Рішення № 90516717, 22.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5045/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування до стажу позивачки, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, за періоди роботи вчителя фізичного виховання з 18.08.1981 року по 25.08.1984 року, з 25.08.1984 року по 11.08.1986 року, з 12.11.1992 року по 30.08.1996 року та викладача фізвиховання з 30.08.1996 року по 09.08.2019 року, зобов`язання відповідача зарахувати в стаж роботи позивача, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, за періоди роботи вчителя фізичного виховання з 18.08.1981 року по 25.08.1984 року, з 25.08.1984 року по 11.08.1986 року, з 12.11.1992 року по 30.08.1996 року та викладача фізвиховання з 30.08.1996 року по теперішній час, зобов`язання відповідача призначити та виплати позивачці грошову допомогу в розмірі 10 (десяти) призначених пенсій, як працівнику освіти.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу - відповіді на відзив.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позов обґрунтований позивачкою тим, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні періодів роботи на посадах вчителя фізичного виховання з 18.08.1981 року по 30.08.1996 року та викладача фізичного виховання з 30.08.1996 року по 28.02.2005 року, і з 01.03.2005 року по теперішній час, а тому таке рішення відповідача має бути скасоване судом та на користь позивачки має бути стягнута грошова допомога у розмірі десяти місячних пенсій.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки управління не надавало позивачці письмової відмови з приводу виплати одноразової грошової допомоги. Крім того, спірні періоди, що зазначені в резолютивній частині позовної заяви ОСОБА_1 не відповідають дійсності заявлених вимог позивачки. Доказом цього слугує розрахунок пенсії ОСОБА_1 , де чітко зазначені періоди які не було включено, а саме: період з 26.08.1986 року по 28.08.1992 року, де позивачка працювала на посадах: вихователь гуртожитку, методист, тренер синхронного плавання, які не підпадають під затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 перелік закладів установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту населення і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Крім того, період роботи позивачки на посаді керівник фізичного виховання не передбачений розділом 1 «Освіта». Таким чином, підстав для призначення позивачці одноразової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій немає.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З 10 серпня 2019 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 5068,76 грн., загальний стаж роботи позивачки склав 41 рік 10 місяців 1 день.

В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом №3532/Л-11 від 27.12.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивачку про те, що пунктом 7.1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Право на пенсію працівникам освіти визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, якою затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту населення і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Розділом 1 «Освіта» Переліку посада керівник фізичного виховання не передбачена. Отже для призначення грошової допомоги не має підстав (аркуш справи 18), що і стало підставою для звернення позивачки до суду із даним позовом.

Так, з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що при призначенні пенсії позивачки пенсійним фондом не враховано до стажу позивачки, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, періоди роботи на посаді керівника фізичного виховання та викладача фізичного виховання за період з 01.03.2005 року по дату призначення пенсії.

Згідно з ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років, тощо, мають право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до ст. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

«Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909.

Згідно зазначеного переліку в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах, а також вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації передбачені посади, зокрема, викладачі.

Відповідно до «Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 14 червня 2000 року до посад педагогічних працівників відноситься посада вчителів та викладачів усіх спеціальностей.

Згідно з п. 4 «Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково - педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 78 від 31 січня 2001 року, працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займались викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше, ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилась викладацька робота.

Працівникам підприємств, установ та організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом за посадах науково педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки, заробітної плати) до стажу педагогічної роботи, для виплати надбавки за вислугу років, зараховується період роботи на цих посадах.

Приписами частини 2 статті 53 Закону № 1556-VII передбачено, що педагогічні працівники це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність.

Згідно із частиною третьою статті 55 Закону №1556-VII повний перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого розділу «Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посада керівник фізичного виховання відноситься до педагогічних посад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 №78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» затверджено Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти.

Абзацом 2 цієї постанови визначено, що до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, передбачених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, а також час роботи у спортивних школах усіх типів на посадах керівників, їх заступників з основного виду діяльності, тренерів-викладачів, тренерів-методистів, інструкторів-методистів, акомпаніаторів та на посадах тренерів-викладачів спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, тим науково-педагогічним працівникам, що працюють за профілем у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації, керівників фізичного виховання, викладачів фізкультури вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів, учителів фізкультури, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, які працюють за профілем у загальноосвітніх навчальних закладах, і педагогічних працівників, які працюють за профілем у позашкільних та дошкільних навчальних закладах.

На підставі аналізу наведених правових норм, Кабінетом Міністрів України було ототожнено посади керівника фізичного виховання та викладача фізкультури, як таких, що ідентично дають право на зарахування відповідних періодів роботи до вислуги років.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Вищевикладене узгоджується із позицією Верховного Суду України, що висвітлена в постанові від 05 березня 2019 року у справі № 686/9307/17.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 Серії НОМЕР_1 вбачається, що відповідно до наказу від 18.08.1981 року №163 з 18.08.1981 року позивачка прийнята на посаду вчителя фізичного виховання Качуровської СШ Котовського району Одеської області, наказом від 16.08.1984 року №96 з 25.08.1984 року переведена на посаду вчителя фізичного виховання в Котовську середню школу, наказом від 11.08.1986 року №92 звільнена з займаної посади за сімейними обставинами, наказом від 01.09.1992 року №34-к з 01.09.1992 року прийнята на посаду вчителя фізичного виховання Котовської СШ на період відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_3 , наказом №203 від 12.11.1992 року прийнята на посаду вчителя фізичного виховання Котовської СШ на постійну роботу, наказом від 29.08.1996 року №96 звільнена від обов`язків вчителя фізичного виховання по переводу в Котовське медичне училище, наказом від 30.08.1996 року №67 з 30.08.1996 року прийнята на посаду викладача фізичного виховання Котовського медичного училища, наказом №27 від 05.03.2005 року призначена на 0,5 посади керівника фізичного виховання залишивши за нею педнавантаження викладача фізичного виховання (аркуші справи 13-16).

Згідно довідок медичного училища ім. В.О. Жуковського №25 від 21.01.2020 року, №04 від 11.01.2020 року, №12 від 05.02.2020 року ОСОБА_1 з 30.08.1996 року по теперішній час працює на посадах: з 30.08.1996 року по 28.02.2005 року - викладач фізичного виховання; з 01.03.2005 року по теперішній час - керівник фізичного виховання на 0,5 ставки та викладач фізичного виховання з наданням годин педагогічного навантаження на повну ставку. Посада керівника фізичного виховання передбачає використання норм робочого часу для встановленої 0,5 ставки - 20 годин на тиждень незалежно від того, є навчальні заняття чи їх немає. Медичне училище ім. В.О. Жуковського є закладом вищої освіти І рівня акредитації (аркуші справи 20, 22-24).

При цьому, згідно наказів Котовського медичного училища позивачка мала педагогічне навантаження, зокрема: згідно наказу №117 від 31.08.2005 року на 2005-2006 навчальний рік - як надане педагогічне навантаження в кількості 904 години; згідно наказу №72 від 31.08.2007 року на 2007-2008 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 996 годин; згідно наказу №81-ос від 01.09.2008 року на 2008-2009 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 718 годин; згідно наказу №75-ос від 01.01.2009 року на 2009-2010 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 896 годин; згідно наказу №76-ос від 01.01.2010 року на 2010-2011 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 830 годин; згідно наказу №107-ос від 01.01.2011 року на 2011-2012 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 788 годин; згідно наказу №126-ос від 31.08.2012 року на 2012-2013 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 620 годин; згідно наказу №113-ос від 02.09.2013 року на 2013-2014 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 702 години; згідно наказу №95-ос від 01.09.2014 року на 2014-2015 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 768 годин; згідно наказу №94-ос від 01.09.2015 року на 2015-2016 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 728 годин; згідно наказу №87-ос від 01.09.2016 року на 2016-2017 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 724 годин; згідно наказу №99-ос від 31.08.2017 року на 2017-2018 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 768 годин; згідно наказу №93-ос від 31.08.2018 року на 2018-2019 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 642 години; згідно наказу №109-ос від 30.08.2019 року на 2019-2020 навчальний рік надане педагогічне навантаження в кількості 587 годин.

Згідно довідки Відділу освіти Куяльницької сільської ради Одеської області №1174м від 09.09.2019 року ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя фізичного виховання Качурівської середньої школи Котовського району Одеської області з 18.08.1981 року по 24.08.1984 року, з 16.08.1984 року переведена на посаду вчителя фізичного виховання Котовської СІП №1 і працювала до 11.08.1986 року. потім знов працювала у Котовській СІП №1 з 01.09.1992 року по 30.08.1996 року. За період роботи на посадах у відпустках без збереження заробітної плати не перебувала (аркуш справи 21).

З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку що записами в трудовій книжці та довідками підтверджується факт виконання позивачем обов`язків викладача у навчальному закладі у спірний період, а відтак підтверджується і наявність необхідного стажу для виплати одноразової грошової допомоги при виході на пенсію, а тому дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу позивачки, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, періодів роботи на посаді керівника фізичного виховання та викладача фізичного виховання з 01.03.2005 року по дату призначення пенсії позивачці є протиправними.

Відповідно до п. 2, 5, 6, 7 «Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Оскільки виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України та суд прийшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу позивачки, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, періодів роботи на посаді керівника фізичного виховання та викладача фізичного виховання з 01.03.2005 року по дату призначення пенсії, належним способом захисту прав позивачки у відповідності до ст. 245 КАС України, в даному випадку, буде зобов`язання відповідача зарахувати до стажу позивачки, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, періоди роботи на посаді керівника фізичного виховання та викладача фізичного виховання з 01.03.2005 року по дату призначення пенсії та виплатити позивачці грошову допомогу відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу позивачки, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, періодів роботи на посаді керівника фізичного виховання та викладача фізичного виховання з 01.03.2005 року по дату призначення пенсії, зобов`язання відповідача зарахувати до стажу позивачки, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, періоди роботи на посаді керівника фізичного виховання та викладача фізичного виховання з 01.03.2005 року по дату призначення пенсії та виплатити позивачці грошову допомогу відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, а в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування до стажу позивачки, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, за періоди роботи вчителя фізичного виховання з 18.08.1981 року по 25.08.1984 року, з 25.08.1984 року по 11.08.1986 року, з 12.11.1992 року по 30.08.1996 року та викладача фізвиховання з 30.08.1996 року по 09.08.2019 року, зобов`язання відповідача зарахувати в стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, за періоди роботи вчителя фізичного виховання з 18.08.1981 року по 25.08.1984 року, з 25.08.1984 року по 11.08.1986 року, з 12.11.1992 року по 30.08.1996 року та викладача фізвиховання з 30.08.1996 року по теперішній час, зобов`язання відповідача призначити та виплати позивачці грошову допомогу в розмірі 10 (десяти) призначених пенсій, як працівнику освіти - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у зарахуванні до стажу ОСОБА_1 , що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, періодів роботи на посаді керівника фізичного виховання та викладача фізичного виховання з 01.03.2005 року по дату призначення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , що дає право на виплату одноразової грошової допомоги, періоди роботи на посаді керівника фізичного виховання та викладача фізичного виховання з 01.03.2005 року по дату призначення пенсії та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу відповідно до п. 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.