Ухвала суду № 90516462, 22.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002358

У Х В А Л А

з питань встановлення способу і порядку виконання судового рішення

22 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про зміну способу виконання рішення суду у справі №1.380.2019.002358 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” про стягнення коштів та зобов`язання здійснити перерахунок,-

встановив:

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” про стягнення коштів та зобов`язання здійснити перерахунок.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 позовні вимоги задоволено повністю, а саме :

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” (79026, м. Львів, вул. Стрийська,45, ЄДРПОУ33982081) на користь Державного бюджету України 274 015,40 (двісті сімдесят чотири тисячі п`ятнадцять гривень) 40 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” (79026, м. Львів, вул. Стрийська,45, ЄДРПОУ33982081) на користь споживачів суму необ ґрунтовано одержаної виручки у розмірі 274 015,40 (двісті сімдесят чотири тисячі п`ятнадцять гривень) 40 коп.

Зобов`язано здійснити перерахунок зайво нарахованої плати за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій мешканцям гуртожитків по вул. Кульпарківській, 139, вул. В.Великого,16, вул. Наукова,16 у розмірі 116 013,72 (сто шістнадцять тисяч тринадцять гривень) 72 коп (в т.ч. перерахунок пільг та субсидій).

03.07.2020 від Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області надійшла заява про зміну способу та виконання рішення суду, у зв`язку з неможливістю виконання рішення суду в частині перерахування коштів споживачам, оскільки останні не являються стягувачами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву представника відповідача у порядку письмового провадження. При цьому, згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву позивача про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

За ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, як вбачається із положень законодавства рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Разом з тим, метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).

Ця мета співвідноситься зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути “ефективним” як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі “ ОСОБА_1 проти України”, п. 64). Також, засіб юридичного захисту має бути “ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі “Аксой проти Туреччини” (Aksoy v. Turkey), п. 95).

Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що “ефективний засіб правового захисту” у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі №0840/3112/18.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п.5 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження” не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, якщо вони не є стягувачами.

Судом встановлено, що в рішенні суду від 06.11.2019 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” (79026, м. Львів, вул. Стрийська,45, ЄДРПОУ 33982081) на користь споживачів суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 274 015,40 (двісті сімдесят чотири тисячі п`ятнадцять гривень) 40 коп та зобов`язано здійснити перерахунок зайво нарахованої плати за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій мешканцям гуртожитків по вул. Кульпарківській, 139, вул. В.Великого,16, вул. Наукова,16 у розмірі 116 013,72 (сто шістнадцять тисяч тринадцять гривень) 72 коп (в т.ч. перерахунок пільг та субсидій).

Рішення суду не можливо виконати, оскільки виконавча служба не може перерахувати кошти споживачам відповідно до виконавчого листа від 05.03.2020 у справі №1.380.2019.002358 необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 274 015,40 грн, так як споживачі не являються стягувачами.

Отже, враховуючи вищезазначене та оскільки існують обставини, які роблять неможливим виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 р. у справі №1.380.2019.002358, заява підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями ст. 248, 256, 294, 378 КАС України, суд, -

ухвалив:

заяву Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №1.380.2019.002358 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівавтокомплектація” про стягнення коштів та зобов`язання здійснити перерахунок - задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Львівськогго окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 р. у справі №1.380.2019.002358 шляхом “Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Львіваавтокомплектація” (79026, м. Львів, вул. Стрийська,45, ЄДРПОУ 33982081) здійснити перерахунок на користь споживачів необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 274 015,40 (двісті сімдесят чотири тисячі п`ятнадцять гривень) 40 коп”.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гулкевич І.З.