Рішення № 90524045, 15.07.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/14071/19

Провадження № 2/263/503/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 липня 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 10 липня 2015 року № б/н станом на 18 серпня 2019 року у розмірі 13 758,52 грн.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору від 10 липня 2015 року № б/н ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 2 500 грн. на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви. Підписання цього договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Правил надання банківських послуг. Банк взяті на себе зобов`язання щодо надання кредиту виконав у повному обсязі. Відповідач умови договору належним чином не виконала, у зв`язку із чим у неї утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 18 серпня 2019 року становить 13 758,52 грн. та складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 425,14 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту – 3 619,87 грн., нарахованої пені за прострочене зобов`язання – 7 903,40 грн., пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 678,75 грн., штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) – 500 грн., штрафу (процентна складова) – 631,36 грн.

У зв`язку із чим, керуючись положеннями ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст. ст. 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст. ст. 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», банк просить стягнути заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

Представником позивача – ОСОБА_2 – у позовній заяві заявлене клопотання про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, у разі відсутності у судовому засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10 жовтня 2019 року указану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14 листопада 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 квітня 2020 року в порядку ч. 7 ст. 81 ЦПК України витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» докази зарахування грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 15 липня 2020 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, та витребувані судом у позивача у порядку ч. 7 ст. 81 ЦПК України, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

В анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», яку підписала ОСОБА_1 10 липня 2015 року, зазначено, що відповідач ознайомлена та згодна з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, а також надала згоду на те, що ця заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

За відомостями Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» базова % ставка на місяць (нараховується на залишок заборгованості) становить 3 %; обов`язковий щомісячний платіж - 7% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості); пеня = пені 1 та пеня 2, де пеня = (базова процентна ставка за договором) / 30 – нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня 2 = 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць за наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн.; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань – 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

До кредитного договору банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Правила користування платіжною карткою.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним договором виникла заборгованість перед банком, яка станом на 18 серпня 2019 року становить 13 758,52 грн. та складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 425,14 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту – 3 619,87 грн., нарахованої пені за прострочене зобов`язання – 7 903,40 грн., пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 678,75 грн., штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) – 500 грн., штрафу (процентна складова) – 631,36 грн.

АТ КБ «ПриватБанк» надав суду виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого за вищезазначеним кредитним договором, з якої вбачається, що остання активно користувалася кредитними коштами та здійснювала часткове погашення заборгованості.

Мотиви суду.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 10 липня 2015 року між сторонами, шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, укладений кредитний договір.

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 10 липня 2015 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» станом на 18 серпня 2019 року становить 13 758,52 грн. та складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 425,14 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту – 3 619,87 грн., нарахованої пені за прострочене зобов`язання – 7 903,40 грн., пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 678,75 грн., штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) – 500 грн., штрафу (процентна складова) – 631,36 грн.

У порядку ч. 7 ст. 81 ЦПК України судом витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого за вищезазначеним кредитним договором, з якої вбачається, що за весь час дії договору – з липня 2015 року відповідач активно користувалася кредитними коштами (здійснювала зняття готівкових коштів через банкомати), періодично частково погашала борг перед банком.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач у судові засідання не з`являлася, не заперечувала фактів укладання кредитного договору, отримання кредитної картки та користування кредитними коштами, не спростовувала розрахунок та розмір заборгованості, не подала своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч 3, 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Відповідно до п. 5 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Таким чином, надана позивачем банківська виписка з особового рахунку ОСОБА_1 є належним доказом підтвердження видачі кредиту останній у сумі 425,14 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та штрафом (фіксованої та процентної частини) суд виходить з такого.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Пунктом 2.1.1.12.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що на боргові зобов`язання за кредитом та овердрафтом банк нараховує відсотки у розмірі, встановленому Тарифами банку фіз. Розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями на суму від 100 грн., позичальник сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується у день нарахування процентів за кредитом (п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил).

У Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» зазначено, що пеня нараховується та складається з пені 1 та пені 2, де пеня = (базова процентна ставка за договором) / 30 – нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня 2 = 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць за наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн.; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань – 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Крім цього, відповідно до 2.1.1.7.6 при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлений тарифами договору.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про неможливість одночасного стягнення з боржника пені та штрафів (фіксованої частини в розмірі 500 грн. та процентної складової в розмірі 631,36 грн.), а також пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. у розмірі 678,75 грн.

Як наголошено у Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в аналогічній справі за № 153/1334/16-ц (провадження № 61-16362св18), які відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховані судом при ухваленні рішення.

На підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, застосування пені та штрафу за порушення відповідачем строку виконання зобов`язань є подвійною відповідальністю, яка заборонена законодавством України, зокрема ст. 61 Конституції України, суд приходить до висновку, що банк право вимагати повернення всієї суми кредиту та пені, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 1921 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 11 948,41 грн. х 100% : 13 758,52 грн. ціни позову = 86,8 %), тобто 86,8 % від ціни позову (86,8 % х 1 921 грн. : 100% = 1667,43 грн.), що складає 1667,43 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 544, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 10 липня 2015 року № б/н у розмірі 11 948,41 грн. грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 425,14 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту – 3 619,87 грн., нарахованої пені за прострочене зобов`язання – 7 903,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1 667,43 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлений 20 липня 2020 року.

Відомості про сторін у справі:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Музика