Рішення № 90524120, 22.07.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/7637/19

2/264/129/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"22" липня 2020 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Мирошниченка Ю. М., за участю секретаря судового засідання Прилепо Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеної Генеральної угоди реструктурізації від 17.09.2016 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 13777, 85 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24%. Однак, у порушення умов договору відповідачка не повернула своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, у зв`язку із чим, станом на 05.11.2019 року має заборгованість у сумі 14141, 23 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту - 9678, 77 грн., заборгованості за відсотками - 2898, 20 грн.; нарахованої пені - 1564, 26 грн., На підставі цього АТ КБ «ПриватБанк» був вимушений звернутися до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у сумі 14141, 23 грн. та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, підтримує позовні вимоги та просить задовольнити в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, про день розгляду справи була повідомлена належним чином. Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив відповідачка не надала.

Ухвалою суду від 22.07.2020 року по цивільній справі постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеної Генеральної угоди реструктурізації від 17.09.2016 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 13777, 85 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24%.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цiєї статтi ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однiєю iз сторiн у формулярах або iнших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цiлому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6. «Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до п. 2.1.1.4.2. та 2.1.1.12.10. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 05.11.2019 року має заборгованість у сумі 14141, 23 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту - 9678, 77 грн., заборгованості за відсотками - 2898, 20 грн.; нарахованої пені - 1564, 26 грн.

Згідно статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.5 ч.2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Враховуючи вищевказані положення закону та існуючі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов кредитного договору відносно строків повернення кредитної заборгованості та визнає право позивача на стягнення її в судовому порядку. Також суд погоджується із правильністю розрахунку позивачем основної суми заборгованості, які містяться в позовній заяві та письмовому розрахунку до позову.

Однак, при вирішенні питання щодо стягнення пені суд приходить до наступних висновків.

За розрахунком позивача сума пені була нарахована внаслідок невиплати щомісячної суми кредитного платежу.

Згідно ст. 2 Закону України №1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. №1275-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно даного Переліку м. Маріуполь є населеним пунктом, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Відносно строків дії вказаного розпорядження та проведення антитерористичної операції суд відзначає, що за пунктом 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII від 02.09.2014 затверджується перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення. Також у десятиденний строк після закінчення антитерористичної операції Кабінету Міністрів наказано прийняти остаточний перелік таких населених пунктів.

З огляду на вказані положення нормативних актів на сьогоднішній день відсутні дані щодо дати остаточного закінчення антитерористичної операції для визначення кінцевого періоду дії Закону України №1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року відносно заборони нарахування пені та/або штрафів за кредитними договорами, зокрема, на території м. Маріуполя.

Отже, нарахування штрафних санкцій за період з 14 квітня 2014 року по сьогоднішній день для боржників, які зареєстровані на території м. Маріуполя, не відповідає вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка зареєстрована в АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для нарахування відповідачці ОСОБА_1 пені у загальному розмірі 1564, 26 грн., за кредитним договором у період дії заборони з огляду на місце проживання відповідачки та періоду нарахування пені, а тому вимоги позивача не ґрунтуються на законі та в цій частині вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Згідно з вимогами ст.ст. 76-78 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів і показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням переліченого, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість частини позовних вимог відносно заборгованості по простроченому тілу кредиту - 9678, 77 грн. та заборгованості за відсотками - 2898, 20 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, а ним при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн., то у порядку передбаченому ст.141 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складає 1708, 50 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 530, 611, 623, 1054, 1046 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.09.2016 року в розмірі 12576, 97 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 1708, 50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя: Ю. М. Мирошниченко