
Справа № 405/4905/19
1-кп/405/164/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2020 року колегія суддів Ленінського районного суду міста Кіровограда в складі:
головуючого судді Безсмолого Є.Б.,
суддів: Шевченко І.М., Драного В.В.,
за участю секретаря судового засідання Ярової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кропивницький обвинувальний акт з доданими матеріалами у кримінальному провадженні № 12018120000000036 від 03.03.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора: Бурец О.К.,
захисників: Любович О.Ю., Клімічева О.О.,
обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИЛА:
судом у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, який спливає 03.08.2020.
Прокурором вказано на доцільність продовження строку обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, з огляду на те, що останній знаходячись на волі зможе впливати на свідків, крім того є ризики переховування обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, так як останній раніше судимий.
Захисник Любович О.Ю. в судовому засіданні, вказала, що клопотання прокурора є необґрунтованим та заявила клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 05.06.2020 обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03.08.2020.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2ст.183 КПК України).
Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 06.04.2000р. у справі «Лабіта проти Італії», в якому зазначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема вік, стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, а також наявність судимостей.
Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, органом досудового розслідування обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.
Крім того, в провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 306, ч.2 ст. 321, ч.2 ст. 311 КК України, що свідчить про наявність ризиків, встановлених п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватись від суду, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
На думку колегії суддів, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, можливість незаконного впливу на свідків, ухилення від явки до суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема і в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Станом на час розгляду питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, змінився склад суду, питання про необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювались під час судового розгляду до заміни судді не вирішено, не допитані обвинувачені, свідки, не досліджені матеріали кримінального провадження, суд з метою запобігання спробам: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України не зможуть запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме до 13.09.2020, включно.
Розмір застави залишити не змінним визначивши її у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 126 120 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12018120000000036 від 03.03.2019 року.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 на строк до 13.09.2020 року наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими по кримінальному провадженню.
Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Копію ухвали суду направити до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання, вручити прокурору та обвинуваченому.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення.
Головуючий суддя Є.Б. Безсмолий
Судді І.М. Шевченко
В.В. Драний
Судове рішення № 90528103, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 16.07.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 405/4905/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: