Рішення № 90531092, 17.07.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/15004/20

Провадження № 2/712/580/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі - МОГИЛА І.С.

за участю представника позивача - Лекіашвілі В.В.

представника відповідачів - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, посилаючись на те, що на ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси. Надання послуг з централізованого опалення в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ». Оскільки у вказаному будинку встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири. Лічильник обліку гарячого водопостачання в квартирах № 162, 163, 164 будинку АДРЕСА_1 відсутній, тому у разі відсутності у квартирах та на вводах у багатоквартирному будинку засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу. В квартирах № 162, 163, 164 будинку АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів від оплати послуг у повному обсязі. Відповідачі своєчасно з жовтня 2013 року не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого у них утворилась заборгованість, яка по вересень 2019 року складає 57 297,07 грн. Крім того, боржникам, на суму боргу, відповідно до ст. 625 ЦК, нараховані інфляційні втрати в сумі 12 901 грн. 84 коп. та 3 % річних, що становить 4 127 грн. 58 коп.

У відзиві на позов представник відповідача позов не визнала з тих підстав, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру заборгованості, в тому числі щодо обсягів наданих послуг щомісячно, із зазначенням щомісячних показників лічильника (будинкового лічильника загального обліку теплопостачання) як підстави нарахування такої вартості послуг позивачем. В наданому позивачем листі-розрахунку по ОР № 64004073 адреса В`ячеслава АДРЕСА_4 містяться графи «нарах, м2», «нарах, гвп» без зазначення показників за якими здійснено таке нарахування. Доказів зняття показань будинкових засобів обліку теплопостачання у встановленому порядку позивачем не надано, та щомісячних показань будинкового засобу обліку також не надано. На підставі наданих позивачем документів не можливо встановити підстави нарахування сум заборгованості та законність такого нарахування. Зазначила, що враховуючи відсутність пропозицій зі сторони позивача щодо укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг між позивачем відповідачами, та враховуючи передбачений п. 15 Положення № 498 порядок плати за проживання в гуртожитку, між сторонами відсутні будь-які договірні зобов`язання. Просила у задоволенні позову відмовити.

В подальшому заявила клопотання та просила застосувати позовну давність стосовно позовних вимог позивача, які виходять за межі строку позовної давності, що відповідно ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в задоволенні позову.

Представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, в якій зазначено, що доводи викладені у відзиві є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню. Будинок за адресою АДРЕСА_1 підключено до мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Актів відключення даного будинку або квартир № 162, 163, 164 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання у встановленому законодавством порядку відповідачами не надавалось. Також зазначив, що в будинку за вищевказаною адресою з 16.08.201 року встановлено будинковий вузол обліку теплопостачання з системою дистанційної зняття показань. Згідно п. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зняття показань вузлів обліку може здійснюватися без присутності споживача або його представника. Відповідачі не зверталися до позивача із заявами про надання постійного доступу до електронної системи обліку, щоб вільно ознайомлюватися із показниками вищезазначеного вузла обліку теплової енергії. За відсутності лічильника обліку гарячого водопостачання витрати гарячої води встановлюються за нормами споживання на 1 особу відповідно до БНіП 2.04.01-85, затвердженими рішенням Черкаського міськвиконкому від 17.02.1998 № 84. Норми споживання у даному будинку до листопада 2018 року 1,75 м3/1 особу, з листопада 2018 року 2,625 м3/1 особу. Тарифи за послугу гарячого водопостачання до квітня 2014 року затверджені рішенням Черкаського міськвиконкому від 29.12.2010 № 2118. Також відповідачами не надано договорів оренди (найму) житла та не надано доказів проплат саме «плати за проживання у гуртожитку» власнику будинку АДРЕСА_1 . Натомість відповідачі мають зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою АДРЕСА_5 , а значить є фактичними користувачами житлово-комунальних послуг. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг, укладеного в письмовій формі, не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Ухвалою від 05 грудня 2019 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

15 січня 2020 року, ухвалою суду вирішено розглядати справу у спрощеному провадженні з викликом сторін та призначено судове засідання на 11 лютого 2020 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 57 297,07 грн., інфляційні в сумі 12 901,84 грн., 3% річних в сумі 4 127,58 грн., а всього 74 326,49 грн. та судові витрати. Заперечував щодо застосування строків позовної давності оскільки відповідачами проводились проплати, що підтверджується копіями квитанцій. Письмового договору на надання послуг немає, проте його відсутність не перешкоджає виконанню обов`язку здійснювати оплату за комунальні послуги. Відповідачі не зверталися щодо відключення їх квартири від гарячого водопостачання та опалення. Крім того, лічильники у системі теплопостачання та гарячого водопостачання, відсутні. Тож, вони отримують послуги, за які повинні сплачувати кошти, на сьогоднішній день заборгованість не погашена. Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пояснила, що не згідна із розрахунком заборгованості та просила застосувати до позовних вимог строк позовної давності за період з 18 листопада 2016 року. А також підтримала доводи, викладені у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на ПАТ «Черкаське хімволокно» покладений обов`язок щодо забезпечення тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності, що підтверджується ліцензією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2012 № 374 (переоформлено рішенням від 29.12.2016 № 2444). Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.05.2000 року № 520 «Про забезпечення населення міста гарячим водопостачанням та центральним опаленням державним підприємством «Черкаська ТЕЦ» доручено комунальному підприємству теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» до 01 червня 2000 року укласти угоду з ДП «Черкаська ТЕЦ» на транспортування теплової енергії по теплових мережах КПТМ «Черкаситеплокомуненерго». Додатком до вказаного рішення є перелік споживачів , що передані ДП « Черкаська ТЕЦ від КП ТМ «Черкаситпелокомуненерго», в тому числі споживачі по вул. В`ячеслава Чорновола (колишня назва вул. Енгельса ).

Відповідно до статуту ПРАТ «Черкаське Хімволокно» товариство є правонаступником ДП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно».

Позивач надавав послуги з централізованого тепловодопостачання в будинку АДРЕСА_1 , де мешкають та зареєстровані відповідачі, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком належних до стягнення платежів, який здійснено відповідно до періоду надання послуг та площі житлового приміщення за тарифами, встановленими виконавчим комітетом Черкаської міської ради, «Положеннями щодо застосування тарифів на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання на ВАТ «Черкаська ТЕЦ, які затверджені наказами директора відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно» від 04 січня 2011 року та 29 травня 2015 року.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Крім того, статями 67, 68 ЖК України та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженими постановою кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 встановлено, що плата за використання теплової енергії власниками квартир (будинків), наймачами, орендарями вноситься за затвердженими у встановленому порядку тарифами та строки.

З розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення гарячого водопостачання встановлено, що відповідачі з жовтня 2013 року своєчасно не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого у них утворилась заборгованість перед ВП «Черкаська ТЕЦ» ПАТ «Черкаське хімволокно», яка по вересень 2019 року складає 57 297,07 грн.

Відповідно до п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З моменту надання позивачем споживачам послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09листопада 2017 року № 2189-VІІІ (в редакції Закону України №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, що чинна з 09червня 2018 року; діє в частині положень частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18 з 1січня 2019 року; введено Закон вдію з 01травня 2019 року відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ), житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п.2 ч.1 ст. 5 цього ЗУ). Права та обов`язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV (у редакції, що чинна до дії вище вказаного Закону, тобто й на час виниклих правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 1 Закону № 1875-ІV споживачем житлово-комунальних послуг являється фізична особа чи юридична особа, яка отримує чи має намір отримувати житлово-комунальні послуги.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема й на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Як зазначено у статті 19 згаданого Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1875- ІV) визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст.32Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, в редакції, що чинна з 09 червня 2018 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води передбачені статтями 21 та 22 цього Закону.

Нарахування позивачем оплати житлово-комунальних послуг за нормами споживання відповідає вимогам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

Правовідносини між співвласниками майна як суб`єктами цивільних правовідносин та іншими особами регулюються законами України та договорами, укладеними власниками (співвласниками) майна та іншими особами. Правовідносини власників житлових приміщень щодо оплати комунальних послуг з підприємствами, які надають ці послуги, регулюються нормами ЦК України та законодавства, яке регулює користування житловими комунальними послугами.

Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. У статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов`язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство визначає обов`язок для власника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд відхиляє доводи представника відповідачів про невірне нарахування заборгованості з посиланням на ту обставину, що лист-розрахунок по особовому рахунку № 64004073 адреса АДРЕСА_4 не містить показників, за яким здійснено таке нарахування виходячи з наступного.

Із наданих суду доказів вбачається, що в будинку за адресою АДРЕСА_1 з 16.08.2016 року встановлено будинковий вузол обліку теплопостачання з системою дистанційної зняття показань (копія акта прийняття вузла обліку теплової енергії, копія паспорта лічильника теплової енергії, копія витягу з робочого проекту встановлення вузла обліку теплової енергії). Згідно п. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зняття показань вузлів обліку може здійснюватися без присутності споживача або його представника. Відповідачі не зверталися до позивача із заявами про надання постійного доступу до електроні системи обліку, щоб вільно ознайомлюватися із показниками вищезазначеного вузла обліку теплової енергії.

Вузол обліку теплової енергії в будинку за адресою АДРЕСА_1 працює в належному режимі показники передаються виконавцю послуг дистанційно (копія акта обстеження вузла обліку від 31.01.2020 та копія інформаційної довідки № 24/989 від 03.02.2020).

Також суд не погоджується із заперечення відповідачів проти позову з посиланням на відсутність письмово договору між позивачем та відповідачами виходячи з наступного.

Хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Представником відповідачів не спростовано факт надання позивачем послуг відповідачам, а посилання на неякісне та не в повній мірі їх надання не доведено належними та допустимими доказами, оскільки як встановлено в судовому засіданні відповідачів не зверталися з відповідними скаргами чи претензіями щодо якості та кількості їх надання, як не зверталися із заявами про відмову від надання таких послуг.

Більше того, як вбачається із листа - розрахунку по особовому рахунку № 64004073, що належить відповідачам, останні здійснювали часткову оплату за отримані послуги.

Що стосується клопотання представника про застосування строків позовної давності до вказаних правовідносин, а саме стягнення заборгованості в межах трирічного строку позовної давності, суд вважає, що така заява не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю три роки (ст.257 ЦК). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Позивачем нарахована заборгованість за період часу з жовтня 2013 року по вересень 2019 року включно.

Із розрахунку, наданого представником позивача, відповідачами з квітня 2018 року здійснювались платежі, що свідчить про вчинення дії, передбачених ч.1 ст. 264 ЦК України та переривання перебігу позовної давності після якого перебіг позовної давності починається заново. Таким чином, підлягають до задоволення позовні вимоги в частині стягнення із відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 57 297,07 грн. в солідарному порядку.

Також суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

Крім того, обов`язок оплати за надані й спожиті послуги випливає також з положенням частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 УК України та статей 19, 20 закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена у пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредиторів від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплати кредиторові.

Оскільки в судовому засіданні позивачем доведено факт наявності заборгованості за спожиті послуги, які ним надані відповідачам, наявні підстави для стягнення з них суми заборгованості із врахуванням 3% річних від простроченої суми інфляційних 12901, 84 грн. та 3% річних - 4 127,58 грн.

Згідно із ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

В даному випадку суд вважає за необхідне стягнути заборгованість з відповідачів в солідарному порядку.

З відповідачів на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в сумі 1921 грн. відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 6,12, 13, 18, 261, 263, 264, 265, 268, 279, 280-284 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.11, 526, 530, 541, 625, 901, 903 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (адреса: м. Черкаси, пр-т Хіміків, 76 IBAN НОМЕР_5 ЄДРПОУ 00204033 , МФО 354507 Філія Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк») заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 57 297,07 грн., інфляційні в сумі 12 901,84 грн., 3% річних в сумі 4 127,58 грн., а всього 74 326,49 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (адреса: м. Черкаси, пр-т Хіміків, 76 IBAN НОМЕР_6 ЄДРПОУ 33282969, код банку НОМЕР_4 АТ «Альфа-Банк») сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України).

Повне рішення суду складено 17 липня 2020 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ :

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (адреса: м. Черкаси, пр.-т Хіміків, 76 IBAN НОМЕР_5 ЄДРПОУ 00204033, МФО 354507 Філія Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк»).

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прож. АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6