Ухвала суду № 90532011, 22.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10139/20

Провадження № 2/755/4561/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"22" липня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної академії прокуратури України в особі Ліквідаційної комісії, Тренінгового центру прокурорів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Офіс Генерального прокурора, визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

16 липня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної академії прокуратури України в особі Ліквідаційної комісії, Тренінгового центру прокурорів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Офіс Генерального прокурора, визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка 20 липня 2020 року передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Національної академії прокуратури України від 03 червня 2020 року № 300-к про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого викладача відділу підвищення кваліфікації прокурорів з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях інституту підвищення кваліфікації прокурорі Національної академії прокуратури України;

2. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого викладача відділу підвищення кваліфікації прокурорів з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях інституту підвищення кваліфікації прокурорі Національної академії прокуратури України або на рівнозначні посаді в Тренінговому центрі прокурорів України (у разі проведення державної реєстрації припинення Національної академії прокуратури України (код ЄДРПОУ 26297233) шляхом ліквідації);

3. Стягнути з Національної академії прокуратури України або її правонаступника - Тренінгового центру прокурорів України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 червня 2020 року до дня поновлення на роботі;

4. Залучити до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог: Офіс Генерального прокурора.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу наступного.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно із ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з огляду на той факт, що позовні вимоги пов`язані виключно з поновленням його на посаді та стягненням заробітної плати за час вимушеного прогулу, зазначає, що ним не сплачений судовий збір за подання цього позову.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом із тим, відповідно до заявлених позовних вимог ОСОБА_1 заявлено наступні позовні вимоги, а саме: дві позовні вимоги немайнового характеру - про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та про поновлення позивача на посаді; позовна вимога майнового характеру - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку.

Такі правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 та ухвалах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі №505/3097/17, від 28 лютого 2019 року у справі №442/2603/18, від 05 березня 2019 року у справі № 554/7844/18, від 21 березня 2019 року у справах №341/437/18, №544/528/18-ц, від 07 червня 2019 року у справі №755/14829/18 від 12 червня 2019 року у справі №759/10039/18.

В силу ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що не є заробітною платою, підлягає оплаті судовим збором за ставками, передбаченими для позовних вимог майнового характеру.

Крім того, позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення також підлягає оплаті судовим збором за ставками, передбаченими для позовних вимог немайнового характеру.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» за позовними вимогами про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та про стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2 102 гривні.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, позивачу слід сплати судовий збір, виходячи із ставок встановлених Законом України «Про судовий збір» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», та надати суду відповідні підтверджуючі документи щодо цього або ж надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Виходячи із заявлених позовних вимог, розмір судового збору, що підлягає до сплати ОСОБА_1 складає: 840,80 грн - за позовну вимогу немайнового характеру про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення. Щодо позовної вимоги майнового характеру про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то в даному випадку суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, що підлягає до сплати позивачем, оскільки останнім не визначено розмір середнього заробітку, що підлягає до стягнення, зокрема станом на день звернення до суду із позовом, що підлягає уточненню.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871.

Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії прокуратури України в особі Ліквідаційної комісії, Тренінгового центру прокурорів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Офіс Генерального прокурора, визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.

Суддя: