн. Вказана витрати ОСОБА_1 просив покласти на позивача АТ «Житомиробленерго».

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 клопотання про розподіл судових витрат підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Позивач - АТ`Житомиробленерго» в особі Коростишівського РЕМ в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином. До суду направили заперечення щодо розподілу судових витрат, відповідно до якого просили відмовити відповідачу у клопотанні щодо покладення обов`язку на позивача понесених судових витрат, оскільки відповідач не подав до суду разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, а у випадку задоволення клопотання просили зменшити судові витрати до мінімуму.

Розглянувши заявлене клопотання, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України - суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з проведенням експертизи. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що застосування відповідних положень статті 134 Цивільного процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників, зокрема, дій або бездіяльності сторони або її представника під час розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат відповідачем було подано : квитанцію про оплату за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 8792 грн. (а.с.125) та на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було надано договір про надання правової допомоги та процесуальне представництво № 04/19 від 04.06.2019 р. укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Сищуком В.В., (а.с.198) Також надано акт виконаних робіт від 30.06.220 на суму 14000 грн (а.с.199) та копії квітанцій до прибуткового касового ордеру №04/19 від 04.06.2019 та № 04/19-1 від 30.06.2020 на загальну суму 14000,00 гривень (а.с.200-201).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи вищезазначене, а також складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт та обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та значення справи для сторони, суд, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає необхідним зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню, до 5000,00 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути на користь відповідача розмір судових витрат, що складаються з витрат пов`язаних із проведенням експертизи в розмірі 8792,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., а всього 13792 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.134,141, 258,259,263-270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Стягнути з Акціонерного товариства «Житомиробленерго» в особі Коростишівського РЕМ на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 13792 грн 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство`Житомиробленерго» в особі Коростишівського РЕМ, місцезнаходження: вул. Промислова,16, с. Мамрин, Коростишівського району, Житомирської області, 12525, Код ЄДРПОУ 22048622.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Суддя Янчук В.В.