Ухвала суду № 90520645, 22.07.2020, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/289/20

Провадження № 2п/483/8/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року м.Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Куцарова В.І.,

за участю секретаря судового засідання Шилінскас О.В.,

за участю заявниці ОСОБА_1

представника позивача – адвоката Татарінова В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Очакові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 червня 2020 року.

Заява мотивована тим, що 24 червня 2020 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області винесено заочне рішення по справі № 483/289/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яким позовні вимоги було задоволено частково стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок шкоди заподіяної внаслідок ДТП 100765,31 грн, у тому числі: спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 97562,51 грн; витрати на проведення експертного товарознавчого дослідження транспортного засобу в розмірі 3202,80 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн. в рахунок відшкодування судових витрат 9821,24 грн. Заочне рішення ОСОБА_1 не отримувала взагалі. Про заочне рішення прийняте судом дізналася 01 липня 2020 року. Відповідачка вважає, що заочне рішення Очаківського міськрайонного суду ухвалене за її відсутності є необґрунтованим та незаконним, так як суд маючи заяву про перенесення слухання по справі провів судовий розгляд без відповідачки, тому вона відповідно була позбавлена можливості захищати свої законні права та інтереси, а також судом не було повно з`ясовано усіх фактичних обставин справи та не повністю досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Так, судом не враховано, що на момент огляду автомобіля відповідачка не приймала в ньому участь, про що свідчить протокол огляду транспортного засобу, який є в матеріалах авто-товарознавчого дослідження у зв`язку з чим не мала змоги переконатись, що саме ті вузли та агрегати транспортного засобу були пошкоджені під час ДТП та підлягають відновленню чи заміні. Неповідомлення відповідачки як особи, яка заінтересована в даному питанні, є фактичним порушенням її прав, а особливо права на захист. На підставі цього порушення, відповідачкою планувалось у судовому засіданні заявити клопотання про проведення авто товарознавчої експертизи, а не дослідження.Вважає, що рішення суду постановлено на підставі неповного з`ясування обставин та прийняття рішення, яке не ґрунтується на вимогах Закону. За таких умов, заочне рішення Очаківського міськрайонного суду по справі № 483/289/20 необхідно скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 підтримала заяву про перегляд заочного рішення. Вказала, у судові засідання не з`являлася, оскільки на території України було введено карантин і її завчасно не повідомляли про судові засідання, які будуть відбуватися. Крім того, в неї викликає великий сумнів експертиза, а саме в частині оцінки завданих збитків. Вважає суму збитків завищено. Зазначила, що через мережу Інтернет нею моніторилася вартість запчастин та робіт для відновлювального ремонту пошкодженого нею транспортного засобу, які значно нижчі ніж ціни, зазначені у експертизі. Експертиза була проведена без її участі

Представник позивача – адвокат Татарінов В.П. під час судового розгляду заперечив проти заяви про перегляд заочного рішення. Вказав що в червні 2020 року карантин було послаблено, відкрито міжміське сполучення транспорту. Щодо участі відповідачки під час проведення експертизи, зазначив, що на її адресу було завчасно направлено повідомлення про проведення експертизи. Просив відмовити у задоволенні заяви.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та представлені докази, вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального або спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законодавець для скасування заочного рішення суду передбачає сукупність умов, а саме неявка в судове засідання з поважних причин та істотне значення доказів для вирішення справи.

Для перегляду судом заочного рішення необхідна наявність усіх підстав для перегляду передбачених ч.1 ст. 288 ЦПК України, які у заяві представника відповідача про перегляд заочного рішення відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка була належним чином сповіщеною про час розгляду справи. Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалася, документів, що підтверджували поважність причин її відсутності суду не було надано.

Твердження ОСОБА_1 про те, що її завчасно не повідомляли про судові засідання не відповідають дійсності, оскільки у матеріалах справи містяться розписки про вручення їй судових повісток, у яких є особистий підпис відповідачки з датою отримання (а.с.63, 71, 79, 86).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що справа призначалася до розгляду чотири рази про що відповідачка був належним чином сповіщеною про дату та час розгляду справи. Кожного разу особисто до канцелярії суду остання надавала клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину у Миколаївській області. Тобто, приносячи кожного разу до канцелярії клопотання про відкладення розгляду справи, відповідачка тим самим не вважала, що порушує карантин.

24 червня 2020 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області ухвалено заочне рішення по цивільній справі за ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлено 30 червня 2020 року.

Копія заочного рішення відповідачці вручення особисто 02 липня 2020 року, про що свідчить її особистий підпис у супровідному листі від 01 липня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 про направлення їй повного тексту заочного рішення від 24 червня 2020 року.

Тому твердження відповідачки про те, що нею не отримано заочне рішення взагалі, не заслуговують на увагу.

Суд враховує, що заявницею не додано належних доказів, якими вона обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та які мають мати істотне значення для правильного вирішення спору і які не були відомі суду підчас задоволення заочного рішення.

Доводи, викладені відповідачкою в заяві про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду по суті.

З огляду на вищезазначене, підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення відсутні.

Зазначене не перешкоджає відповідачці оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа "Желтяков проти України" (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо остаточності рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення судом першої інстанції, а значить заява підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 280, 284, 287, 288 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ч. 4 ст. 287 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя