Ухвала суду № 90530201, 22.07.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/647/2020 Справа № 641/4990/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Боговського Д.Є.,

суддів – Богдан М.В., Курганникової О.А.,

за участю секретаря судового засідання – Павленко Ю.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Шпака М.А.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Супруна А.Д., Головіна С.С.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Комінтернівського районного суд м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150040003534 від 21.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Стосовно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід – тримання під вартою, строк тримання під вартою закінчується 27 липня 2020 року.

У судовому засіданні прокурор прокуратури Харківської області, Шпак М.А. звернувся до суду з клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилалась на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме, переховування від суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків.

Захисники адвокати Супрун А.Д. та Головіна С.С. заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 та заявили клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи дане клопотання тим, що у сторони обвинувачення відсутні підтвердження наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також тим, що обвинувачений потребує постійного лікування, та страждає хронічним захворюванням.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та підтримав клопотання захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , прийшов до наступного висновку.

За вимогами частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків і потерпілих, перешкоджання кримінальному провадженню.

Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, наявність ризиків переховування ОСОБА_1 від суду, можливість чинення тиску на потерпілих та свідків з метою уникнення відповідальності, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу на більш м`який.

Жодних відомостей, які б свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу суду не надано.

Таким чином, суд виходить із того, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Вирішуючи клопотання захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт суд зазначає наступне.

Щодо наявності у обвинуваченого певних хронічних захворювань, суд зазначає, що вказані захворювання, не є підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки суду не надано жодного доказу про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_1 у місцях попереднього ув`язнення за станом здоров`я.

Стаття 181 КПК України закріплює, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Однак, суд не вбачає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_1 його обов`язків, дотримання останнім належної поведінки, імовірної можливість чинення тиску на потерпілих та свідків та прибуття до суду за першою вимогою.

Виходячи з викладеного у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 376 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисників адвокатів Супруна А.Д. та Головіна С.С. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора прокуратури Харківської області Шпака М.А. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 19 вересня 2020 року.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя- Д. Є. Боговський

Судді – М.В. Богдан

О.А. Курганникова