Вирок № 90531547, 12.05.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/5728/20

провадження №: 1-кс/752/3618/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Воробйова І.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Панащука А.Я.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Харченка С.Г., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 Люшненком Д.Ю. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Паніковець Липецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12020100010002167, відомості щодо якого внесені 19.03.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування тримання під вартою ОСОБА_1 , покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

В якості обґрунтування ризиків слідчий зазначив, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а саме те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинений ним злочин може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності; може незаконно впливати на свідків, з метою залякування, схиляння свідків, до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Також, слідчий просив врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за його вчинення, соціальні зв`язки підозрюваного, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров`я підозрюваного, а також відсутність даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київської області.

Вислухавши обґрунтування прокурора, який підтримав клопотання, думку підозрюваного, який заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати будь-який інший вид запобіжного заходу непов`язаний з триманням під вартою, дослідивши копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

20.03.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Згідно повідомленої підозри, що 19.03.2020 року близько 14:10 год., більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_1 , рухаючись в підземному переході, що знаходиться поблизу кафе «Макдональдс» за адресою: м. Київ, Деміївська площа, 1/3, побачив раніше не знайомих йому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які рухались йому на зустріч. У цей момент, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуватиметься особливою зухвалістю, із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, з мотивів явної неповаги до суспільства, ОСОБА_1 , проходячи повз потерпілого ОСОБА_2 , з метою провокування конфлікту, штовхнув ліктем своєї правої руки в праве плече потерпілого ОСОБА_2 . Після чого, потерпілий ОСОБА_2 зробив останньому усне зауваження, на яке ОСОБА_4 відповів нецензурною лайкою та усвідомлюючи, що його життю та здоров`ю нічого не загрожує, безпідставно, дістав своєю правою рукою, з кишені куртки, в яку на той момент він був одягнутий заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень розкладний ніж, направив його лезом в бік потерпілої ОСОБА_3 та почав махати ним перед її обличчям, на що остання відскочила назад, голосно закричала та почала кликати на допомогу. Після чого, направив його на потерпілого ОСОБА_2 та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою демонстрації своєї переваги над потерпілим, що виражалась у наявності ножа, почав махати ним, перед обличчям потерпілого ОСОБА_2 .

В подальшому, побачивши, що на заклики про допомогу потерпілої ОСОБА_3 відгукнулися перехожі, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник. Своїми діями, ОСОБА_1 , порушив громадський спокій потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та перехожих громадян, створив реальну загрозу для їх життя та здоров`я.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, як зазначено слідчим у клопотанні, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує положення п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Разом з тим, прокурором не доведені обставини, якими слідчий обґрунтовує наявність ризиків, на підставі ст. 177 КПК України, викладених у клопотанні.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Докази та обставини, на які послався в своєму клопотанні слідчий та підтримав в судовому засіданні прокурор, про те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий суддя не приймає до уваги посилання на наявність ризиків навмисного переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, негативного впливу на хід досудового розслідування та продовження вчинення кримінальних правопорушень, оскільки підозрюваним обґрунтовано зазначено, що він має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання, таким чином, вказані ризики спростовується.

Також, слідчим та прокурором в клопотанні та наданих в судовому засіданні поясненнях не наведено обставин, які б свідчили, що застосування більш м`якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризику, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя враховує заперечення захисника щодо відсутності обґрунтованих ризиків ухилення від явки до органу досудового розслідування та суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, оскільки під час судового розгляду не доведено, що застосування більш м`якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризиків в кримінальному провадженні, враховуючи відомості про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання, з одночасним застосуванням відносно особи більш м`якої міри запобіжного заходу.

При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані, які характеризують особу підозрюваного, а саме наявність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, те, що він має постійне місце проживання, стан його здоров`я, його вік та приходить до висновку, що для забезпечення виконання останнім обов`язків, покладених на нього КПК України, необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрюваного, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з одночасним застосуванням відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час.

Керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Харченка С.Г. - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Паніковець Липецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному ОСОБА_1 , залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22год. 00хв. по 06год. 00хв. наступної доби, строком на два місяця, в межах строку досудового розслідування.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України: прибувати по першому виклику до слідчого та/або прокурора на визначений ними час; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу Управління поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ю.Ю. Мазур