Рішення № 90517151, 22.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 липня 2020 р. № 520/7896/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 71% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2018 року та щодо виплати у 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% суми підвищення пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії в основному розмірі 71% грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум з 01.01.2018 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, здійснивши виплату недоплаченої частими пенсії з 01.01.2018 року однією сумою без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова №649 від 22.08.2018 тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення пенсійних виплат;

стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог та у відповіді на відзив зазначено, що відповідачем протиправно обмежено розмір пенсії, шляхом зменшення її розміру при проведенні перерахунку та виплати з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення та протиправно обмежено розмір сум підвищення пенсії що підлягають виплаті з 01.01.2018 року та з 01.01.2019 року у розмірі 50% та 75% сум підвищення пенсії відповідно. Позивач зазначив, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Крім того жодними положеннями Закону України № 2262-XII не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування. Вказано, що позивач мав "законні сподівання", оскільки отримав право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України № 2262-XII у січні 2018 року, а Постанови № 103, яка фактично звужує право позивача на отримання розміру перерахованої пенсії за 2018-2019 роки, без внесення змін до відповідного Закону, прийнята 21 лютого 2018 року та набрала чинності 24 лютого 2018 року. Отже, позивач вважає, що має право на виплату перерахованих підвищених пенсій у 100 відсотковому розмірі з 01.01.2018 (без застосування етапності з 1 січня 2018 року- 50%, з 1 січня 2019 року - 75 %).

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно з яким ГУ ПФ України в Харківській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що перерахунок пенсії позивача є законним, оскільки здійснений за чинними на день перерахунку приписами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ. Відповідач зазначив, що з 01.01.2018 пенсію перераховано відповідно частини 4 статті 63 Закону України №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України №103, на підставі довідки, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України № 11/6146 від 30.03.2018 р. Крім того відповідач зазначив, що станом на час виникнення спірних правовідносин пункти 1,2 Постанови № 103 були чинними, а відтак підлягали застосуванню.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, як отримувач пенсії, призначеної на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ, у розмірі 71 % від грошового забезпечення (пенсійна справа № 2010006190 - Державна прикордонна служба України) (а.с. 11). Вказана обставина сторонами визнається, а отже, судом не доводиться.

ГУ ПФ України у Харківській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, на підставі довідки уповноваженого органу, одночасно з чим здійснено зменшення розміру пенсії з 71% грошового забезпечення до 70% та встановлено виплату пенсії у 2018 році у розмірі 50%, у 2019 році у розмірі 75% від підвищеної пенсії позивача, відповідно до довідки № 11/6146 від 30.03.2020 року (а. с. 16-17).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, враховуючи висновки ВС у рішенні від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19) при розгляді даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон України № 2262-ХІІ).

Відповідно до ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ (в редакції на момент призначення пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014, до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

Суд звертає увагу, що зміна встановленого Законом України № 2262-ХІІ максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Крім того, внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років та по інвалідності військовослужбовцям є стаття 63 Закону № 2262-ХІІ, якою не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Таким чином, дії відповідача, які полягають у перерахунку пенсії виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 є протиправними, а позовні вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФ України у Харківській області перерахувати та виплатити пенсію у розмірі 71 % грошового забезпечення з 01.01.2018, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог у частині визнання протиправними дії ГУ ПФ в Харківській області, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р. та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2019 р. та зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі 71 % грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р., здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. однією сумою, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі за текстом - постанова КМУ №704) збільшено розміри грошового забезпечення військовослужбовців. Дана постанова набрала чинності 01.03.2018 р.

У той же час, приписами постанови КМУ 103 передбачені нові строки виплати суми різниці у розмірі між раніше призначеною та перерахованою пенсіями (тобто сум підвищення).

При цьому, п. п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 стосується усіх осіб, яким призначена пенсія у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", окрім працівників міліції та працівників поліції.

Заявник не є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, отже, на правовідносини за участю заявника поширюється дія саме п. п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 103, якими запроваджено спеціальні строки виплати сум підвищення до пенсії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. по справі №826/3858/18 (залишеним у силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р.) визнані нечинними п.п.1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103.

Таким чином, п. п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018р. № 103 як частини нормативно-правового акту відповідно до ст.ст.255, 265, 325 КАС України утратили чинність з 05.03.2019 року. До указаної дати ці норми права правомірно застосовувались відповідачем.

Оскільки спір по справі склався з приводу виплат за пенсією з 01.01.2018 р., то до дати утрати чинності п. п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 - 05.03.2019 р., має вирішуватись на підставі законодавства, котре діяло на той час.

Саме такий правовий висновок з приводу дії у часі та наслідків втрати чинності постановою КМУ № 103 викладений і постанові Верховного Суду від 16.10.2019 р. по справі № 2040/6740/18 (адміністративне провадження № К/9901/14857/19).

Окремо суд зауважує, що норми постанови КМУ №103 не змінювали порядку здійснення перерахунку пенсій, а лише регулювали порядок виплати підвищення до перерахованих пенсій, тобто регламентували ті відносини, котрі не були урегульовані законом.

На момент проведення перерахунку пенсії заявника постанова КМУ № 103 була чинною, то до моменту втрати нею чинності Управління правомірно виплачувало підвищення до пенсії у розмірі 50% в 2018 р. та у розмірі 75% до 05.03.2019 р.

Після втрати чинності постановою КМУ № 103, тобто з 05.03.2019 р., владний суб`єкт не мав правових підстав для продовження виплати підвищення до пенсії у розмірі 75% суми підвищення пенсії.

Така підстава знов виникла 04.09.2019 року - з моменту набрання чинності постанови КМУ "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №804 від 14.08.2019 р., якою Кабінет Міністрів України знов уповноважив пенсійні органи здійснювати виплату у 2019 році в розмірі 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Однак, суд зауважує, що фактично вищевказана постанова Кабінету Міністрів України, з урахуванням вже визначеного позивачу з 05.03.2019 р. права на виплату пенсії у 100% розмірі підвищення пенсії, з 04.09.2019 р. обмежує розмір гарантованого позивачу пенсійного забезпечення у 2019 р. 75 % сумою підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 р., тобто вказаний нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України є таким звужує зміст та обсяг існуючих прав позивача на законодавчо встановлений розмір пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч.2 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Щодо позовних вимог про здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою, суд зауважує наступне.

Приписами ч.ч.1,2 ст.6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, у своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").

Отже, в даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними, а тому на них поширюється режим "існуючого майна".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).

За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.

Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.

Отже, в цій частині вимог позов підлягає задоволенню.

В частині зобов`язання відповідача здійснити виплату перерахованої суми пенсії без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", то вказана вимога є такою, що заявлена на майбутнє, а відповідно задоволенню не підлягає, оскільки цій частині вимог права позивача не є порушеними.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71 % грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату пенсії однією сумою з врахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 з 05.03.2019р. 75% суми підвищення до пенсії, зобов`язавши здійснити з 05.03.2019 р. виплату пенсії у 100% розмірі підвищення, здійснивши виплату недоплаченої частини пенсії однією сумою.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн.40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Строки визначені в рішенні суду, обчислюються з урахуванням положень п.3 Прикінцевих положень КАС України

Суддя Зоркіна Ю.В.