Вирок № 90526050, 15.07.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5783/18

пр.№ 1-кп/464/123/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2020 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судових засідань Комарницька М.В.

з участю прокурора Черневого В.Ю.

потерпілої ОСОБА_1

захисника Голень І.Р.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові кримінальне провадження (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140070003143 від 15.10.2018 р.) про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , невійськовозобов`язаного, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, особи з інвалідністю ІІІ групи, раніше судимого: 24.05.2004 р. вироком Шевченківського районного суду м.Львова, який змінено ухвалою Львівського апеляційного суду Львівської області, за ч.2 ст.187, ст.304 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 16.05.2013 р. вироком Франківського районного суду м.Львова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_2 , будучи особою, яка має незняту та непогашену судимість за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України, 15 жовтня 2018 року близько 13.00 год., перебуваючи на алеї біля будинку АДРЕСА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, підійшов до потерпілої ОСОБА_1 та здійснив на неї напад поєднаний із погрозою та застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я. Зокрема, ОСОБА_2 правою рукою з кишені своєї куртки витягнув предмет, який ззовні схожий на ніж і приставив до шиї потерпілої, погрожуючи його застосуванням, після чого схопив її за комір сорочки. Проте, потерпіла ОСОБА_1 почала чинити обвинуваченому опір та намагалася вирватися, у зв`язку із чим ОСОБА_2 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на напад з метою заволодіння майном потерпілої, діючи умисно, наніс один удар, заздалегідь заготовленим знаряддям, ззовні схожим на ніж, в область правого передпліччя, внаслідок чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження - різану рану правого передпліччя руки, що відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. В подальшому ОСОБА_2 зірвав з шиї потерпілої ОСОБА_1 золотий ланцюжок, вагою 6 г, вартістю 6000 грн., на якому знаходився золотий кулон, вагою 4 г, вартістю 4000 грн., а всього майна потерпілої на загальну суму 10000 грн., після чого з місця події втік.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вказаному злочині не визнав та суду ствердив, що не вчиняв даного злочину. Будучи затриманим у січні 2019р. за вчинення іншого злочину передбаченого ст.187 КК України, погодився на пропозицію працівників Сихівського ВП визнати вину у злочині відносно ОСОБА_1 , оскільки йому пообіцяли, що це ніяк не вплине на кваліфікацію за ч.1 ст.187 КК України, а просто у нього буде не один, а два епізоди за ч.1 ст.187 КК України. Саме тому він погодився і дав показання про визнання вини, однак, його обдурили оскільки в подальшому змінили підозру на ч.2 ст.187 КК України. Тому він змінив своє відношення до цього злочину та заперечує свою причетність до скоєння такого. Де саме був у день вчинення злочину не пригадує, однак, такого не вчиняв. Просить його виправдати.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину повністю та об`єктивно стверджується сукупністю досліджених в ході судового розгляду доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_1 , яка в судовому засіданні ствердила, що 15.10.2018р. привела дитину на заняття в будинок по АДРЕСА_3. Очікувала дитину, сидячи на лавці неподалік будинку, читала книжку. Близько першої години до неї підійшов ОСОБА_2 , який витягнув ніж та приставив його до її горла, виразився до неї нецензурно. Такі його дії її сильно налякали, оскільки вона подумала, що він хоче позбавити її життя. Тоді вона спробувала відбитись від нього рукою, у зв`язку із чим він ножем порізав її руку. Відбиваючись від нього, завдяки тому, що лавка на якій вона сиділа була без спинки, вона відхилилась назад і впала з лавки, що дозволило їй ухилитись від нього. Однак, коли вона падала він рукою схопив ланцюжок з медальйоном, який був на її шиї та зірвав його, після чого почав втікати з місця події. Завдяки тому, що злочинець перебував дуже близько до неї вона мала змогу добре роздивитись його обличчя, а також окуляри, які були на ньому та його одяг. Без жодних сумнівів стверджує, що ОСОБА_2 саме та особа, яка вчинила на неї напад. Вона його добре запам`ятала та впізнала його по зросту, статурі, рисах та формі обличчя, також без сумнівів впізнала кепку та окуляри, в яких той був на час вчинення злочину. При цьому, взуття роздивитись їй не вдалось, оскільки її погляд постійно знаходився на рівні його тулуба, тому таке впізнати вона не змогла. Вважає, що обвинувачений заслуговує на суворе покарання, оскільки його особа є небезпечною для суспільства .

Показаннями свідка ОСОБА_3 , яка суду ствердила, що поверталась із дітьми додому по АДРЕСА_3. На алеї вказаної вулиці побачила, що на лавці сидить жінка, а біля неї стоїть чоловік, і між ними відбувається якась шарпанина. Спочатку подумала, що це сваряться між собою знайомі, а потім побачила, що жінка падає назад з лавки, а чоловік щось ховає в кишеню та втікає з місця події, після чого жінка закричала. Вона підійшла до жінки, остання було в шоковому стані, сказала, що цей чоловік приставив їй ніж до шиї та зірвав ланцюжок з кулоном. Сама подія тривала до хвилини часу, однак, вона встигла добре роздивитись чоловіка, оскільки ця подія привернула її увагу. Чоловік був високий, худорлявий, одягнений в темний одяг, мав темні окуляри продовгуватої спортивної форми Вона бачила цього чоловіка у профіль та добре його запам`ятала, сумнівів, що це був ОСОБА_4 у неї немає. Вже після події коли вона вийшла на роботу у слідчий ізолятор вона бачила ОСОБА_2 у вказаній установі та ще зайвий раз переконалась що це був саме він. Також ствердила про обставини проведення впізнання особи (зокрема, впізнання ОСОБА_2 свідком ОСОБА_3 ) під час якого вона впізнала його, як на особу, яка вчиняла злочин. Обставин, які б ставили під сумнів вказану слідчу дію свідком не повідомлено.

Даними зареєстрованого повідомлення служби 102, з якого вбачається, що 15.10.2018р. зареєстровано повідомлення заявниці ОСОБА_1 про вчинений щодо неї напад та опис особи злочинця та його одягу: високий худорлявий чоловік, близько 40 років, одягнений у чорну шкіряну куртку, темні джинси, чорну кепку, мав чорні окуляри.

Даними заяви про вчинення кримінального правопорушення потерпілої ОСОБА_1 від 15.10.2018, у якій вона детально описала прикмети та одяг особи, яка вчинила щодо неї злочин.

Даними протоколу огляду місця події від 15.10.2018 та фототаблиці до такого, з якого вбачається, що предметом огляду є ділянка у парковій зоні по АДРЕСА_3 , на якій розміщено лавку, поблизу якої виявлено плями бурого кольору.

Даними висновку судово-медичної експертизи № 310/18 від 30.10.2018 з якого вбачається, що у потерпілої ОСОБА_1 була рана на правому передпліччі, котра заподіяна ріжучим знаряддям, могла утворитись 15.10.2018, не могла утворитись від падіння на площину, відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 04.01.2019 за участі потерпілої, яка серед пред`явлених їй осіб впізнала та вказала саме на ОСОБА_2 як на особу, яка вчинила щодо неї злочин.

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 16.01.2019 за участі свідка ОСОБА_3 , яка серед пред`явлених їй осіб впізнала та вказала на ОСОБА_2 як на особу, яка вчинила напад на потерпілу ОСОБА_1 .

Даними протоколу обшуку від 06.02.2019 та додатку до вказаного протоколу, відеозапису, який міститься на цифровому носії інформації (диску), з якого вбачається, що при проведенні санкціонованого слідчим суддею обшуку за місцем проживання обвинуваченого було виявлено та вилучено чотири кепки темного та чорного кольорів, п`ять темних окулярів від сонця, дві пари спортивного взуття.

Даними протоколів пред`явлення речей для впізнання від 19.02.2019 та фототаблиць до них, з яких вбачається, що потерпілій чотири рази пред`являлись для впізнання, серед інших, кепки вилучені під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого (кожна окремо). Серед пред`явлених їй речей потерпіла впізнала кепку, яка була на особі, яка вчинила щодо неї злочин, при цьому вказана кепка була вилучена під час обшуку у обвинуваченого.

Даними протоколів пред`явлення речей для впізнання від 19.02.2019 та фототаблиць до них потерпілій, з яких вбачається, що останній пред`являлись для впізнання, серед інших, окуляри вилучені під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого (кожні окремо) та серед пред`явлених їй речей потерпіла впізнала окуляри, які були на особі, яка вчинила щодо неї злочин, при цьому вказані окуляри були вилучені під час обшуку у обвинуваченого.

Оглянутими під час судового розгляду речовими доказами (кепки та окуляри), наявність яких за місцем свого проживання підтвердив сам обвинувачений, зазначивши лише, що такими речами він ніколи не користувався, оскільки вони йому не належать.

Згідно висновку судової психіатричної експертизи №17, ОСОБА_2 хронічним психічним захворюванням не страждає та не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, за своїм психічним станом здатний самостійно реалізувати своє право на захист та здатний правильно сприймати обставини, які мають значення у справі та давати щодо них показання.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що такі є належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність є достатньою для висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину.

Аналізуючи показання обвинуваченого в заперечення своєї вини, суд приходить до висновку, що такі не відповідають зібраним об`єктивним доказам у провадженні з огляду на сукупність досліджених судом доказів, які визнані належними та допустимими, зокрема, показаннями потерпілої та свідка ОСОБА_3 , які повністю узгоджуються між собою, потерпіла та свідок, будучи попередженими про кримінальну відповідальність чітко та послідовно з моменту події описували прикмети особи злочинця, а в подальшому під час досудового розслідування та судового розгляду безсумнівно вказували на ОСОБА_2 як на особу, що вчинила напад на потерпілу, описуючи його особу. При цьому суд враховує, що до події ані потерпіла та свідок, ані вони обоє із обвинуваченим взагалі не були знайомі, жодних відносин між ними не існувало, відтак, будь-які обставини, які б давали підставу оговорювати обвинуваченого та сумніватись у їх показаннях судом не встановлені. Крім того, їх показання підтверджені і даними протоколів впізнання, з яких вбачається, що потерпіла впізнала кепку та окуляри наявні на особі, яка вчинила злочин серед інших речей, які були виявлені за місцем проживання обвинуваченого. Твердження сторони захисту на корисливий мотив потерпілої є необґрунтованим, оскільки остання цивільного позову до обвинуваченого не заявляла, як і будь-яких вимог майнового характеру .

Покликання сторони захисту на недопустимість таких доказів як протоколи впізнання через різницю у зовнішніх даних статистів та речей, не приймається судом до уваги, оскільки таке жодними даними не підтверджено. За клопотанням сторони захисту судом вживались усі необхідні заходи для виклику заявлених свідків, однак, всупереч ч.2 ст.327 КПК, явка таких для їх допиту не була забезпечена, незважаючи на сприяння судом шляхом їх виклику.

Також судом не приймаються до уваги подані стороною захисту процесуальні документи з іншого кримінального провадження щодо ОСОБА_2 , оскільки такі всупереч ст.99 КПК України в жоден спосіб не засвідчені, а крім того, не підтверджують обставин, які б входили до предмету доказування, оскільки суд надає оцінку показанням ОСОБА_2 безпосередньо у суді, а не під час досудового розслідування.

Зважаючи на наведені обставини, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена сукупністю досліджених та оцінених вище доказів поза розумним сумнівом та оцінює його показання щодо невизнання вини як обрану ним форму захисту спрямовану на уникнення кримінальної відповідальності.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.187 КК України, оскільки він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), будучи особою, яка раніше вчинила розбій.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення аналогічного злочину, не працює, неповнолітніх осіб на утриманні немає, визнав, що є особою, яка вживає наркотичні засоби, формально характеризується за місцем проживання, а тому приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, оскільки досягнення мети покарання визначене ст.50 КК України - виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів можливе лише в умовах реального відбуття ним саме такого виду покарання.

Оскільки запобіжні заходи у даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого не застосовувались строк відбуття останньому покарання слід обраховувати з часу фактичного звернення вироку до виконання.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання - 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Початок відбуття строку покарання рахувати з часу фактичного звернення вироку до виконання.

Речові докази: кепки, взуття, окуляри повернути обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той строк з часу звернення вироку до виконання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча