Рішення № 90517830, 22.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2020 року м. Київ № 640/12570/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомОСОБА_1 ДоДержавної архітектурно-будівельної інспекції Українипровизнання бездіяльності протиправною, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі-відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача, в частині невжиття заходів щодо забезпечення проведення Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області документальної перевірки Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, на предмет незаконності його рішень у сфері містобудівної діяльності викладених у листі позивача від 29.10.2018 р. № 30/10.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2019 р. прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не проведення документальної перевірки Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.

Відповідач у письмовому відзиві на позов вказав на необґрунтованість позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд дійшов висновку про наступне.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі скаргою від 28.12.2018 р. № 30/12 на невиконання та неналежне виконання виконуючим обов`язки начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Сіробабою Т.Г. посадових обов`язків, якою просив забезпечити проведення Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області документальну перевірку Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, як об`єкту нагляду, на предмет законності рішень у сфері містобудівної діяльності, за результатами здійснення якої забезпечити видання відповідного обов`язкового до виконання об`єктом нагляду припису про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності та забезпечити притягнення начальника Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради Кривцова А.В., як посадової особи об`єкту нагляду, до дисциплінарної відповідальності.

Листом від 11.01.2019 р. № 40-703-(90-9)/264-19 «Про розгляд звернення» відповідач повідомив скаржника про те, що відповідні сільські, селищні, міські ради не є об`єктами нагляду, а вирішення ними питання, зокрема щодо оновлення містобудівної документації на місцевому рівні, іншої містобудівної документації, знаходяться поза межами архітектурно-будівельного нагляду.

Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. №3038-VI (далі - Закон).

Приписами статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:

1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;

2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;

3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;

4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;

5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок №698).

Цей Порядок визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Приписами пунктів 2 та 3 Порядку №698 визначено, що нагляд здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією України через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Основними завданнями нагляду є:

1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;

2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;

3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 14 та 15 Порядку №968, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пунктів 21 та 22 Порядку №968, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі та з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти даних та відповідності вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності документів і матеріалів об`єктів нагляду, складених під час виконання ними своїх повноважень. Документальна перевірка проводиться без виїзду на об`єкт нагляду.

Видання наказу на проведення камеральної або документальної перевірки не потребується. Камеральні та документальні перевірки проводяться головними інспекторами будівельного нагляду без присутності посадових осіб об`єктів нагляду.

За результатами камеральної та документальної перевірки в разі наявності відомостей про ознаки вчинення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складається довідка за формою згідно з додатком 3, на підставі якої протягом п`яти робочих днів з дня її складення керівником Державної архітектурно-будівельної інспекції України приймається рішення про проведення позапланової перевірки.

Як вже зазначалось, ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі скаргою від 28.12.2018 р. № 30/12 на невиконання та неналежне виконання виконуючим обов`язки начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Сіробабою Т.Г. посадових обов`язків, якою просив забезпечити проведення Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області документальну перевірку Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, як об`єкту нагляду, на предмет законності рішень у сфері містобудівної діяльності, за результатами здійснення якої забезпечити видання відповідного обов`язкового до виконання об`єктом нагляду припису про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності та забезпечити притягнення начальника Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради Кривцова А.В., як посадової особи об`єкту нагляду, до дисциплінарної відповідальності.

Із вказаної скарги від 28.12.2018 р. № 30/12 вбачається повідомлення позивачем фактів прийняття Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради незаконних рішень у сфері містобудівної діяльності, зокрема про оприлюднення на веб-сайті Сумської міської ради лише чотирьох одиниць графічних матеріалів, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 р. № 1943-МР Проекту змін до Генерального плану м. Суми, без відповідних текстових матеріалів, замість оприлюднення при цьому усіх матеріалів, затверджених рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 р. № 139-МР Генерального плану м. Суми; про не оновлення містобудівної документації «Документальний план території Центральної частини м. Суми», в частині не приведення її у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; про нездійснення аналізу реалізації Генерального плану м. Суми та Плану зонування території м. Суми; про не створення системи містобудівного кадастру міського рівня.

Розглянувши вказану скаргу, відповідач листом від 11.01.2019 р. № 40-703-(90-9)/264-19 «Про розгляд звернення» повідомив скаржника про те, що відповідні сільські, селищні, міські ради не є об`єктами нагляду, а вирішення ними питання, зокрема щодо оновлення містобудівної документації на місцевому рівні, іншої містобудівної документації, знаходяться поза межами архітектурно-будівельного нагляду.

Однак, суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частина друга статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

При цьому згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про основи містобудування», до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать:

визначення території для містобудівних потреб згідно з рішенням відповідної ради;

встановлення в межах своїх повноважень на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;

надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок;

забезпечення в установленому законодавством порядку розробки і подання на затвердження відповідних рад місцевих містобудівних програм, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній;

надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадках та відповідно до вимог, встановлених законом;

організація охорони культурної спадщини;

організація робіт, пов`язаних із створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;

забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу;

здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності експлуатації будинків і споруд незалежно від форми власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів.

Водночас відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Положеннями статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Відповідно до абзаців дев`ятого та десятого частини першої статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно положення про Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, останнє:

-розглядає звернення громадян, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, у тому числі об`єднань громадян, фізичних осіб-підприємців;

-відповідно до закону здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за суб`єктами містобудування під час виконання підготовчих та будівельних робіт;

-надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію;

-приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків);

-скасовує декларації про початок виконання підготовчих та будівельних робіт та зупиняє підготовчі та будівельні роботи у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи вищевикладене, Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради є об`єктом державного архітектурно-будівельного нагляду.

Відтак, враховуючи, що відповідачем не досліджено викладені скаржником факти, не вирішено питання про проведення відповідної перевірки, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача про бездіяльність відповідача в частині невжиття заходів щодо забезпечення проведення Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області документальної перевірки Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, на предмет незаконності його рішень у сфері містобудівної діяльності викладених у листі позивача від 29.10.2018 р. № 30/10.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх дій та правомірності рішень.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в частині невжиття заходів щодо забезпечення проведення Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області документальної перевірки Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, на предмет незаконності його рішень у сфері містобудівної діяльності викладених у листі позивача від 29.10.2018 р. № 30/10.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )судові витрати в сумі 768,40 грн. за рахунок Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П.Васильченко