Рішення № 90534199, 22.07.2020, Горностаївський районний суд Херсонської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

22 липня 2020 року Справа № 655/807/19

Горностаївський районний суд Херсонської області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря Бортнюк Л.М.

з участю представника відповідача Перевозника П. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Горностаївка Херсонської області заяву представника позивача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

25 червня 2020 року Горностаївським районним судом Херсонської області частково задоволено позов ОСОБА_4 до АТ "ДПЗКУ" про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Цим рішенням:

-визнано протиправним та скасовано наказ філії АТ "ДПЗКУ" "Братолюбівський елеватор" від 01 серпня 2019 року № 162 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 ",

-визнано протиправним та скасовано наказ філії АТ "ДПЗКУ" "Братолюбівський елеватор" від 08 серпня 2019 року № 89-п про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника дільниці № 1 на підставі п.3 ст.40 КЗпП України,

-поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника дільниці № 1 АТ "ДПЗКУ" "Братолюбівський елеватор",

-стягнуто з АТ "ДПЗКУ" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 серпня 2019 року по 07 листопада 2019 року в сумі 28717,29 грн., без виключення сум відрахувань податків та інших обов`язкових платежів, а також моральну шкоду в сумі 3000 грн., всього - 31717,29 грн.,

-стягнуто з АТ "ДПЗКУ" на користь держави судовий збір в сумі 6306 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з АТ "ДПЗКУ" моральної шкоди в сумі 2000 грн. відмовлено.

25 червня 2020 року в судовому засіданні до закінчення судових дебатів представник позивача ОСОБА_3 зробив усну заяву про те, що протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення суду будуть надані докази для вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

30 червня 2020 року представник позивача ОСОБА_3 направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, якою просить стягнути з відповідача АТ "ДПЗКУ" на користь позивача ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12300 грн.

Ухвалою суду від 01 липня 2020 року заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято в провадження та призначено судове засідання.

В судове засідання позивач ОСОБА_4 та представник позивача ОСОБА_3 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином - представник позивача просить розглянути справу за їхньої відсутності, заявлені вимоги підтримує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.

В судовому засіданні представник відповідача АТ "ДПЗКУ" Перевозник П.М. заперечив проти задоволення вимог, заявлених представником позивача, про стягнення з АТ "ДПЗКУ" на користь позивача ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

25 червня 2020 року Горностаївським районним судом Херсонської області частково задоволено позов ОСОБА_4 до АТ "ДПЗКУ" про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Цим рішенням:

-визнано протиправним та скасовано наказ філії АТ "ДПЗКУ" "Братолюбівський елеватор" від 01 серпня 2019 року № 162 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 ",

-визнано протиправним та скасовано наказ філії АТ "ДПЗКУ" "Братолюбівський елеватор" від 08 серпня 2019 року № 89-п про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника дільниці № 1 на підставі п.3 ст.40 КЗпП України,

-поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника дільниці № 1 АТ "ДПЗКУ" "Братолюбівський елеватор",

-стягнуто з АТ "ДПЗКУ" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 серпня 2019 року по 07 листопада 2019 року в сумі 28717,29 грн., без виключення сум відрахувань податків та інших обов`язкових платежів, а також моральну шкоду в сумі 3000 грн., всього - 31717,29 грн.,

-стягнуто з АТ "ДПЗКУ" на користь держави судовий збір в сумі 6306 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з АТ "ДПЗКУ" моральної шкоди в сумі 2000 грн. відмовлено.

При ухваленні судового рішення не було вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, 25 червня 2020 року в судовому засіданні до закінчення судових дебатів представник позивача ОСОБА_3 зробив усну заяву про те, що протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення суду будуть надані докази для вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

30 червня 2020 року представник позивача ОСОБА_3 направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, якою просить стягнути з відповідача АТ "ДПЗКУ" на користь позивача ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12300 грн. Таким чином, заява подана в п`ятиденний строк після ухвалення судового рішення.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України р озмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України о бов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В судовому засіданні встановлено, що 03 вересня 2019 року між позивачем ОСОБА_4 та адвокатом Дембовським В.І., який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХС № 000216, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Херсонської області від 10 квітня 2019 року № 1 (л/с 83), було укладено Договір про надання правової допомоги (л/с 81).

Відповідно до п.1 Договору - адвокат приймає доручення від клієнта на здійснення в інтересах клієнта представництва у судах під час здійснення цивільного, адміністративного, кримінального судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, правоохоронних органах щодо захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта.

Відповідно до п.4 Договору - розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за представництво в суді однієї справи визначається сторонами в додатках до цього договору, які є його невід`ємними частинами.

При цьому, суду не надано додатків до Договору про надання правової допомоги, укладеного 03 вересня 2019 року між ОСОБА_4 та адвокатом Дембовським В.І., хоча саме в цих додатках визначено розмір гонорару адвоката.

Суду надано акт приймання-передачі наданих послуг, складений 26 червня 2020 року між ОСОБА_4 та адвокатом Дембовським В.І. (л/с 182), з якого вбачається, що адвокат надав ОСОБА_4 правничу допомогу на загальну суму 12300 грн., а саме: 1) правовий аналіз документів - 2 години за ціною по 600 грн. на суму 1200 грн., 2) складання письмової консультації відносно наявних способів та конкретних дій - 2 години за ціною по 600 грн. на суму 1200 грн., 3) складання тексту заяви про збільшення та уточнення позовних вимог - 5 годин за ціною по 600 грн. на суму 3000 грн., 4) підготовка копій документів, необхідних для подання заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, а також подання заяви про збільшення та уточнення позовних вимог - 1 година вартістю 600 грн., 5) правовий аналіз відзиву відповідача та вивчення судової практики - 2 години за ціною по 600 грн. на суму 1200 грн., 6) підготовка процесуальних документів (заяви про виклик свідків) - 1 година вартістю 600 грн., 7) участь в судовому засіданні 09 грудня 2019 року - 1 година вартістю 600 грн., 8) участь в судовому засіданні 23 січня 2020 року - 1 година вартістю 600 грн., 9) участь в судовому засіданні 12 березня 2020 року - 3 години за ціною по 600 грн. на суму 1800 грн., 10) участь в судовому засіданні 05 червня 2020 року - 1 година вартістю 600 грн., 11) участь в судовому засіданні 25 червня 2020 року - 1,5 годин за ціною по 600 грн. на суму 900 грн.

Суду не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, хоча відповідно до вимог ч.3 ст.137 ЦПК України такий детальний опис необхідний для визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд звертає увагу, що акт приймання-передачі наданих послуг від 26 червня 2020 року, який надав представник позивача, не може замінити собою детальний опис робіт (наданих послуг), оскільки являється окремим самостійним документом.

Суду не надано жодних документів, що свідчать про оплату ОСОБА_4 гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача АТ "ДПЗКУ" на користь позивача ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12300 грн. задоволенню не підлягають через необґрунтованість, оскільки суду не надано жодних доказів про те, що позивач поніс такі витрати.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні позовних вимог, заявлених представником позивача ОСОБА_3 , про стягнення з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12300 грн. - відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене (з врахуванням положень п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Горностаївський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Посунько Г.А.