Ухвала суду № 90516471, 22.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5683/20

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

22 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р., розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-профілактичний комплекс Планета Здоров`я» до Приватного виконавця Ільчишин Любов Володимирівни про визнання протиправними та скасування постанов, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-профілактичний комплекс Планета Здоров`я» з позовною заявою до Приватного виконавця Ільчишин Любов Володимирівни, в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62554861;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП №62554861;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №62554861.

В обґрунтування позову зазначено про те, що приватний виконавець не належним чином перевірила відповідність виконавчого документа вимогам Закону України «Про виконавче провадження», що спричинило винесення вказаних постанов.

Зі змісту п. 1.6 мирової угоди у справі №914/1343/19 від 26.09.2019 у випадку порушення боржником п. 2.1 цієї мирової угоди щодо строків оплати грошових коштів, ц. 1.5 цієї мирової угоди втрачає законну силу, і у боржника виникає обов`язок по оплаті на користь кредитора всієї суми боргу у розмірі 1303657,33 грн. до 31.12.2019. У цьому пункті відсутні зобов`язання щодо сплати якоїсь основної суми боргу.

Вважаючи оскаржувані постанови протиправними та такими, що слід скасувати, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Одночасно із позовною заявою позивач 20.07.2020 подав заяву про забезпечення позову №35752 шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про арешт коштів боржника ВП №62554861, виданої 14.07.2020.

Вказану заяву мотивовано тим, що у постановах приватним виконавцем округу Львівської області Ільчишин Л.В. помилково здійснено покликання на п. 1.6 Угоди: «У випадку порушення Боржником п. 2.1 цієї мирової угоди щодо строків оплати грошових коштів, ц. 1.5 цієї мирової угоди втрачає законну силу, Боржника виникає обов`язок по оплаті на користь кредитора всієї суми боргу в розмірі 1303657,33 грн. до 31.12.2019, бо відповідно в даній мировій угоді а саме п. 1.6, на які хибно посилається приватний виконавець не зазначено виникнення обов`язку боржника по сплаті всієї суми боргу.

Оскільки приватним виконавцем накладено арешт на кошти позивача постановою про арешт коштів боржника ВП №62554861, така позиція відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 21.07.2020 у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62554861 та визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника ВП №62554861 відмовлено у відкритті провадження.

Ухвалою суду від 21.07.2020 позовну заяву в частині позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди ВП №62554861, позовну заяву залишено без руху.

За правилами ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд керується таким.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст. 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову (ч. 1 ст. 150 КАС України).

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч. 6 ст. 154 КАС).

Тобто в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі №826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом з`ясовано, що ухвалою Господарського суду Львівської області у справі №914/1343/19 затверджено мирову угоду між приватним підприємством «Кит-Світ» (стягувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-профілактичний комплекс «Планета здоров`я» (боржник) у справі про стягнення заборгованості за договором поставки №10/01 від 10.01.2019 в сумі 1363657,33 грн.

На підставі вказаної вище ухвали Господарського суду Львівської області від 26.09.2020 14.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В.

- відкрито виконавче провадження №62554861, про що винесено постанову;

- винесено постанову про арешт коштів боржника, ВП №62554861, на грошові кошти, що містяться на відритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які накладено законом та належить боржнику у межах суми стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 574148,10 грн.;

- винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, ВП №62554861, в сумі 52146,29 грн.

Позивач вказав, що невірне трактування відповідачем п. 1.6 мирової угоди спричинило винесення приватним виконавцем оскаржуваних постанов від 14.07.2020. Вказане зумовило необхідність забезпечення позову, оскільки через накладення арешту на кошти позивача виконання рішення суду може бути утрудненим чи неможливим.

Оцінюючи вказані доводи позивача суд зазначає, що суд не надає оцінки покликанням позивача на невірне трактування відповідачем п. 1.6 мирової годи від 26.09.2019, затвердженої Господарським судом Львівської області у справі №914/1343/19, оскільки вказаним обґрунтовуються позовні вимоги у цій справі.

Встановлення цих обставин і їх оцінка повинна бути надана судом лише за результатами судового розгляду справи по суті, з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення, та пояснень інших учасників справи.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Позивач також не навів доказів очевидної протиправності оскаржуваних постанов від 14.07.2020.

Посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення призведе до негативних для позивача наслідків, є лише його суб`єктивними судженнями, припущеннями. В той же час судове рішення, яким є і ухвала про вжиття заходів забезпечення позову, не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того у цій заяві не вказано, чому саме невжиття заходів забезпечення позову надалі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду буде не можливий.

Таким чином, звернувшись до суду із цією заявою позивач не надав переконливих доказів на її обґрунтування, а лише висловлено покликання щодо можливого майбутнього розвитку подій.

Враховуючи зміст заявлених позовних вимог у співставленні з заходами забезпечення позову, про які просить позивач, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки позивачем не подано доказів очевидної протиправності оскарженого рішення та того, що невжиття заходів забезпечення позову спричинить труднощі виконання або невиконання рішення суду, унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тому у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити

Керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 241-243, 248, 294, пп.15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про арешт коштів боржника ВП №62554861, виданої 14.07.2020, відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кравців О.Р.