Рішення № 90515938, 20.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 липня 2020 року (о 15 год. 30 хв.)Справа № 280/3213/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Імпорт» (69001, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.2, код ЄДРПОУ 42675231) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Імпорт» (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1521104/42675231 від 10.04.2020; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 10.09.2019; судові витрати покласти на відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Ферро-Імпорт» направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №4 від 10.09.2019, проте, позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документ прийнято, але його реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало те, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати додаткові документи та пояснення по спірній накладній. Вказує, що позивач скористався наданим правом та подав пояснення щодо підстав складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної, а також надав окремий пакет документів, проте, позивач все одно отримав рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Позивач вважає прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН необґрунтованим, протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки оскаржуване рішення не містить підкреслень тих документів, які на думку відповідачів не надані, що в свою чергу робить ці рішення формальними та такими, що не ґрунтуються на результатах аналізу пакету документів платника податків. Крім того, позивач вказав і на ту обставину, що позивач не підпадає під критерії ризиковості, що визначені пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, а також надав на адресу відповідача всі необхідні документи, які підтверджують законність здійснення позивачем господарської діяльності та реальне виконання операцій, за якими складено податкову накладну, проте, відповідачем не надано належної оцінки поданим документам. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 20.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 16.06.2020. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

02.06.2020 до суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 25540), в якому зазначає, що реєстрація податкової накладної виписаної ТОВ «Ферро-Імпорт» №4 від 10.09.2019 зупинена у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПК України та визначених пунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Зазначає, що підставою для прийняття комісією ГУ ДПС у Запорізькій області рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної стало те, що платником податків не було надано на розгляд комісії первинних документів наявність яких передбачена пунктами 13, 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме при опрацюванні пакетів документів відповідачем встановлено відсутність первинних документів, а саме встановлено відсутність первинних документів щодо зберігання, складські документи (інвентаризаційні описи), документи навантаження/розвантаження продукції. Вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної. Просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Між позивачем та Акціонерним Товариством «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» (далі - AT «БМЗ «ПРОГРЕС») укладено договір № 050419 від 05.04.2019, за умовами якого ТОВ «ФЕРРО-ІМПОРТ» як Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити «товар», асортимент, кількість ціна якого зазначені в протоколах узгодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, що є його невід`ємною частиною.

На виконання умов Специфікації №2 від 20.08.2019 позивачем оформлено видаткову накладну та здійснено постачання товару.

Доставка придбаного товару здійснювалась ПП «ПІЧНИЙ ЕКСПРЕС» за рахунок AT «БМЗ «ПРОГРЕС», що підтверджується товарно - транспортною накладною №27815682.97845 від 12.09.2019. Оборотно-сальдова відомості по рахунку 281 за вересень 2019 року та картки рахунку 281 за вересень 2019 року, підтверджують надходження та облік товару на складі ТОВ «ФЕРРО-ІМПОРТ».

Товар, що в подальшому було реалізовано на адресу AT «БМЗ «ПРОГРЕС» придбано у постачальника ТОВ «ТОТАЛГРУП», що підтверджуються наданими первинними документами, а саме: Договір поставки №040919 від 04.09.2019, рахунок-фактура №СФ-0000475 від 11.09.2019, видаткова накладна №РН-0000475 від 11.09.2019. Доставка товару здійснювалась транспортом Постачальника ТОВ «ТОТАЛГРУП» та за його рахунок, що підтверджується товарно - транспортною накладною №110919/2 від 11.09.2019.

Оскільки ТОВ «ТОТАЛГРУП» повідомило позивача про укладення з ТОВ «КОБІНС» договору про відступлення права вимоги №101019 від 10.10.2019, кошти за придбаний товар перераховано на рахунок ТОВ «КОБІНС» (п/д№136 від 10.10.2019).

За зазначеною поставкою належним чином зареєстрована податкова накладна №475 від 11.09.2019 та прийнята органом ДПС.

В подальшому придбаний у постачальника товар відповідно до умов Договору №050419 від 05.04.2019 позивачем реалізовано на адресу AT «БМЗ «ПРОГРЕС».

Поставка товару на адресу AT «БМЗ «ПРОГРЕС» підтверджується наступними документами: Договір поставки № 050419 від 05.04.2019, укладений між ТОВ «ФЕРРО-ІМПОРТ» та AT «БМЗ «ПРОГРЕС», Специфікація № 2 від 20.08.2019, Рахунок-фактура №СФ-0000095 від 20.08.2019, Видаткова накладна № РН-0000104 від 12.09.2019, Податкова накладна №4 від 10.09.2019 (з квитанцією № 1 від 28.11.2019), ТТН № 27815682.97845 від 12.09.2019, Банківська виписка Філія AT КБ «ПРИВАТБАНК» від 10.09.2019, Сертифікатами якості.

Так, за правилом першої події, а саме: отримання передоплати за товар складено та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10.09.2019 № 4 на суму 21050,00 грн., у т.ч. ПДВ 3508,33 грн. (а.с.31).

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.11.2019 № 9284991623, податкову накладну №4 від 10.09.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено. Зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог відповідача, позивач, повідомленням від 08.04.2020 №6 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, були надані пояснення вих. № 06/04-1 від 06.04.2020 разом із документами про підтвердження реальності здійснення операції, по спірній податковій накладній.

Рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №1521104/42675231 від 10.04.2020 відповідачем відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 10.09.2019. Підставою відмови в реєстрації спірної податкової накладної у рішенні зазначено: «Ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)». У графі «додаткова інформація» зазначено: первинні документи щодо зберігання, складські документи (інвентаризаційні описи) (а.с.44-45).

Вважаючи прийняте відповідачем 2 рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування та зобов`язання відповідача 1 зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З 01.01.2017 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон - №1797-VIII від 21.12.2016).

У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних зупинена у зв`язку з їх відповідністю, як зазначено контролюючим органом, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.».

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв №959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 оскаржуване рішення не містить.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним спірним рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а підставою зазначеного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної накладної.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення від №1521104/42675231 від 10.04.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 10.09.2019.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 2, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 2102 грн., сплаченого при поданні позову за одну позовну вимогу, що підтверджується квитанцією №05-267107/1 від 05 травня 2020 року.

Оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір належить стягнути у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат, враховуються:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В той же час представником позивача суду надана квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 27.04.2020 на суму 2000грн.

Проте, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На думку суду витрати позивача на послуги адвоката не підтверджені належними фінансовими документами (оскільки суду не надано видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату) та не встановлено й не зазначено, якими доказами підтверджується фактичне понесення позивачем витрат на правову допомогу (їх оплати).

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як зазначено ЄСПЛ у п.268 Рішення по справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): «Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999-V).».

Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано ЄСПЛ у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пп.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п.80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004.

Оскільки позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Імпорт» (69001, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.2, код ЄДРПОУ 42675231) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1521104/42675231 від 10.04.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 10.09.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 10.09.2019, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферро-Імпорт».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Імпорт» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

В частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20.07.2020.

Суддя Ю.В. Калашник