Ухвала суду № 90517064, 21.07.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань відстрочення судового рішення

Справа № 500/2648/19

21 липня 2020 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі № 500/2648/19, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задоволено в повному обсязі.

Зазначеним рішенням суду, зокрема, зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019.

07.07.2020 до суду поступила від Міністерства оборони України заява від 22.06.2020 № 539 про відстрочення виконання судового рішення від 28.02.2020 у справі № 500/2648/19 на 45 днів.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилається на те, що на даний час у нього вкрай важке фінансове становище, так як Постановою ВР України "Про підтримку ЗС України, інших військових формувань України" схвалено рішення Ради національної безпеки та оборони України, ухвалене 01.03.2014, про приведення ЗС України в повну бойову готовність. На підставі чого, доручено Кабінету Міністрів України вжити негайних заходів з покращення матеріально - фінансового забезпечення всіх потреб Збройних Сил, пов`язаних із захистом України, її суверенітету та територіальної цілісності.

Ухвалою суду від 13.07.2020 заяву про відстрочення виконання рішення суду призначено до розгляду на 21.07.2020.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву від 21.07.2020, в якій просить розглядати заяву про відстрочення виконання рішення суду без його участі та позивача. Щодо задоволення зазначеної заяви заперечує. Додатково зазначив, що виконавчий лист у даній справі позивач не отримував, як наслідок такий до примусового виконання не подався.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, подав до суду клопотання від 20.07.2020, в якому просить зазначену заяву розглядати без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільський обласний військовий комісаріат в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення судом. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини другої статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Таким чином, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та розглянув дану заяву в порядку письмового провадження відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до частин першої, третьої та п`ятої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, відповідно до статті 378 КАС України підставою відстрочення виконання судового рішення, повинні бути конкретні обставини, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення. При цьому, якщо мова йде про відстрочення виконання судового рішення, то у такому разі, є якась надія, що в майбутньому зазначені обставини будуть усунуті, та вони більше не будуть ускладнювати або унеможливлювати виконання судового рішення.

Відповідачем не наведено конкретних обставин, які перешкоджають виконання судового рішення.

Аргумент про важке фінансове становище не може бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Також суд вважає за потрібне зазначити, що гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII та особливості їх виконання, встановлені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI).

Зокрема, частиною першою статті 2 Закону № 4901-VI визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема державний орган.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Шмалько проти України", право на справедливий судовий розгляд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись статтями 248, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Міністерства оборони України від 22.06.2020 № 539 про відстрочення виконання судового рішення від 28.02.2020 у справі № 500/2648/19 на 45 днів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя Мірінович У.А.