Рішення № 90536381, 16.07.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7613/20

Провадження № 2-а/522/336/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 8 роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанту поліції Погорелова Віталія Олеговича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду 13.05.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до інспектора 8 роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанту поліції Погорелова Віталія Олеговича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що 07.05.2020 року о 17.38 год. в Одеській області В.-Михайловському районі по Старокиївському шосе 21 км+500 м ОСОБА_1 керував транспортним засобом КАМАЗ 4310, д.н.з. НОМЕР_1 . На думку інспектора, який виніс постанову серія ЕАК №2498625 від 07.05.2020 року, про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч.1 ст.121 КпАП України, він рухався на вантажному автомобілі на передній осі якого була відсутня гайка кріплення колеса, чим порушив вимоги п.п.31.4.5.є ПДР України. Позивач зазначає, що на місці зупинки транспортного засобу намагався пояснити інспекторам поліції, що в його діях не має порушення ПДР України, що у нього був зірваний болт кріплення, а не гайка, і на задньому мості на правому колесі, а не на передньому, що суттєво ускладнює усунення даної несправності, однак його пояснення не було прийняти до уваги. Позивач вважає, що постанова, що оскаржується є незаконною, а тому підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду із дійсним позовом.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. Недоліки позову були усунуті 29.05.2020 року.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін із призначенням судового засідання на 12.06.2020 року.

В судове засідання призначене на 12.06.2020 року сторони по справі не з`явились, позивачем 09.06.2020 року надано письмові пояснення до суду через електрону пошту, відповідно яких позивач зазначає, що ним в повній мірі було дотримано усіх приписів ПДР, а дії інспектора протиправні, вважає, що постанова серії ЕАК №2498625 від 07.05.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню, з огляду на викладене, просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі та вирішити питання щодо розподілу понесених судових витрат.

Ухвалою суду від 12.06.2020 року залучено в якості третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 8 роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанту поліції Погорелова Віталія Олеговича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

Розгляд справи відкладено на 16.07.2020 року.

07.07.2020 року до суду надійшов відзив проти позову, відповідно якого представник УПП в Одеській області ДПП просив залишити адміністративний позов без задоволення. Представник третьої особи зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач керував транспортним засобом КАМАЗ 4310, д.н.з. НОМЕР_1 , на передній осі якого була відсутня гайка кріплення колеса, що підтверджується поясненнями позивача наданими на місці вчинення правопорушення, в тексті позовної заяви та наданими позивачем фотокартками.

В судове засідання призначене на 16.07.2020 року сторони по справі не з`явились, повідомлені про час, дату та місце розгляду справи належним чином, позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.205 КАС України).

З урахуванням ч.1 ст.205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності відзиву від відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.250 КАС України).

У зв`язку з цим датою складання повного тексту рішення є 21.07.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2498625 від 07.05.2020 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 07.05.2020 року о 17.09. керуючи транспортним засобом КАМАЗ 4310, д.н.з. НОМЕР_2 , в Одеській області, В.-Михайлівський район, шосе Старокиївське 21 км 500 м, рухався на вантажному автомобілі на передній осі якого була відсутня гайка кріплення колеса, чим порушив п.31.4.5.є ПДР.

Позивач із постановою у справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2020 року серії ЕАК №2498625 був ознайомлений та отримав її копію на місці правопорушення, про що свідчить його підпис у постанові.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Юридичною підставою для відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У відповідності до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У відповідності до ст.11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ч.1 ст.121 КпАП України, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 року №3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.

Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п.31.4.5.є ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс.

У своєму позові та письмових поясненнях від 07.05.2020 року, долучених до матеріалів справи, позивач зазначає, що він керував транспортним засобом КАМАЗ 4310, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався із дотриманням норм закріплених у ПДР, а саме, у разі відсутності можливості усунення несправності, рухався до місця ремонту з ввімкненою аварійною світловою сигналізацією, та був зупинений інспектором патрульної поліції 8 роти 2 батальйону ст.лейтенантом поліції ОСОБА_2 , який звинуватив його у порушенні п.31.4.5.є ПДР, а саме, що на передній осі його транспортного засобу була відсутня гайка кріплення колеса, після чого було складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до п.31.5 ПДР, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Відповідно до вимог п.9.9.в ПДР, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами.

Проте із даною постановою не згоден, у зв`язку з чим ОСОБА_1 був змушений звернутися до суду з зазначеним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, водієм ОСОБА_1 було здійснено всіх заходів, щодо виконання правил дорожнього руху.

Як встановлено судом, будь-яких належних доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, відповідачем та третьою особою не надано.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі викладеного, суд вважає, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у ст.251 Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

На користь висновку про необхідність доведення факту вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відео або фотозйомкою свідчить і зміст ст.283 КУпАП, відповідно до якої постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити в т.ч. відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Відповідно до п.2 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, зареєстрованого в Мінюсті України 10.11.2015 року №1408/27853 (далі Інструкція №1395) зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до п.2 розділу ІV Інструкції №1395 постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Зі змісту оскаржуваної постанови від 07.05.2020 р. вбачається, що у ній відсутня інформація про будь-яку фіксацію правопорушення. (а.с.4).

Таким чином, в порушення ст.283 КУпАП не надано інших доказів вчинення правопорушення.

В оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 07.05.2020 р. року серії ЕАК №2498625 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис немає, отже доказів скоєння правопорушення не має.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в постанові №428/2769/17 від 24.01.2019 року.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 (провадження № К/9901/15804/18), згідно з якими сама по собі оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду вже зафіксованого правопорушення. При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та як наслідок, правомірності прийняття оскаржуваної постанови, наслідком чого є її скасування.

Відповідно п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Між тим суд не враховує доводи представника третьої особи, викладені ним у поясненнях від 07.07.2020 року, в яких зазначав, що факт керування позивачем транспортним засобом КАМАЗ 4310, д.н.з. НОМЕР_1 , на передній осі якого була відсутня гайка кріплення колеса, підтверджується поясненнями позивача наданими на місці вчинення правопорушення та наданими позивачем фотокартками, у зв`язку з чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки з боку відповідача та третьої особи не надано до суду жодних допустимих та належних доказів, щоб підтверджували обґрунтованість притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , щодо порушення ним п.31.4.5.є ПДР України.

Суд вважає, що, надані позивачем та долучені до матеріали справи, фотокартки підтверджують лише факт несправності транспортного засобу

Крім того, з позову та письмових пояснень позивача вбачається, що останній вжив усі заходи, передбачені ПДР, а саме п.9.9 ПДР України (керував транспортним засобом з технічними несправностями з ввімкненою аварійною світловою сигналізацією).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та оскаржувана постанова підлягає скасуванню та справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене з відповідача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 840,80 грн. на користь позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.19, 63 Конституції України, ст.ст.2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, ст.ст.9, 23, 30, 33, ч.1 ст.121, 257, 258, 268, 278, 280, 283 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до інспектора 8 роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанту поліції Погорелова Віталія Олеговича (місцезнаходження: м.Одеса, вул.Ак.Корольва, 5), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м.Одеса, вул.Ак.Корольва, 5), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАК №2498625 у справі про адміністративне правопорушення від 07.07.2020 року, винесену інспектором 8 роти 2 батальйону УПП в Одеській області старшим лейтенантом Погорєловим В.О., відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21.07.2020 року.

Суддя: Домусчі Л.В .