Рішення № 90517479, 22.07.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2020 року Чернігів Справа № 620/1908/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити інваліду третьої групи за загальним захворюванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію по інвалідності відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.02.2020.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ним було подано належні докази на підтвердження його страхового стажу, проте відповідачем протиправно відмовлену позивачу у призначенні пенсії по інвалідності, не врахувавши при цьому період його роботи в Головному управлінні МВС України в м. Києві та ТОВ «СТЦ «Охоронні системи».

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що страховий стаж після 01.01.2004 враховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Тобто, період роботи в Головному управлінні МВС України в м. Києві (запис в трудовій книжці № 2) врахований по трудовій книжці до 31.12.2003. Відомості про наявність страхового стажу з 01.01.2004 по 28.02.2007 в даних персоніфікованого обліку відсутні, додаткових документів про нараховані суми грошового забезпечення позивачем не надано, а тому за відсутності необхідного страхового стажу у відповідача не було підстав для призначення позивачу пенсії по інвалідності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з копії довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12АББ № 520903, ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено 27.02.2020 (а.с. 36).

22.04.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності (а.с. 32).

На підтвердження свого трудового стажу позивач до заяви додав копію трудової книжки серії НОМЕР_4 від 30.12.2004 (а.с. 9-10).

Листом від 30.04.2020 вих. № 2500-0346-8/13835 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією - 8 років. Також вказано, що згідно поданих позивачем документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу його загальний страховий стаж складає 6 років 5 місяців 3 дні, тому позивач не має право на пенсію по інвалідності (а.с. 49-50).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, який набрав чинності 01.01.2004.

Відповідно до абзацу тридцять шостого статті 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини першої статті 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Так, частиною першою статті 32 Закону № 1058-IV встановлено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності відповідного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю III групи при досягненні особою від 38 років до досягнення особою 39 років включно - не менше 8 років.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

З аналізу положень Закону № 1058-IV слідує, що порядок розрахунку страхового стажу проводиться за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку даних позивача згідно яких визначаються періоди страхового стажу працюючої особи.

За змістом статті 20 Закону № 1058-ІV, зокрема, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Верховний Суд у постанові від 23.03.2020 у справі № 535/1031/16 зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків.

Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_4 від 30.12.2004 позивач працював: у період з 30.09.2002 по 30.12.2004 в Головному управлінні МВС України в м. Києві; у період з 14.06.2006 по 28.02.2007 в ТОВ «СТЦ «Охоронні системи» (а.с.9-10).

В силу вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, стаж роботи позивача у період з 30.09.2002 по 30.12.2004 в Головному управлінні МВС України в м. Києві та з 14.06.2006 по 28.02.2007 в ТОВ «СТЦ «Охоронні системи» підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.

Згідно пункту 2 Порядку зарахування періодів служби до страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 770, зокрема, під час звернення за призначенням пенсії особою, яка належить до однієї із категорій, зазначених у пункті 1 цього Порядку, територіальний орган Пенсійного фонду України перевіряє індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.012004 по 31.12.2006, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Територіальний орган Пенсійного фонду України зараховує відповідні періоди служби до страхового стажу на підставі реєстру застрахованих осіб, якщо в ньому є необхідні для обчислення страхового стажу відомості щодо грошового забезпечення та сплати страхових внесків.

У разі відсутності в реєстрі застрахованих осіб відомостей щодо грошового забезпечення страховий стаж зараховується на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, виданої військовою частиною чи органом, який виплачує (виплачував) грошове забезпечення.

Позивачем, згідно вимог вказаного Порядку, надано суду копію довідки про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, за період роботи в Головному управлінні МВС України в м. Києві з 01.01.2004 по 30.12.2004.

Підсумовуючи викладене, загальний страховий стаж позивача складає: 6 років 5 місяців 3 дні, обрахований відповідачем, та не зарахований стаж роботи в Головному управлінні МВС України в м. Києві та в ТОВ «СТЦ «Охоронні системи» 1 рік 8 місяців 13 днів, тому у позивача сумарно наявний страховий стаж 8 років 1 місяць 18 днів, а отже позивач має право на призначення пенсії по інвалідності.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Як встановлено судом, позивачу ІІІ групу інвалідності встановлено 27.02.2020, з заявою про призначення пенсії він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області 22.04.2020, тобто в межах трьох місячного строку, а тому має право на призначення пенсії по інвалідності з дати її встановлення (а.с. 32, 49-50).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю, шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності позивачу ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язання відповідача призначити позивачу ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліду ІІІ групи за загальним захворюванням, пенсію по інвалідності відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 27.02.2020.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Положеннями пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Разом з тим, позивачем не надано суду жодного доказу для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 300,00 грн., а тому вказані витрати не підлягають відшкодуванню.

Водночас, враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліду ІІІ групи за загальним захворюванням, пенсію по інвалідності відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 27.02.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.07.2020.

Суддя В.О. Непочатих