Вирок № 90530147, 22.07.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/25280/19

н/п 1-кп/953/558/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2020 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого - судді Якуші Н.В.

при секретарі судових засідань - Коваль А.О.,

за участі прокурора - Лемішко М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019220490004922 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, що зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.. 89 КК України не судимого, запобіжний захід - не обирався,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2019 року, приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_1 , знаходячись у під`їзді АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклого конфлікту з раніше незнайомим йому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виник на ґрунті особистих неприязних відносин через сварку, маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, умисно завдав ОСОБА_2 один удар складним господарсько-побутовим ножем, який був при ньому і який тримав в правій руці, удар в область спини зліва.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , а саме в результаті завданого удару, згідно висновку судово-медичної експертизи №09-1688/2019 від 26 листопада 2019 року потерпілому ОСОБА_2 було спричинено наступне тілесне ушкодження: колото-різана рана тулуба ліворуч (в проекції нижнього кута лопатки), раневий канал якої завдовжки 3.5 см і сліпо закінчується в м`язах грудної стінки, яка в своїй течії потребувала надання хірургічної допомоги з накладенням швів і згідно наданої медичної документації, не проникає в грудну клітку. Колото-різана рана утворилась від дії гострого предмету, який володіє колюче-ріжучими властивостями, котра, відповідно до п.п. 2.3.1 а, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів (21 день).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та зазначив, що дійсно 25.10.2019 року приблизно в період часу з 21.00 год. по 22.00 год. він зі своєю знайомою ОСОБА_4 зайшов в під`їзді №7 в буд. АДРЕСА_2 та чекаючи поки відчинить двері його знайомий, стояв біля квартири, котра розташована на першому поверсі зліва при підйомі до ліфту. В руках в нього перебував складний ніж, яким він чистив собі нігті. В цей час в під`їзд зайшов раніше невідомий йому чоловік, який почав на нього кричати, погрожувати та казати, що від нього чутний запах. Далі, між ними виникла сварка, і цей чоловік, який є потерпілим, наніс йому пару ударів. У цей час у нього виник умисел на спричинення потерпілому тілесних пошкоджень, у зв`язку з чим він, тримаючи розкладний ніж у своїй правій руці наніс потерплому удар зліва у його спину. Після удару він вийшов на вулицю, а потерпілий ОСОБА_5 пішов до себе на поверх. Вказав, що поліцію не викликав. Пояснив, що умисно наніс удар ножем потерпілому, просить пробачення у потерпілого, належні висновки для себе зробив.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позицій.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину обвинуваченими, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе змінити раніше встановлений порядок та обсяг доказів, а саме не досліджувати інші докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежившись допитом обвинувачуваного, потерпілого та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, при призначенні покарання покладався на розсуд суду. При його допиті у суді у минулому судовому засіданні наголосив, що дійсно у час та у місці, які зазначені в обвинувальному акті, у нього з обвинуваченим виник конфлікт, під час якого обвинувачений вдарив його ножем, який тримав у своїй правій руці у його спину зліва.

Таким чином, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до наступного висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_1 спричинив потерпілому умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я останнього і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесене до кримінального проступку, особу винного, який в силу ст.. 89 КК України не судимий, на період скоєння інкримінованого ним кримінального проступку офіційно не працював, має постійне місце проживання, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставиною, згідно з положеннями статті 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд відносить його щире каяття у вчиненому.

Обставин, які згідно з положеннями статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, думку потерпілого, який при призначенні покарання покладався на розсуд суду, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому покарання у вигляді громадських робіт у мінімальній межі встановленої санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.

Не призначаючи обвинуваченому покарання, пов`язаного із ізоляцією його від суспільства у вигляді арешту або обмеження волі, суд виходить з того, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, усвідомлює свою провину і засуджує свою протиправну поведінку, що свідчить про дійсне прагнення ним стати на шлях виправлення і перевиховання.

Крім того, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу, оскільки останній не працює, доходу не має, що в подальшому може ускладнити виконання рішення суду.

Цивільний позов, який відповідає положенням ч. 4 ст. 128 КПК України потерпілою стороною заявлено не було, а тому суд роз`яснює потерпілому, що він має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства на загальних підставах.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Згідно положень ст.124 КПК України на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати за проведення судово-криміналістичної експертизихолодної зброї №11/475СЕ-19 від 22.11.2019 року у розмірі 628 грн. 04 коп.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України не обирався.

Речові докази по справі: складний господарсько-побутовий ніж, який знаходиться на відповідальному зберіганні у камері речових доказів Київського ВП ГУ НП в Харківській області - після набрання вироком законної сили знищити; речі потерпілого ОСОБА_6 (куртку білого кольору з капюшоном фірми "Adidas", футболку білого кольору з малюнком сірого кольору, брюки чорного кольору спортивні, кросівки чорного кольору) - після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (код доходів 24060300, отримувач платежу УК Слобідського району м. Харків, п/рахунок UA548999980000031116115020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998) витрати на проведення судово-криміналістичної експертизи холодної зброї №11/475 СЕ-19 від 22.11.2019 року у розмірі 628 грн. 04 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суд роз`яснює обвинуваченому, потерпілому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя

Київського районного суду м. Харкова Н.В. Якуша