Ухвала суду № 90520941, 21.07.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11233/20

Провадження № 2/161/2937/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

21 липня 2020 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.

20.07.2020 року представником позитвача – адвокатом Собковським С.М. подано заяву про забезпечення позову. В поданій заяві вказує на те, що предметом позову, з яким позивач звернулась до суду є вимоги про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 51906190 від 07.04.2020 року державного реєстратора Копачівської сільської ради Рожищенського району Волинської області Данилевич І.Є., яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення першого поверху, літ. «А-5» загальною площею 272 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ТзОВ «Кей-Колект», код ЄДРПОУ 37825968; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 52190305 від 08.05.2020 року приватного нотаріуса Горбач Л.С. Луцького міського нотаріального округу Волинської області, яким проведено державну реєстрацію права власності на дане нежитлове приміщення; скасування реєстраційного запису про право власності 36454279 від 08.05.2020 року приватного натаріуса Горбач Л.С. Луцького міського нотаріального округу Волинської області, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення першого поверху, літ. «А-5» загальною площею 272 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; скасування заборони на нерухоме майно та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис про обтяження № 36467721; вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис про іпотеку, за номером запису про обтяження 36467431; витребування у ОСОБА_2 об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 2066890107101 – нежитлового приміщення першого поверху, літ. «А-5» загальною площею 272 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його звільнення та передачі їй; визнання за нею права власності на вищевказане майно. Обставини, які викладені в позовній заяві, свідчать про те, що застосування саме такого заходу забезпечення позову необхідно для того, щоб дане приміщення під час рогляду справи не було відчужене, не було в нього внесено будь-яких змін (поділу його на частини, відчуження частинами, тощо).

Вказує, що невжиття такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи неуможливити виконання рішення суду щодо поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Враховуючи вищенаведене, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлового приміщення першого поверху, літ. «А-5» загальною площею 272 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер нерухомого майна 2066890107101.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України в судове засідання сторони не викликались.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до частини 1статті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодекс узаходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись нормами процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України які наведенні у Постанові Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за № 9 від 22 грудня 2006 року, суд при вирішенні питання про забезпечення позову здійснив оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, суд вважає, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову зазначене може негативно вплинути на поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Враховуючи викладене, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлового приміщення першого поверху, літ. «А-5» загальною площею 272 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер нерухомого майна 2066890107101.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на нежитлового приміщення першого поверху, літ. «А-5» загальною площею 272 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер нерухомого майна 2066890107101.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк