Ухвала суду № 90524802, 20.07.2020, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/839/20

Провадження № 1-кп/306/178/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого- судді Жиганської Н.М.

за участю

секретаря судового засідання Станкович Є.В.

прокурора Точок І.Й.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

захисника обвинуваченого Штефанюк І.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні м. Свалява в залі № 1 суду в режимі відеоконференції кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України у кримінальному провадженні № 42020070000000039 від 17 січня 2020 року.

Підготовче провадження у справі призначено відповідно до ухвали судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 07.07.2020 року.

ВСТАНОВИВ:

Під час проведення підготовчого провадження, судом встановлено відсутність перешкод для призначення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України до судового розгляду, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, передбачені ч.3 ст. 42 КПК України.

Прокурор, обвинувачений та його захисник Штефанюк І.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , потерпілий в підготовчому судовому засіданні вважають за можливе призначити кримінальну справу до розгляду у судовому засіданні.

Судом визначено дату призначення судового розгляду та склад осіб, що братимуть участь у судовому розгляді, виклик свідків прокурор вважає недоцільним.

Враховуючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, перешкод для призначення справи до судового розгляду не встановлено, підстав для закриття провадження у справі немає, угод від сторін не надійшло, дана справа підсудна Свалявському районному суду Закарпатської області, слід призначити судовий розгляд.

В судовому засіданні прокурор Точок І.Й. подав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у підготовчому засіданні відносно ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ОСОБА_1 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його родичам, пошкодження та знищення їхнього майна, тобто вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало потерпілому майнової шкоди у великих розмірах, покарання за які передбачає позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна. В обгрунтування вимог посилається на те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, перебаченим ст.177 КПК України (переховування від суду, незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_2 , свідків, іншого підозрюваного ОСОБА_3 , перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином), а тому є виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді. Доводи в клопотанні обгрунтовує тим, що 02.04.2020 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (без визначення застави), ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 25.05.2020 року запобіжний захід продовженний до 23.07.2020 року. В клопотанні зазначає, що наявні підстави для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час підготовчого засідання, оскільки ризики, якими керувався суд при обранні вказаного заходу не відпали та не припинили існувати. Вимоги клопотання підтримує, просить обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою (без визначення розміру застави) відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до закінчення судового розгляду на два місяці.

Обвинувачений та його захисник заперечують щодо задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник Штефанюк І.М., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подав клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, заставу. Вимоги мотивує тим, що досудовим слідством встановлено всі обставин кримінального правопорушення, за яким вручена підозра ОСОБА_1 , що не обгрунтовано доказів про існування ризиків, зокрема спроби переховуватися від слідства та суду, сховання та знищення речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин злочину, незаконного впливу на потерпілого, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню. Посилається на те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має вищу освіту, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, підприємець, депутат Свалявської районної ради Закарпатської області, користується авторитетом та повагою в місті, має високе почуття обов`язку у спілкувнні з людьми, протягом депутатської діяльності неодноразово нагороджувався відзнаками. Просить змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на домашній арешт або визначити розмір застави.

Потерпілий ОСОБА_2 покладається у вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на розсуд суду.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо заявленого клопотання про зміну запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи та доводи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , доводи клопотання захисника Штефанюк І.М., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, заставу, суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень ч.2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду, і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Тримання особи під вартою може бути застосовано лише як тимчасовий запобіжний захід у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи припинити його.

Відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім інших, і запобіжні заходи. Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 8 КПК України - кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.04.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (без визначення розміру застави) строком до 60 днів до 28 травня 2020 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.05.2020 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (без визначення розміру застави) в межах досудового розслідування до 23.07.2020 року .

При вирішенні питання щодо доцільності обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, кваліфікуючими ознаками якого є: вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його родичам, пошкодження та знищення їхнього майна, тобто вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало потерпілому майнової шкоди у великих розмірах; ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу (а саме обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна), не зменшилися, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності (ч.2 ст. 296, ч.4 ст.296, ч.1 ст.289 КК України).

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України - суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Однак, згідно до ч.4 ст.183 КПК України - при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та ст.178 КПК України, є право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із погрозою застосування насильства, а тому підстав для застосування застави не знаходить.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Суд враховує обставини індивідуального характеру, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть служити разом з підставами, визначеними ст. 177 КПК України загальними підставами для обрання терміну утримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України - під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

З огляду на вищевказане, враховуючи, що об`єктивних даних, які б вказували на неможливість утримання обвинуваченого під вартою не встановлено, що тримання під вартою є доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігання ризикам при здійсненні процесуальних дій для завершення судового провадження, а тому суд вважає за можливе обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисника Штефанюк Івана Матвійовича, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на домашній арешт, заставу - відмовити з огляду на наступне.

Аналізуючи доводи захисника про зміну запобіжного заходу, зокрема, те, що ОСОБА_1 не впливав особисто або через інших осіб на потерпілого протягом досудового розслідування, те, що останній позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітніх дітей, не має наміру переховуватися від суду, суд вважає за необхідне зазначити, що при обранні запобіжного заходу ОСОБА_1 (ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2020 року) судом було враховано позитивну характеристику ОСОБА_1 , те, що має на утриманні двох дітей, має постійне місце проживання, являється депутатом Свалявської районної ради, вважається несудимим.

Таким чином, вказані обставини не являються новими та судом враховані.

Щодо таких доводів, як відсутність будь-якого впливу на потерпілого зі сторони ОСОБА_1 протягом досудового слідства, то слід зазначити, що оцінювати наявність або відсутність будь-яких дій слід з точки зору можливості вчинити такі дії. Поскільки протягом періоду з 31.03.2020 року по даний час ОСОБА_1 перебував під вартою, то такі дії вчинити не міг з об`єктивної сторони і його суб`єктивна позиція не може вважатися цілком добровільною.

Натомість, захисником не зазначено про зменшення або відсутність будь-яких ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу.

Зважаючи на те, що під час підготовчого судового засідання суд не вправі оцінювати докази, зібрані сторонами кримінального провадження в ході досудового розслідування, захисником не зазначено доводів, які б свідчили про зменшення ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , характеризуючі дані були детально описані та враховані Ужгородським міськрайонним судом, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу.

Крім того, прокурор відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури області Точок І. Й . в судовому засіданні подав клопотання про арешт майна обвинуваченого, а с аме грошових коштів на загальну суму 127250 грн., 3860 доларів США, 9575 Євро (вилучені 31.03.2020 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 ) із забороною користування та розпорядження ними; грошових коштів у безготівковій формі на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 у банківських установах із забороною користування рахунками та забороною користування і розпорядження грошовими коштами, що на них знаходяться; грошових коштів в сумі 19899 грн. (знаходяться на рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ "Комерційний Інвестиційний Банк" НОМЕР_1; грошових коштів в сумі 229 грн. (знаходяться на рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ "Комерційний Інвестиційний Банк" НОМЕР_2). Вимоги клопотання підтримує, просить задовольнити, з підстав, зазначених в клопотанні.

Обвинувачений та його захисник заперечують щодо задоволення клопотання прокурора арешт майна, потерпілий ОСОБА_2 покладається у вирішенні питання про арешт майна на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши доводи клопотання прокурора про арешт майна, суд дійшов наступного висновку.

За правовим змістом ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

За нормами ст. 16 КПК України, однією із засад кримінального провадженні є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження суд повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню; що при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У відповідності до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України - при вирішенні питання про арешт майна суд зокрема, повинен врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

За змістом клопотання, поданого прокурором про арешт майна - грошові кошти у готівковій та безготівковій формі, на які просить накласти арешт прокурор, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 42020070000000072 від 07.02.2020 року за ознаками злочину, предбаченого ч. 1 ст. 255 КК України і не являються речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Як на речовий доказ, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львів № 463/1728/20 від 03.04.20202 року, на вказані грошові кошти накладено арешт.

Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для накладення арешту на вказане майно.

Керуючись ст.ст. 170-172, 176-178, 183, 184,193, 194, 196, 201, 314, 315 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінальної справи № 306/839/20 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України у кримінальному провадженні №42020070000000039 від 17.01.2020 року на 14:00 годин 28 липня 2020 року.

Справа розглядатиметься Свалявським районним судом одноособово в складі:

головуючого- судді Жиганської Н.М.

В судове засідання викликати:

прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури області Точок І.Й..;

обвинуваченого: ОСОБА_1 (утримується в ДУ "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9));

потерпілого: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 .

Повідомити про призначення судового засідання захисника Штефанюк Івана Матвійовича, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Буташ Миколу Миколайовича, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 .

Клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури області Точок І. Й . про обрання запобіжного заходу тримання під вартою - задовольнити частково.

Обрати запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 30 днів, тобто до 18 серпня 2020 року включно до 17:00 години, без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисника Штефанюк Івана Матвійовича, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, заставу - відмовити.

У задоволенні клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури області Точок І.Й. про арешт майна: грошові кошти на загальну суму 127250 грн., 3860 доларів США, 9575 Євро (вилучені 31.03.2020 року під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 ) із забороною користування та розпорядження ними; на грошові кошти у безготівковій формі на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 у банківських установах із забороною користування рахунками та забороною користування і розпорядження грошовими коштами, що на них знаходяться; на грошові кошти в сумі 19899 грн. (знаходяться на рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ "Комерційний Інвестиційний Банк" НОМЕР_1; на грошові кошти в сумі 229 грн. (знаходяться на рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ "Комерційний Інвестиційний Банк" НОМЕР_2) - відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури області Точок І.Й.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№9) (адреса: м. Ужгород, вул. Довженка, буд. 8 а, Закарпатської області) для вручення обвинуваченому ОСОБА_1 .

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА