Рішення № 90514527, 20.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2020Справа № 910/3533/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Лайф"

до Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр"

про стягнення 484 185, 39 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарма Лайф" (далі - ТОВ "Фарма Лайф", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" (далі - ПрАТ "Медфарком-Центр", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 484 185, 39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 20/05/14 від 20.05.2014 р. в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "Фарма Лайф" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 460 100,00 грн., пеню у сумі 21 186,88 грн., інфляційні втрати у сумі 342,40 грн., 3 % річних у сумі 2 556,11 грн., що разом складає 484 185, 39 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у якому ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2020 р. було відмовлено.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що між ТОВ "Фарма Лайф" (продавець) та ПрАТ "Медфарком-Центр" (покупець) був укладений договір № 20/05/14 від 20.05.2014 р. (далі - договір). Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов`язується протягом строку дії даного договору поставити і передати у власність покупця лікарські засоби (товар) в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у специфікації і у видаткових накладних, що складаються на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1).

Товар постачається окремими партіями у відповідності до видаткових накладних на підставі узгоджених замовлень покупця (п. 1.2 договору). Товар поставляється продавцем покупцю протягом 3 робочих днів з моменту погодження сторонами замовлення (п. 2.1 договору). Поставка товару здійснюється на умовах DDP - склад покупця за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 27 відповідно до Правил Інкотермс 2000 (п. 2.2 договору). Датою поставки вважається дата передачі продавцем товару покупцю. Право власності на партію переходить покупцю в момент отримання товару по видатковій накладній постачальника (п. 2. 4 договору).

Ціни на товар, який поставляється, визначені в гривнях, погоджені сторонами при замовленні та вказуються у видаткових накладних (п. 3.1 договору). Загальна сума цього договору визначається на підставі фактично поставленого (переданого у власність покупця) товару і дорівнює сумі всіх виписаних продавцем та підписаних уповноваженою особою видаткових накладних (п. 3.2 договору).

Розрахунки за кожну партію товару, що відвантажується у відповідності до замовлення покупця, здійснюється останнім в повному обсязі протягом 30 календарних днів від дати поставки товару (п. 4.2 договору). Зобов`язання покупця щодо оплати вважаються виконаними в момент зарахування коштів на поточний рахунок продавця (п. 4.3 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 р., але в будь-якому випадку не раніше повного виконання сторонами своїх зобов`язань та проведення остаточних розрахунків між сторонами по даному договору, з подальшою його пролонгацією (п. 10.1, 10.2 договору).

Специфікацією до договору сторони погодили найменування продукції та його вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на виконання вказаного договору, у період з 29.10.2019 р. по 13.12.2019 р., на підставі видаткових накладних № РНк-004399 від 29.10.2019 р., № РНк-005130 від 13.12.2019 р., підписаних сторонами без зауважень, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 460 100,00 грн.

Однак, відповідач свої зобов`язання зі сплати вартості поставленої продукції виконав неналежним чином, вказану вартість товару не сплатив.

07.02.2020 р. ТОВ "Фарма Лайф" звернулось до відповідача із вимогою сплатити вартість продукції у сумі 460 100,00 грн., проте, вказана вимога ПрАТ "Медфарком-Центр" була залишена без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості продукції відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ПрАТ "Медфарком-Центр" основного боргу в сумі 460 100,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню, нараховану за прострочення зобов`язання на підставі п. 9.4 договору у сумі 21 186,88 грн.

За змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті 9.4 договору сторони погодили, що у випадку прострочення оплати товару відповідно до умов даного договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у заявленій позивачем сумі - 21 186,88 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у 342,40 грн. та 3 % річних у сумі 2 556,11 грн. за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши перерахунок сум матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 342,40 грн. та 3 % річних у сумі 2 556,11 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Отже, позов ТОВ "Фарма Лайф" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

У даному випадку судові витрати, які підлягають стягненню з відповідача, складаються з витрат по сплаті судового збору у сумі 7 262,78 грн.

Щодо зазначених у позові витрат на поштову кореспонденцію у сумі 50,00 грн., то вони судом не розглядались, оскільки у прохальній частині позову такі вимоги позивачем не заявлені.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Лайф" до Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" про стягнення заборгованості у сумі 484 185, 39 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" (01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 60, ідентифікаційний код 33239630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Лайф" (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 2, ідентифікаційний код 20810310) основний борг у сумі 460 100 (чотириста шістдесят тисяч сто) грн. 00 коп., пеню у сумі 21 186 (двадцять одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 88 коп., інфляційні втрати у сумі 342 (триста сорок дві) грн. 40 коп., 3 % річних у сумі 2 556 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 11 коп., судовий збір у сумі 7 262 (сім тисяч двісті шістдесят дві) грн. 78 коп.

Повне судове рішення складене 20 липня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.