Рішення № 90514370, 14.07.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.2020 Справа № 905/601/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

секретар судового засідання Доннік Н.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (майдан Театральний, 1, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43023403)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Риженкова Максима Валентиновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Казенного підприємство "Південукргеологія" (49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Чернишевського, будинок 11, код ЄДРПОУ 01432150)

про стягнення заборгованості в розмірі 88 524,76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Золіна П.І.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулось з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Риженкова Максима Валентиновича про стягнення заборгованості в розмірі 88 524,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди №6550/2018 від 30.10.2018 щодо оплати вартості оренди.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

27.04.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

13.05.2020 на адресу від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладені заперечення щодо позиції відповідача.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.05.2020 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі Казенне підприємство "Південукргеологія" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

29.05.2020 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення стосовно відповіді на відзив, в яких останній не погоджується з позицією позивача та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2020 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

16.06.2020 на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення по суті спору, в яких останній просить суд задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання 14.07.2020 з`явився представник позивача, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 14.07.2020 не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд встановив наступне.

30.10.2018р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Фізичною особою-підприємцем Риженковим Максимом Валентиновичем (далі - Відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6550/2018 (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме - індивідуально визначене майно - камерально-лабораторний корпус загальною площею 785,1 кв.м (реєстровий номер 01432150.1108.НХАПОВ103) (далі - Майно), розташований за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Центральна, 20, що обліковується на балансі Казенного підприємства «Південукргеологія» (далі - Балансоутримувач, Третя особа).

На час виникнення спірних правовідносин нормативно-правовим актом, яким було врегульовано організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна був Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.1992р.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі та в передбаченому законом порядку досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Так, ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між тим, ст. 9 Закон України «Про оренду державного та комунального майна» було визначено порядок укладення договору оренди, у суворій відповідності до якого між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди № 6550/2018 від 30.10.2018р., який, згідно з п. 10.1. Договору, має строк 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців та діє до 29.09.2021р. включно.

Згідно зі ст.10 Закону про оренду було встановлено, що орендна плата з урахуванням її індексації та виконання зобов`язань є істотними умовами договору оренди державного майна.

Окрім того, п. 3.1 та 3.6. Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати та перераховується орендарем до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 3.7. Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.3.10 цього договору у разі припинення Договору Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Так ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У ч. 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ст. 18 та ч. 1 ст. 19 Закону про оренду було встановлено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності. Аналогічні положення закріплені в п. 5.3 Договору оренди.

Разом з тим, у відповідності з п. 5.9. Договору, орендар зобов`язаний на вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Згідно з актом повернення нерухомого майна, що належить до державної власності б/н від 25.11.2019р. орендар передав орендоване майно балансоутримувачу.

Регіональне відділення наказом № 00253 від 30.01.2020 припинило нарахування орендної плати та дію договору оренди від 30.10.2018р. № 6550/2018 з 26.11.2019р.

Зобов`язання по сплаті орендної плати всупереч ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.п. 3.10, 5.3, 5.9 Договору, відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка складається з:

1) орендної плати в сумі 81 397,57 грн. за період з 17.06.2019 по 25.11.2019;

2) пені у розмірі 7 127,19 грн. за період з 18.10.2019 по 05.03.2020 за несвоєчасне або в неповному обсязі перерахування орендної плати до державного бюджету.

06.03.2020р. на адресу відповідача Регіональним відділенням було направлено лист № 20-03-02-02051 від 06.03.2020р. про необхідність сплати заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань настають наслідки встановлені договором або законом. Порушення зобов`язання, за ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання.

Зважаючи на систематичне невиконання своїх зобов`язань щодо внесення орендних платежів за Договором оренди № 6550/2018 від 30.10.2018р. з боку ФОП Риженкова М.В., Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулось до суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості.

Відповідач не погоджуючись з позицією позивача, у відзиві виклав наступні заперечення.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Виходячи з ст. 13 Закону України про оренду державного та комунального майиа та п.7.1 Договору оренди, одним із найважливіших обов`язків орендодавця є передача майна за актом приймання-передавання.

Передача орендованого майна та підписання відповідного акту приймання-передавання згідно Договору оренду проводилась заочно, без представників Фонду державного майна. Позивач послугами Укрпошти надіслав відповідачу супровідним листом № 20-03-04841 від 17.10.2018 року 2 примірники проекту договору оренди та акту приймання-передавання з вимогою у найкоротший термін повернути супровідним листом підписані та скріплені печаткою екземпляри договорів оренди та актів приймання-передавання без зазначення дати та номеру. Підписавши проекти відповідних договорів та актів, відповідач передав документи для підписання акту приймання-передавання в м. Дніпро, так як головний офіс балансоутримувача знаходиться там. В свою чергу, керівництво Балансоутримувача підписало ті ж самі проекти актів приймання-передавання і відправили в м. Харків позивачу.

Хоча акт приймання-передавання без дати був підписаний з боку відповідача, приміщення було зайняте меблями, орг. технікою, документацією та іншими різними речами підприємства та відповідно, зачинено. Відповідач написав лист-прохання на ім`я начальника Приазовської БВР КП «Південукргеологія» №2210/1 від 22.10.2018 року з проханням до 31.10.2018 року звільнити приміщення Камерально-лабораторного корпусу та надати ключі для доступу.

02.11.2018 року супровідним листом №20-03-05032 від 02.11.2018 року співробітники орендодавця надіслали відповідачу Договір оренди з додатками.

Неможливість використання орендованого відповідачем Майна підтверджується листами з вимогою звільнити приміщення, та зверненнями до третьої особи з приводу усунення перешкод у користуванні орендованим майном.

Майже повний доступ до орендованого майна відповідач отримав 22.03.2019, а три кабінети, загальною площею 63,5 кв.м залишились зачиненими до самого повернення майна, згідно акту повернення майна з оренди.

Позивач у відповіді на відзив зауважив, що про надуманість тверджень відповідача стосовно бездіяльності регіонального відділення, оскільки, листом №20-03-05303 від 21.11.2018 позивач звернувся до балансоутримувача та просив терміново усунути причини, які унеможливлюють доступ орендаря до орендованого майна.

У відзиві відповідача вказано, що останній почав користуватися орендованим майном з 22.03.2019, в той час, як позовними вимогами є стягнення заборгованості за період з 17.06.2019 по 25.11.2019 та пені за період з 18.10.2019 по 05.03.2020.

Суд зазначає, що заперечення відповідача в частині того, що орендоване майно було передано йому не в повному обсязі не приймаються судом з наступних підстав.

У звя`зку з неможливістю користуватися орендованим майном відповідачем надані докази звернення на адреси позивача та третьої особи з вимогами звільнити орендоване приміщення, але, після підписання 22.03.2019 між позивачем та відповідачем акту звільнення приміщення, в якому зазначено про три зачинені кабінети першого поверху загальною прощею 63,5 кв.м, доказів звернення на адресу позивача з вимогою звільнити орендовано майно у повному обсязі суду не надано.

Тобто, на дату 16.06.2019, з якої позивач стягує орендну плату, доказів відсутності доступу до трьох кабінетів першого поверху загальною прощею 63,5 кв.м, суду не надано.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до акту повернення нерухомого майна від 25.11.2019, відповідач повернув позивачу нерухоме приміщення площею 785,1 кв.м, тобто, майно яке є предметом договором №6550/2018 від 30.10.2018, без зауважень, що частина майна, а саме три кабінети першого поверху загальною прощею 63,5 кв.м не знаходились у його користування у період з 22.03.2019 року.

З огляду на наведені положення законодавства та наведені вище положення укладеного між сторонами договору оренди, суд дійшов висновку, що між сторонами наявні саме правовідносини щодо оренди нерухомого майна, який регулює строкове платне володіння і користування майном.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, проте відповідач неналежним чином виконав свій обов`язок щодо розрахунку за орендовану земельну ділянку, що призвело до виникнення заборгованості у спірній сумі.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, орендна плата має сплачуватися своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного договору оренди.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивача, відповідачем не здійснено оплату орендної плати за період з 17.06.2019 по 25.11.2019, внаслідок чого, утворилась заборгованість в розмірі 81 397,57 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідачем не надано суду доказів оплати оренди за період з 17.06.2019 по 25.11.2019, тому, правомірним є нарахування позивачем заборгованості з орендної плати у розмірі 81 397,57 грн.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення пеня на підставі п. 3.7 договору поставки за період з 18.10.2019 по 15.01.2020 на суму 7 152,42 грн., за період з 18.10.2019 по 15.02.2020 на суму 15 291,46 грн., за період з 18.10.2019 по 05.03.2020 на суму 15 245,59 грн., за період з 18.10.2019 по 05.03.2020 на суму 15 352,31 грн., за період з 16.11.2019 по 05.03.2020 на суму 15 459,77 грн., за період з 16.12.2019 по 05.03.2020 на суму 12 896,02 грн.

Загальний розмір пені становить 7 127,19 грн.

Судом перевірено арифметичний розрахунок пені та встановлено, що він є арифметично вірним та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях до Фізичної особи-підприємця Риженкова Максима Валентиновича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Казенного підприємство "Південукргеологія" про стягнення: 1) 81 397,57 грн. основної заборгованості - задовольнити у повному обсязі; 2) 7 127,19 грн. пені - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Риженкова Максима Валентиновича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях заборгованість з орендної плати в сумі 81 397,57 грн., пеню в сумі 7 127,19 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 2 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано 14.07.2020.

Повний текст рішення складено та підписано - 22.07.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (майдан Театральний, 1, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43023403).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Риженков Максим Валентинович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Суддя О.М. Сковородіна