Рішення № 90531724, 17.07.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9338/20

провадження № 2/753/6217/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2020 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Сирбул О.Ф. ,

при секретарі: Лаптєвій Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельний кооператив «Молодіжний-19» про визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у червні 2020 року звернулась до суду з позовом до ЖБК «Молодіжний-19»про визнання права власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був рідним батьком позивача. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно: квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-19» батько позивача ОСОБА_2 був власником квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , повністю вніс пайовий внесок за квартиру, але як член кооперативу за одержанням свідоцтва про право власності на цю квартиру не звернувся.

Квартира складається з трьох кімнат житловою площею 42,93 кв.м.

Враховуючи те, що померлий повністю вніс пайовий внесок на квартиру, будучи власником квартири, але за життя не одержав свідоцтво про власність, як член кооперативу на цій підставі приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пелих Ю.В. надала письмову інформацію від 14.06.2018 року, відповідно до якої видача свідоцтва про право на спадщину за законом можлива виключно за наявності правовстановлюючого документа.

Зазначені обставини й стали причиною звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 023.06.2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

До початку судового засідання представником позивача подано заяву, в якій представник підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі та просила суд про розгляд справи за її відсутності.

До початку судового засідання представник ЖБК «Молодіжний-19»подав заяву про визнання позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали спадкової справи №28/2017 за померлим ОСОБА_2 , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 від 23.07.1963 року (актовий запис №2097) є її батьком.

ОСОБА_1 21.09.1985 року уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила своє прізвище на " ОСОБА_1 ", що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, актовий запис №4490.

Згідно довідки ЖБК «Молодіжний-19» ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , повністю вніс пайовий внесок за квартиру 06.01.1993 року.

Враховуючи те, що померлий повністю вніс пайовий внесок на квартиру, будучи власником квартири, але за життя не одержав свідоцтво про власність, як член кооперативу на цій підставі приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пелих Ю.В. надала письмову інформацію від 14.06.2018 року, відповідно до якої видача свідоцтва про право на спадщину за законом можлива виключно за наявності правовстановлюючого документа.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Померлий ОСОБА_2 заповіту не залишив, а тому спадкування має здійснюватися за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до положень ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст.ст.1270, 1272 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття; якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її; за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1, ч.2 та ч.5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням; незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

При цьому, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач визнав позовні вимоги, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим поданий позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354,355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельний кооператив «Молодіжний-19» про визнання права власності на квартиру - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: